Курси тематичного удосконалення «Клінічна імунологія та алергологія»

 

IMG00645

                           На базі КЗ БРР «Бородянська центральна районна лікарня» співробітниками Національної медичної академії післядипломної освіти імені  П.Л. Шупика проводиться цикл  лекцій  з клінічної імунології та алергології для лікарів центральної районної лікарні та Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги.

IMG00639 IMG00640

Лекцію «Клінічні прояви імунодефіциту»

читає  к.м.н. доцент

Назар Олег Володимирович

СНІД – це не вирок!

   снід  За всю історію людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само нескінченну низку жорстоких кровопролить, які мільйонами забирали людські життя, то найпершим лихом є епідемії смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіцит  – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, ми змушені, на превеликий жаль, констатувати, що боротьба з нею ще далеко не закінчена. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому.

     Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була визначена -1грудня – і вперше відзначена в 1988-му році. Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН. Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Впродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражується цією хворобою.

Збудник — вірус, що має вигляд спіралі у трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини).

                                  Що таке ВІЛ-інфекція та СНІД

      ВІЛ-інфекція – тривала інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування ВІЛ та характеризується прогресуючим ураженням імунної системи. Потрапляючи в організм,  вірус входить у контакт із  клітинами ДНК господаря. Коли імунна система організму починає виробляти антитіла, вірус тут же генетично змінюється. До того ж, його складно «зловити», так як він «ховається» у внутрішньоклітинному просторі, переходячи в латентну форму.

      ВІЛ-інфекція протікає в кілька стадій, з яких СНІД – термінальна стадія ВІЛ-інфекції. Люди, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), можуть прожити в середньому безлікування 9-10 років з моменту зараження. Поступово імунна система слабшає і не може боротися із захворюваннями.

   Симптоми захворювання на ВІЛ-інфекцію

      Захворювання небезпечне тим, що з моменту інфікування до появи перших явних симптомів може пройти не один рік. На стадії, коли ще немає симптомів, захворювання можна виявити за допомогою аналізу крові.

Перебіг хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5 – 3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне спітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.

Період безсимптомноговірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

 Як передається ВІЛ-інфекція і яка її профілактика?

Вірус міститься практично у всіх біологічних рідинах людини: крові,  спермі, вагінальному секреті, передсіменній рідині, грудному молоці і т.д. Зараження відбудеться у тому випадку, якщо вірус потрапить або у кров людини, або на пошкоджені слизові.

Незахищений статевий контакт. Саме тому необхідно користуватися   презервативом під час сексу. Навіть якщо ви довіряєте партнеру, він не може і сам знати, що хворий. Дуже важливо розповісти про важливість захищеного сексу дітям і підліткам.

      Вірус може передатися і при оральному сексі, якщо в роті є виразки.

Повторне використання ін’єкційного обладнання після людини, хворої на СНІД, а також нестерильних інструментів. Якщо ви прийшли в салон краси, щоб зробити пірсинг чи тату, не соромтеся поцікавитися, якими інструментами вам будуть це робити, попросіть показати, як інструменти стерилізуються. Якщо можна, принесіть свій одноразовий інструмент для виконання тих чи інших косметичних процедур. Це стосується і манікюру, педикюру і т.д.

Дітям поясніть, що ні в якому разі не можна на вулиці піднімати шприци та інші предмети, що колють, бо вони можуть бути небезпечні!

Недотримання елементарних правил особистої гігієни. Є речі, які суто індивідуальні. Це – зубні щітки, приладдя для гоління – предмети, на яких можуть бути залишки крові хворої людини.

Вірус може передаватися від матері до дитини під час вагітності, пологів і годівлі грудьми.

                                    СНІД не передається

      Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті.

      СНІД ще не переможений, – ось чому нам так важливо навчитися слухати тих, хто опинився по той бік біди.

Пам’ятайте про:

Своєчасне тестування.У київській області в кожній ЦРЛ є кабінет «Довіра», де можна б е з к о ш т о в н о  обстежитись на ВІЛ за допомогою швидких тестів (результат – через 15-20 хвилин) і своєчасно розпочати антиретровірусне лікування, яке також є безкоштовним.

Своєчасне лікування.Антиретровірусна терапія є обов’язковою, оскільки призводить до суттєвого зниження захворюваності та смертності, пов’язаних з ВІЛ. Люди, що живуть з вірусом (ЛЖВ), які своєчасно розпочали лікування, живуть повноцінним життям.

Бережіть себе, піклуйтеся про ближніх, і нехай Всесвітній день боротьби з ВІЛ об’єднає всіх і кожного не тільки 1 грудня, а й у всі інші дні в році. 

