Всесвітній день боротьби зі СНІДом

снід

Одна з останніх епідемій нашої сучасності, яка була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіциту  – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, ми змушені, на превеликий жаль, констатувати, що боротьба з нею ще далеко не закінчена. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Впродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражується цією хворобою.

На рахунку цієї хвороби вже безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додається ще і ще й цей рахунок вже давно не на нашу користь. Звичайно ж, завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоч якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, однак дорожнеча цих методів і лікарських препаратів як завжди дає значний карт бланш її розвитку та поширенню. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому. Ця хвороба характерна переважно для основних груп ризику. Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.

Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Ця ідея була підтримана.      Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році. Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

     Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області.

 

ВІЛ/СНІД смертельно – небезпечна інфекція.

      ВІЛ-інфекція – тривала інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування ВІЛ та характеризується прогресуючим ураженням імунної системи.

      Збудник ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) — вірус, що має вигляд спіралі у трикутній серцевині. Потрапляючи в організм,  вірус входить у контакт із  клітинами ДНК господаря. Коли імунна система організму починає виробляти антитіла, вірус тут же генетично змінюється. До того ж, його складно «зловити», так як він «ховається» у внутрішньоклітинному просторі, переходячи в латентну форму.

      ВІЛ-інфекція протікає в кілька стадій, з яких СНІД – термінальна стадія ВІЛ-інфекції. Люди, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), можуть прожити в середньому без лікування 9-10 років з моменту зараження. Поступово імунна система слабшає і не може боротися із захворюваннями.

Симптоми захворювання на ВІЛ-інфекцію, перебіг хвороби.

      Захворювання небезпечне тим, що з моменту інфікування до появи перших явних симптомів може пройти не один рік. На стадії, коли ще немає симптомів, захворювання можна виявити за допомогою аналізу крові.

Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою.

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5 – 3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих.

Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне спітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.

Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції, профілактика.

      Вірус міститься практично у всіх біологічних рідинах людини: крові,  спермі, вагінальному секреті, передсіменній рідині, грудному молоці і т.д. Зараження відбудеться у тому випадку, якщо вірус потрапить або у кров людини, або на пошкоджені слизові.

              Незахищений статевий контакт. Саме тому необхідно користуватися   презервативом під час сексу. Навіть якщо ви довіряєте партнеру, він не може і сам знати, що хворий.

      Дуже важливо розповісти про важливість захищеного сексу дітям і підліткам!

Якщо ви прийшли в салон краси, щоб зробити пірсинг чи тату, не соромтеся поцікавитися, якими інструментами вам будуть це робити, попросіть показати, як інструменти стерилізуються. Якщо можна, принесіть свій одноразовий інструмент для виконання тих чи інших косметичних процедур. Це стосується і манікюру, педикюру і т.д.

       Дітям поясніть, що ні в якому разі не можна на вулиці піднімати шприци та інші предмети, що колють, бо вони можуть бути небезпечні!

     Треба дотримуватись елементарних правил особистої гігієни. Є речі, які суто індивідуальні. Це – зубні щітки, приладдя для гоління – предмети, на яких можуть бути залишки крові хворої людини.

      Вірус може передаватися від матері до дитини під час вагітності, пологів і годівлі грудьми.

      Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті.

Додаткові рекомендації щодо профілактики ВІЛ/СНІДу.

          Сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим, необхідно:

  • приймати правильні щодо свого здоров’я рішення та вести здоровий спосіб життя;
  • уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації – проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;
  • сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 – 50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока;
  • пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
  • для кожної ін’єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип’ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином;
  • важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.

 

Пам’ятайте!

          Своєчасне тестування. У Київській області в кожній ЦРЛ є кабінет «Довіра», де можна безкоштовно  обстежитись на ВІЛ за допомогою швидких тестів (результат – через 15-20 хвилин) і своєчасно розпочати антиретровірусне лікування, яке також є безкоштовним.

Своєчасне лікування.  Антиретровірусна терапія є обов’язковою, оскільки призводить до суттєвого зниження захворюваності та смертності, пов’язаних з ВІЛ. Люди, що живуть з вірусом (ЛЖВ), які своєчасно розпочали лікування, живуть повноцінним життям.

      СНІД ще не переможений, – ось чому нам так важливо навчитися слухати тих, хто опинився по той бік біди.

          В цей день – Всесвітній день боротьби зі СНІДом, ми сподіваємося, що одного разу можна буде сказати – зі СНІДом покінчено!

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник