Ще раз про сказ!

сказ

В Україні за останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою — реєструються поодинокі випадки захворювань, але є всі умови для їх поширення. Про це свідчить і тенденція до зростання рівня захворюваності. Так, якщо за період з 1989 по 1998 роки зареєстровано випадків захворювань то за період з 1999 по 2008 роки — 28 випадків, а за період з 2009 по 2018 роки — 30 випадків. (Всього за останніх 30 років зареєстровано 78 випадків захворювань).

За останнє десятиріччя найбільші показники.

28 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі сказом. Метою просвітницьких заходів є привернення уваги людства до цієї небезпечної хвороби, як серед людей, так і тварин.

Заходи щодо профілактики сказу

Сказ – вірусна, смертельна інфекція, розвиток якої у людини можна попередити введенням вакцини людям та вакцинацією тварин. Людям вірус сказу зазвичай передається при укусі заражених тварин, при чому у 99% випадків джерело інфікування – собаки.

Інкубаційний період (період від потраплянням збудника до початку проявів хвороби) сказу зазвичай триває 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року в залежності від різних факторів. Це означає, що симптоми хвороби можуть виникати протягом цього періоду з моменту укусу.

Сказ завжди смертельний. Проте правильна та своєчасна допомога до розвитку захворювання дає 100% шанс врятуватися.

Вакцини для профілактики сказу вироблені у Франції, мають сертифікат якості GMP та є перекваліфікованими ВООЗ.

Їх використовують для вакцинації людей, якщо є підозра, що тварина може бути заражена збудником сказу (а це в кожному випадку укусу або потрапляння слини невакцинованої від сказу тварини на ділянки ушкодженої шкіри, де є порізи чи подряпини або ж на поверхню слизової оболонки).

Україна щорічно закуповує ці препарати на державному рівні.

У регіонах також наявні препарати – антирабічні імуноглобуліни/сироватки. Це препарати, що вводяться разом з вакциною проти сказу, якщо є підтвердження, що тварина заражена вірусом.

Всі, хто отримав травму нанесену твариною з підозрою на сказ або ж підтвердженим сказом, мають право отримувати безоплатну медичну допомогу. Препарати, які необхідні для цього, є.

Запам’ятайте, що після укусу не треба чекати симптомів! Збережіть собі ці правила. Навіть якщо укус був не до крові, слина зараженої тварини могла потрапити на подряпини, а це – пряма загроза заразитися.

Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом

Ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя.

Дезінфікуйте рану

Використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе!).

Зверніться до найближчого медзакладу

Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення вакциною, які є в усіх областях України. Наявність можна перевірити за посиланням.

Якщо є можливість – зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила

Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс профілактичних щеплень.

Зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження

Зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.

Якщо Ви є власником домашньої тварини:                          

  1. Щороку доставляйте собак і котів у ветеринарну установу для огляду та імунізації проти сказу!
  2. Тримайте сторожових собак на прив`язі і спускайте їх лише на закритих територіях (дворах).
  3. Про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляйте ветеринарну установу.
  4. Негайно повідомляйте заклади охорони здоров`я про випадок укусу тваринами.
  5. Вигул за межами помешкання собак з підвищеною агресивністю дозволено лише при наявності коротких повідків, намордників.
  6. Не допускайте на полювання не щеплених проти сказу собак.

         

                                                Відповідальний  укладач, редактор

                                                Головний лікар В. П. Красник