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

До Всесвітнього дня боротьби з пневмонією   

пневмонія

 

Коли «горять» легені 


Що таке пневмонія

Пневмонія – це гостре інфекційне запалення легень, яке локалізується перш за все у повітряних міхурцях, що мають назву альвеоли. У здорової людини альвеоли наповнені повітрям і нормально функціонують під час дихання. А у хворого на пневмонію у альвеолах накопичуються слиз та рідина, які викликають біль при диханні та обмежують надходження кисню. Збудниками пневмонії найчастіше бувають бактерії або віруси, що, як правило, передаються при безпосередньому контакті з інфікованими людьми.

На сьогоднішній день пневмонія вважається найбільш поширеною та серйозною інфекційною причиною високого рівня смертності дітей раннього віку у всьому світі. За даними ВООЗ, пневмонія є причиною смертей близько 16% дітей віком до 5 років у всьому світі.

                                           Причини пневмонії

 Найчастіше збудниками інфекційної пневмонії є бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми.

Так, причиною розвитку бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше стають пневмококи та гемофільна паличка типу Б  А найпоширенішою причиною вірусної пневмонії є респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Пневмонія, спричинена грибками, котрі є збудниками пневмоцистозу не є типовою, але найчастіше випадки зараження фіксують у пацієнтів з послабленим імунітетом при ВІЛ/СНІД, особливо у дітей. Так, ці мікроорганізми призводять до щонайменше чверті смертей від пневмонії серед ВІЛ-інфікованих дітей.

Існують різні шляхи розповсюдження збудників пневмонії. Віруси і бактерії, які зазвичай локалізуються у носі або горлі дитини, можуть потрапити у легені при вдиханні. Крім того, ці збудники поширюються повітряно-крапельним шляхом при кашлі або чханні.

Інфекційною пневмонією можна заразитися і через кров, особливо це стосується немовлят під час пологів або одразу після народження.

                                             Симптоми пневмонії

Більшість симптомів вірусної та бактеріальної форм пневмонії схожі в цілому, однак у хворого на вірусну пневмонію може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.

Найчастіше проявляються такі симптоми пневмонії:

— кашель,

— утруднене дихання,

— висока температура тіла (39°),

— прискорене дихання,

— втягнення грудної клітки, коли при вдиханні повітря западає нижня частина грудної клітки (у здорової людини грудна клітки розширюється при вдиханні),

— свистячі хрипи під час дихання (частіше при вірусних інфекціях).

Не завжди при пневмонії наявні абсолютно усі із зазначених симптомів.

Іноді при пневмонії грудним дітям важко ковтати їжу або пити, у них може знижуватись температура тіла, з’являтись судоми, інколи діти можуть навіть знепритомніти.

                         Пневмонія у дітей: хто в групі ризику

Найчастіше захисні сили організму переборюють інфекцію, і пневмонія не розвивається. Але це стосується здорових дітей. А от діти із певними порушеннями та ослабленою імунною системою належать до групи високого ризику розвитку пневмонії та її ускладнень. Це особливо стосується дітей грудного віку, що не отримують молока матері, оскільки ослаблення імунної системи дитини найчастіше пов’язане із недостатнім або незбалансованим харчуванням.

Крім цього, до групи ризику належать діти, які інфіковані ВІЛ або хворіли на кір.

За даними ВООЗ, ризик дитини захворіти на пневмонію також підвищується під впливом таких екологічних чинників:

— забруднення повітря всередині приміщень в результаті приготування їжі та використання біопалива для опалення;

— проживання в перенаселених будинках;

— куріння батьків.

                                    Лікування пневмонії

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явились симптоми, зверніться до лікаря. Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити відповідне лікування.

                                  Профілактика пневмонії

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів стратегії зниження рівня дитячої смертності у всьому світі, наголошує ВООЗ.

Планова вакцинація проти Hib-інфекції (гемофільної палички типу Б), пневмококової інфекції, кору та кашлюку визнано найбільш ефективним методом профілактики пневмонії.

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини від Hib-інфекції (гемофільної палички типу Б), кору (у складі комбінованої вакцини КПК від кору, паротиту, краснухи) та кашлюку (у складі комбінованої вакцини АКДП від дифтерії, правця, кашлюку). Щепити дитину цими вакцинами можна безоплатно.

Розглядається можливість впровадження планового щеплення пневмококовою вакциною.

Профілактика пневмонії у дітей та дорослих також передбачає зміцнення імунітету.

  Передусім подбайте, щоб харчування було збалансованим та достатнім. Особливо важливо це для новонароджених: грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя укріпить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекцій.

Дбайте про чистоту в домі, провітрюйте приміщення і не куріть у приміщені, коли поруч діти.

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

 

Експрес – інформація

ДСНС

 

З метою зменшення кількості пожеж, загибелі та травмування  людей  на них на території Київської області надсилаємо дану експрес-інформацію для інформування працівників та проведення роз’яснювальної роботи в трудових колективах.

Ситуація в області з пожежами залишаться складною. Так з початку 2018 року в області сталося 5203 пожежі, з них переважна більшість у пожеж у   житловому секторі. Під час пожеж виявлено тіла 93 загиблих. Пошкодження отримали 75 громадян. Занепокоєння викликають пожежі у житловому секторі. ІІереважна більшість загиблих втратили життя у власному помешканні. Так, лише з початку листопада випадки загибелі людей відбулися:

5 листопада у Білоцерківському районі під час гасіння пожежі  співробітниками ДСНС виявлено тіла господині 1963 року народження та її сина 2004 року народження.

6 листопада в м. Узин Білоцерківського району внаслідок пожежі  загинуло 3 осіб, двоє з яких діти 2016 та 2017 року народження.

Також, 6 листопада до оперативно-диспетчерської служби Фастівського району надійшло повідомлення про пожежу в житловому будинку. Під час гасіння. в одній із кімнат рятувальники  виявили тіло чоловіка.

З настанням зимового опалювального сезону, часу,  коли розпочалося інтенсивне використання усіх можливих обігрівальних приладів,  небезпека виникнення пожеж набирає загрозливих масштабів.

Основним причинами пожеж залишаються порушення правил експлуатації електрообігрівальних  приладів та пічного опалення, перевантаження внутрішньої електромережі, необережне поводження з вогнем осіб в нетверезому стані. Трагічні випадки частіше виникають там, де діти залишаються в дома одні, без нагляду дорослих та закритих квартирах, будинках,  де топляться печі або ввімкнені в електромережу електропобутові прилади. З настанням холодів виникають пожежі у підвалах багатоповерхових будинків, жертвами яких стають особи без певного місця проживання,  так і діти. Небезпечні такі пожежі виділенням великої кількості диму, що проникає в під’їзди та квартири, загрожуючи життю його мешканцям.

Тому щоб уникнути трагедії слід дотримуватися таких правил:

– не використовуйте саморобні електронагрівачі;

– не експлуатуйте печі, що  мають тріщини;

– не використовуйте для обігріву приміщень газові плити;

– не слід сушити над запаленою газовою плитою ніякого одягу – він пересохне  і спалахне;

– не залишайте без нагляду розпалені печі та включені електронагрівальні прилади:

– не слід палити труби і печі з незакритою топкою:

– не захаращуйте підвали сміттям,  вхідні двері зачиняйте на надійні замки:

Знання елементарних правил пожежної безпеки допоможе уникнути загорання, а знання першочергових дій у разі пожежі – допоможе зберегти життя!

(За інформацією Бородянського районного

відділу ГУДСНС України у Київській області)

До Всесвітнього дня боротьби з інсультом

інсульт

За статистикою, кожної другої секунди у світі у когось виникає інсульт, а кожної шостої – від інсульту, на жаль, назавжди переривається одне життя…

Близько 26 мільйонів українців страждають на серцево-судинні захворювання. Кожен рік більше ніж 110 тисяч українців стають жертвами інсульту, одна третина з них молодше 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку хвороб, від яких помирають українці.Понад 12 мільйонам українцям встановлений діагноз «артеріальна гіпертонія», яка є основним фактором ризику виникнення інсульту.

При нинішньому нездоровому способі життя і численних проблемах зі здоров’ям – таких як підвищений артеріальний тиск, фізична неактивність, паління, зловживання алкоголем, – розповсюдженість інсульту щороку зростає та досягає масштабів епідемії в усьому світі. Інсульт обумовлює 5,7 мільйона смертей щороку в усьому світі і як причина смерті поступається лише ішемічній хворобі серця. Він є також провідною причиною серйозної втрати працездатності або здатності до самообслуговування в повсякденному житті і не шкодує нікого – незалежно від віку, статі, матеріального стану, соціального рівня, етнічного походження або країни.

Проблема боротьби з інсультом – є світовою проблемою, тому що ця патологія є головною причиною смертності не тільки в Україні, а і у розвинутих країнах ЄС та США.

29 жовтня оголошений Всесвітньою асоціацією боротьби з інсультом Всесвітнім Днем боротьби з інсультом.

Інсульт: симптоми, лікування

Інсульт представляє собою омертвіння ділянки головного мозку, що розвивається при гострому порушенні його кровопостачання або при крововиливі в цю ділянку. Тобто, виникнення інсульту безпосередньо пов’язане із станом серцево-судинної системи.

Існує думка, що інсульт з’являється лише у людей похилого віку, але це не так. Хвороба часто виникає і у людей працездатного віку. З чим це пов’язано?

Причини інсульту

Причини ішемічного інсульту – це частіше всього різкий спазм судин головного мозку, формування тромбу або тромбоемболія при варикозній хворобі, а також при відриві тромбу із порожнин серця. При цьому просвіт судини повністю перекривається, що приводить до кисневого голодування певної ділянки головного мозку і його змертвіння.

Геморагічний інсульт з’являється при розриві аневризми судини або при розриві патологічно зміненої стінки судини. Зазвичай це відбувається при підвищенні артеріального тиску.

Сприяючими факторами виступає атеросклероз судин, надлишкова вага, нераціональне харчування, паління та зловживання алкоголем, наявність варикозної хвороби. Провокуючим фактором виступає артеріальна гіпертензія, а також сильні стресові ситуації, які викликають різкий спазм судин.

Симптоми

Симптоми геморагічного інсульту протікають більш гостро, на відміну від ішемічного. Всі симптоми можна умовно розділити на загальні та неврологічні.

Загальні симптоми:

  • головний біль, головокружіння;
  • артеріальна гіпертензія;
  • нудота та блювота;
  • загальна слабкість.

Неврологічні симптоми:

  • парези та паралічі кінцівок на одному боці;
  • парез мімічних м’язів на одному боці – проявляється опущенням кута рота, парусінням щоки при розмові чи спробі дути, слинотечею;
  • порушення чутливості в кінцівках, оніміння пальціврук, оніміння ніг;
  • дизартрія – порушення мови;
  • птоз, міоз, енофтальм – тріада симптомів, які означають опущення повіки, розширення зіниці та западання очного яблука;
  • психічні розлади при ураженні лобних долей мозку.

Лікування інсульту

При появі вищеперерахованих симптомів слід одразу викликати швидку медичну допомогу. В стаціонарі проводиться відповідне лікування. Проводиться тромболітична терапія в перші години появи інсульту, проводяться заходи для нормалізації роботи дихальної та серцево-судинної систем, а також метаболічна терапія. У випадках геморагічного інсульту іноді виникає необхідність оперативного втручання.

Варто сказати, що ефективність лікування залежить від площі ураження і від того, які ділянки головного мозку пошкоджені. Лікування тривале і потребує багато терпіння та зусиль. Але важливою є також і реабілітація після інсульту для максимального відновлення функцій та повернення хворого до нормального життя, наскільки це можливо.

 

ПРОФІЛАКТИКА

У лікарів є чітка думка з приводу того, як уникнути інсульту. Профілактика, на їхню думку, повинна неодмінно включати в себе регулярне обстеження в лікарні. Це особливо актуально для осіб, які переступили поріг сорокаріччя. Список діагностичних процедур, які бажано проходити хоча б один раз на рік (тим, хто входить до групи ризику, краще робити це раз на півроку), потрібно складати разом з лікуючим лікарем. Основні обстеження, які показані всім:

– МРТ головного мозку;

– УЗД судин;

– ЕКГ;

– хімічний аналіз крові.

Ці діагностичні маніпуляції допомагають своєчасно виявити серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, відвернути важкі ускладнення, які всерйоз загрожують життю людини. Також щороку потрібно відвідувати лікаря-кардіолога.

Небезпечні попередники

Кращий спосіб не допустити інсульту – профілактика та своєчасне лікування ряду небезпечних захворювань. Загрозу для життя людини представляють серцеві хвороби, і в першу чергу аритмії. Мерехтіння передсердь, тріпотіння шлуночків, розширення камер серця, дефекти серцевих клапанів – все це може стати причиною формування тромбів (кров’яних згустків), які в майбутньому здатні привести до закупорювання судин головного мозку.

Цукровий діабет, вкрай небезпечний сам по собі, призводить до надмірної концентрації в крові глюкози. Це захворювання робить стінки кровоносних судин ламкими й крихкими, що може закінчитися інсультом. Атеросклероз збільшує подібну ймовірність, так само як і гіпертонія. Ще одна небезпека – аневризми (стоншення стінок) мозкових судин. Вони можуть бути генетичними або розвиватися протягом життя внаслідок інфекції, атеросклерозу, травм тощо. Тонкі стінки не справляються з кров’яним тиском (особливо в комбінації з гіпертонією). Можливий підсумок – геморагічний інсульт.

Також варто згадати в цьому списку порушення згортання крові. Її підвищена «розрідженість» або «густина» здатні викликати інсульт. «Рідка» кров може призвести до кровотечі, «густа» ж – до появи згустків, що закупорюють просвіт судин.

Прощаємось із шкідливими звичками

Зловживання спиртними напоями, пристрасть до тютюну – ці шкідливі звички можуть призвести до сумних наслідків. Профілактика інсульту та інфаркту – це, щонайперше, відмова від куріння. Нікотин, як показує практика, збільшує небезпеку приблизно вдвічі. У комбінації зі зловживанням алкоголем ризик підвищується приблизно на 75 %. Часто самої лише відмови від куріння буває достатньо для того, щоб людина покинула групу тих, кому всерйоз загрожує крововилив у мозок.

Алкоголь небезпечний тим, що збільшує артеріальний тиск. Найменш небезпечним в цьому плані вважається червоне сухе вино, ряд лікарів навіть рекомендують його в профілактичних цілях. Проте цей напій корисний лише в чисто символічних дозах, надмірне захоплення ним не принесе користі, так само як вживання горілки, коньяку, пива, шампанського.

Контролюємо вагу

Зайва вага – це серйозний фактор ризику, і профілактика інсульту обов’язково повинна включати нормалізацію ваги. Додаткові кілограми, які повні люди носять на собі, сприяють появі факторів, які призводять до крововиливу в мозок. Це хвороби серцево-судинної системи, гіпертонія, цукровий діабет. Згідно з дослідженнями, досить позбутися 5 кілограмів, щоб показники артеріального тиску знизились, а рівень в крові холестерину прийшов у норму. Досягається це спеціальною дієтою та фізичними вправами.

Намагайтеся наблизитися до своєї ідеальної ваги, попередньо розрахувавши її. Потрібно розділити вагу (у кг) на зріст у метрах, зведених в квадрат, щоб отримати свій індекс маси тіла. В ідеалі значення мусить перебувати у проміжку 18,5–25 кг/кв. м.

Заняття спортом не лише зменшують артеріальний тиск, але й звільняють організм від непотрібного холестерину. Фізичні вправи також приводять у норму стан серця та судин, зганяють надлишкову вагу. Ефективна профілактика інсульту – біг, ходьба на великі відстані, катання на велосипеді, плавання в басейні. Приділяючи цьому заняттю хоча б півгодини на день, людина віддаляється від небезпеки. Навіть при зайвій вазі, коли проблеми зі здоров’ям, які не дозволяють активно займатися спортом, можна включити у свій день корисні прогулянки на свіжому повітрі.

                                             Харчування

Профілактика інсульту передбачає чітке дотримання спеціальної дієти. Згідно з медичними дослідженнями, продукти, які входять до стандартного раціону сучасної людини, на 58 % підвищують небезпеку цього захворювання.

Фактично «дієтична» профілактика включає в себе три найважливіших для зміцнення здоров’я кроки:

– зниження рівня холестерину;

– насичення раціону харчування магнієм і калієм;

– зменшення кількості солі.

Зниження рівня холестерину – найважливіше завдання в боротьбі інсультом, тому раціон повинен бути максимально насичений стравами, які зменшують його рівень. Це вівсяні пластівці, соєві продукти, мигдаль. Очищати організм ефективно допомагають гранати, ківі.

Овочі та фрукти – ефективні постачальники антиоксидантів, які перешкоджають обростання стінок артерій жировими бляшками. Саме вони допомагають у поліпшенні кровотоку, якщо вживати їх у свіжому вигляді, домагаючись максимального різноманітності. Обов’язково включити в меню абрикоси (курагу), банани й чорнослив — це джерела калію. Корисні також шпинат і квасоля, знежирене молоко (2 склянки на добу), морська риба. Багаті вітамінами ягоди, тому намагайтесь включати їх до свого щоденного раціону. В сезон варто зробити запаси, щоб взимку використовувати їх свіжомороженими та сушеними (але не консервованими). Полюбіть вишню та малину. Вони містять саліцилову кислоту, яка запобігає надмірному згортанню крові й перешкоджає формуванню тромбів.

Профілактика та лікування передбачають скорочення обсягу натрію, який надходить до організму з їжею. У цьому плані найбільш небезпечні перероблені продукти, наприклад, кетчупи та соуси фабричного виготовлення. Рекомендується виключити з раціону також плавлений сир, тушонку, шинку, намагатися не солити страви в процесі приготування. Краще підсолювати вже на тарілці – так споживається значно менше солі. Для приготування їжі використовуйте варіння, запікання в духовці без жиру, тушкування. Такі страви значно корисніші від смажених на сковороді.

Тривожні сигнали

Найперший дзвіночок, який повідомляє людині про насування інсульту – підвищення артеріального тиску. Його вимірювання має стати щоденною звичкою. Обов’язково купіть тонометр. Ознаки небезпеки: нижня планка 90–105, верхня – 140–180. Буває, тиск «підскакує» внаслідок перевтоми, стресу. Подбайте про достатній сон та повноцінний відпочинок. Дозуйте навантаження – як фізичні, так і розумові. Не забувайте консультуватися з лікарем, який допоможе порадою та призначить при потребі необхідну терапію.

З народної медицини

– Настоянка календули – дієвий засіб проти інсульту. Можна придбати її в аптеці або приготувати самому. 20 г лікарської рослини, залити 100 мл медичного спирту. Поставити у прохолодне темне місце. Настоянка готується протягом двох тижнів, потім фільтрується. Щоденна доза – по 30 крапель тричі на день.

– Настоянка собачої кропиви (пустирника). Приймати як у першому рецепті.

– Кінський каштан. 50 г каштана на 0,5 л горілки. Настояти як у першому рецепті. Щоденна доза – по 40 крапель тричі на день.

Не слід забувати, що інсульт дуже часто повторюється через деякий час. Тому, з метою профілактики слід завжди контролювати стан артеріального тиску, уникати стресових ситуацій, нормалізувати харчування та позбутись шкідливих звичок.

 

 

Відповідальний укладач

            Головний лікар В. П. Красник

           Редактор   В.В. Портяк

До Всесвітнього дня боротьби з поліомієлітом

поліємієліт

     Щороку 24 жовтня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Його мета – привернути увагу світової спільноти до цього захворювання, загрозливих наслідків та необхідності профілактики.

 

     Ще 20 років тому світова статистика звучала невтішно: вірус поліомієліту щодня паралізував тисячу дітей. Міжнародне співтовариство оголосило війну цьому захворюванню у глобальному масштабі.

 

     Починаючи з 1988 року, вдалося на 99% приборкати поширення небезпечного захворювання. Нині прояви поліомієліту трапляються у двох країнах – Пакистані та Афганістані. Для України тема профілактики поліомієліту є актуальною, оскільки наша країна досі залишається в переліку 17 країн світу, де існує ризик спалаху поліо через низький рівень охоплення щепленнями.

 

     Поліомієліт зазвичай вражає дітей віком до 5 років. Однак він може паралізувати чи навіть забрати життя дитини будь-якого віку, якщо вона не пройшла повний курс вакцинації.

 

     Ліків від поліомієліту не існує, однак його можна попередити за допомогою імунізації. Поліовакцина, застосована кілька разів, може захистити дитину на все життя.

 

     Кампанії імунізації підтримують уряди держав, Всесвітня організація охорони здоров’я, Дитячий фонд ООН, Центр США з контролю запобігання захворювань та гуманітарна організація «Ротарі Інтернешнл».

                                   Чим небезпечний поліомієліт

      Поліомієліт знайомий  лікарям дуже давно, але описаний лише 70 років тому.  У поширенні поліомієліту ретроспективно виділяють декілька періодів. До середини  ХІХ ст.  це захворювання зустрічалось переважно у вигляді поодиноких випадків у країнах Європи і Америки. Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століть виникають епідемії в різних країнах Європи, Америки, Північної Африки, які уражають тисячі і десятки тисяч людей. При цьому близько 10% хворих вмирало і близько 40% ставали інвалідами.

      У середині ХХ ст. поліомієліт набуває епідемічного поширення майже у всіх країнах, стає однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі.

Після впровадження вакцинопрофілактики (1955 – 1965 рр.) поширення поліомієліту і захворюваність почали спадати, і він став інфекцією, яку можна контролювати.

      За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я,  з 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт у світі зменшилось більш ніж на 99% (з 350 000 випадків до 223 випадків, які зареєстровано в 2012 році). Таке зменшення стало результатом глобальних зусиль по ліквідації цієї хвороби.

                                         Що ж таке поліомієліт?

      Це вірусне захворювання, при якому вражається сіра речовина спинного мозку. Хвороба здатна за кілька годин призвести до паралічу. Крім цього, можуть виникати запальні явища в слизуватій оболонці кишечника й носоглотки.

      Збудник поліомієліту відноситься до категорії ентеровірусів. Відмінною особливістю вірусу-збудника поліомієліту є його підвищена стійкість до дії чинників навколишнього середовища, у зв’язку з чим збудник здатний тривалий час зберігати патогенність, особливо в продуктах харчування, воді та випорожненнях людини. Збудник поліомієліту може тривалий період часу зберігати ознаки життєдіяльності в умовах знижених температур, тривалого заморожування і висушування, і в той же час виявляє крайню чутливість до підвищених температурних реакцій. Так, при впливі температури понад 55 ° С інактивація вірусу настає протягом 8 хвилин. Повне руйнування вірусу поліомієліту в найкоротші терміни спостерігається при впливі хлораміну, розчину хлорного вапна або формаліну, а також калію перманганату і перекису водню.
Джерело інфекції – хвора людина. Найчастіше поліомієлітом хворіють діти у віці до 10 років, причому більше половини випадків захворювання припадає на дітей молодше 4 років. Пік захворюваності реєструється в період із серпня по жовтень.  Та хоч поліомієліт уважається дитячою хворобою, занедужати можуть і дорослі, причому в них захворювання протікає дуже важко.

      Важливо знати, яким шляхом передається поліомієліт і як від нього захиститися, адже це захворювання належить до тих, які легше попередити, ніж боротися з наслідками. При настанні важкої паралітичної форми захворювання поліомієліт залишає про себе пам’ять до кінця життя людини. Більше половини пацієнтів живуть з постійною м’язовою слабкістю або іншими патологіями. В тих групах м’язів, які зазнали впливу хвороби, з часом слабкість може розвинутися ще сильніше, аж до повної атрофії. З віком цей стан може погіршуватися. Третина пацієнтів, що перенесли паралітичну форму, залишаються інвалідами.

      Переносником збудника, як уже зазначено, є заражена людина, рідше – мухи, що транспортують поліовірус на собі. Найбільш часто зараження відбувається саме орально-фекальним шляхом, тобто вірус можна підхопити через немиті руки, заражену їжу чи загальні предмети побуту. Також поліомієліт передається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання, під час розмови).

                                     Ознаки і симптоми хвороби

       Це ще одна підступність цього захворювання. Справа в тому, що при атиповій формі хвороба протікає з ознаками, дуже схожими зі звичайною застудою. У зараженого з’являється лихоманка, головний біль, нездужання, біль у горлі, який іноді плутають з ангіною. Іноді захворювання взагалі  протікає  з мало вираженими симптомами і залишається непоміченим (у випадках, коли організм зараженої людини поборов вірус самостійно, у нього виробляється імунітет, і ймовірність повторного зараження практично дорівнює нулю).

                   Лікування поліомієліту та його профілактика

      Способів специфічного лікування цього захворювання не існує. Лікування поліомієліту неспецифічне. Під час терапії лікарі борються з симптомами захворювання. З медикаментів хворому призначаються препарати, спрямовані на припинення запального процесу, знеболюючі препарати, заспокійливі та розслаблюючі, вітамінні комплекси. Якщо поліомієліт ускладнився паралічем дихальних органів, то хворого підключають до апарату штучного дихання. У період відновлення хворому призначають курс масажу, ЛФК. Крім цього, лікар ортопед проводить своє спостереження за пацієнтом.

      Головною і найдієвішою профілактикою поліомієліту були і залишаються щеплення від цієї страшної хвороби. Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці захворювання переважають легкі форми інфекції. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих осіб! Крім того, дотримуючись правил особистої гігієни, можна значною мірою убезпечити себе від зараження вірусом, так що елементарне регулярне миття рук є непоганою профілактикою поліомієліту.

      Вакцина від поліомієліту – оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ).

      Перше щеплення малюку роблять через 3 місяці після народження і проводять її ще три рази з інтервалом у місяць. Зазвичай щеплення від поліомієліту роблять разом із щепленням АКДС.

       Календар щеплень  здорової дитини після року виглядає так: ревакцинація в 18 місяців, в 20 місяців, в 14 років.

      Вакцина проти захворювання – це краплі, які закапують відразу в рот. Зазвичай це дві або чотири краплі, залежно від віку дитини. Якщо немовля виплюне краплі від поліомієліту, їх тут же дають повторно.

 

                                         Батьки повинні знати:

       Оскільки вакцина проти поліомієліту містить живий вірус, то вона має певні протипоказання: загострення наявних хронічних хвороб, ослаблений імунітет, розлади нервової системи. Тому перш ніж робити дитині щеплення від поліомієліту живою вакциною, слід обов’язково проконсультуватися з педіатром і дитячим невропатологом

      Шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігаються: висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах і кістках, нежить, диспепсичні розлади – блювання і проноси, біль у кінцівках, раптове порушення ходи, неможливість стати на ніжки, підвищена пітливість. Зволікання може обійтись занадто дорого!

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

Сибірка Не допустити епідемії!

сибірка
В Україні зафіксовано випадок сибірки. П’ятеро людей, які брали участь у забитті худоби в селі Міняйлівка Одеської області, госпіталізовано зі специфічними симптомами захворювання шкіри. За результатами лабораторних досліджень, проведених референс-лабораторією Центру громадського здоров’я МОЗ України, в одного хворого підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма, що лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева форма). Також отримано позитивний результат дослідження м’яса забитої тварини та ґрунту в дворі, де було забито хвору тварину.

     Ситуація знаходиться під контролем, захворювання локалізовано в межах одного села – з 30 вересня 2018 року тут введено карантин.  Медики обстежують людей, які контактували з хворими тваринами чи вживали м’ясо забитої худоби  і спостерігатимуть за станом здоров’я жителів села упродовж 15 днів: щоденно здійснюються обходи домівок для контролю стану здоров’я людей, які потенційно можуть заразитись збудником сибірки. Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження.

     Такі випадки в Україні хоч останнім часом зрідка, а все ж трапляються. Зокрема,  з 30 зареєстрованих за останні 20 років випадків хвороби 7 було виявлено і на Київщині – у 2001 році.

             Сибірка: джерела зараження та шляхи передавання

Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротворна бактерія Bacillus anthracis.

Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатись у ґрунті й активізуватися у результаті повені, злив, зсувів.

Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо.

Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.

На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом.

Сибірка не передається від людини до людини.

Спори бактерій сибірки можуть роками зберігатись у ґрунті.

                                Шляхи передавання інфекції:

1. Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:
– під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
– із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт.

2. Аліментарний — через приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин.

3. Аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор.

4. Трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).

                                        Інкубаційний період

Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.

                   

                                         Симптоми:

– сильний головний біль;
– висока температура;
– загальне нездужання;
– карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);
– сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);
– задуха (у разі легеневої форми);
– діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);
– ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);
– блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

                                 Лікування сибірки

Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація

Профілактика

Заходи щодо профілактики сибірської виразки плануються і проводяться комплексно ветеринарною, санітарно-епідеміологічною і лікувально-профілактичною службами. Враховуючи шляхи і чинники передачі збудника сибірської виразки, необхідно пам’ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, покупки м’яса і м’ясопродуктів на «стихійних ринках», про можливість зараження через тваринну сировину, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою уразі наявності перших ознак захворювання. Особлива увага сільських жителів має бути приділена місцям випасу тварин. Категорично забороняється випас на тих місцях, де раніше розташовувалися місця поховання загиблих тварин.

Щоб уникнути інфікування сибіркою:

Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.

2. Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.

3. Дотримуйтесь ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.

4. Здійснюйте забій домашньої худоби лише з дозволу ветеринарних працівників.

5. Пам’ятайте про упорядковане захоронення трупів тварин.

6. Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.

7. Контроль захворюваності тварин – запорука того, що інфекція не залишиться непоміченою.

8. Знищуйте заражені останки тварин.

9. Проводьте щеплення тварин проти сибірки.

10. Стежте за отриманням особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

     Пам’ятайте:  Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож за найменшої підозри на сибірку негайно зверніться до лікаря!

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

 

Вакцинація — найдієвіший засіб для профілактики грипу

грип

Чому потрібно зробити щеплення проти грипу і як пройти вакцинацію

Протягом найближчих тижнів в аптеки доставлять усі 350 тис доз вакцин проти грипу. На початку епідемічного сезону грипу Центр громадського здоров’я МОЗ України нагадує, чому потрібно вакцинуватися проти грипу, кому треба зробити щеплення насамперед, які вакцини є в країні і як пройти вакцинацію.

ЯКІ ВАКЦИНИ ПРОТИ ГРИПУ Є В КРАЇНІ

Цьогоріч в Україні доступні дві вакцини проти грипу: «Ваксігрип Тетра» (виробник — «Санофі Пастер», Франція) і «Джісі Флю» («Грін Кросс Корпорейшн», Південна Корея) — обидві якісні та безпечні.

Вакцину «Ваксігрип Тетра» можна застосовувати для щеплення дітей віком від трьох років, а «Джісі Флю» — від шести місяців.

Загалом 350 000 доз вакцин проти грипу протягом найближчих тижнів доправлять до аптек по всій Україні.

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих щеплень та відсутня у національному календарю щеплень, тому вакцину можуть закуповувати за гроші місцевих бюджетів, підприємств або власним коштом громадян. МОЗ України закликає керівництво закладів охорони здоров’я, підприємств та установ забезпечити вакцинування громадян, особливо із груп ризику, які щоденно працюють у колективі й наражають себе на небезпеку зараження вірусом грипу.

Запобігання грипу допоможе заощадити кошти: за різними оцінками, захворювання на ГРВІ, зокрема грип, коштує хворому від 420 до 2 800 грн залежно від його тяжкості, а для держави збиток становить 4 200–7 800 грн. Вартість вакцин складе від 200 грн до 300 грн.

 ЧОМУ ПОТРІБНО ВАКЦИНУВАТИСЯ

Щороку в Україні реєструють близько 6 млн інфекційних захворювань, 98% з яких припадає на грип та ГРВІ. За даними минулого епідсезону, в нашій країні було зафіксовано сім летальних випадків унаслідок грипу. Жоден із пацієнтів не був щеплений проти грипу.

Щорічна вакцинація — найдієвіший засіб для профілактики грипу. Вакцина не впливає негативно на імунітет людини, а зміцнює його і змушує працювати більш активно і продуктивно.

Переваги вакцинації:

  • ймовірність тяжкого перебігу захворювання та ускладнень зменшується на 60%;
  • ймовірність смертельних випадків зменшується на 80%;
  • частота госпіталізацій зменшується приблизно на 50%.

 КОМУ НЕОБХІДНО ВАКЦИНУВАТИСЯ НАСАМПЕРЕД

Передусім щеплення рекомендоване людям, які входять до груп ризику:

  • медпрацівникам;
  • учителям;
  • дітям віком до п’яти років;
  • вагітним;
  • літнім людям віком від 60 років;
  • пацієнтам із хронічними захворюваннями;
  • усім, хто працює в місцях скупчення людей.

ЯК ПРОЙТИ ВАКЦИНАЦІЮ

  1. Зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра

Лікар огляне вас, визначить, чи немає проитпоказань, а також надасть поради щодо транспотування вакцини, адже вона вимагає збереження холодового ланцюга.

Протипоказання до вакцинації:

  • гіперчутливість до будь-якої складової вакцини, а також до компонентів курячого м’яса чи курячого яйця (вакцину отримують шляхом вирощування вірусів грипу в курячому яйці);
  • пацієнти з лихоманкою або недостатньою вагою тіла;
  • пацієнти з гострим, серйозним чи активним захворюванням серця, судин, нирок або печінки;
  • пацієнти з гострим респіраторним захворюванням або іншими активними інфекційними захворюваннями;
  • пацієнти у період одужання;
  • пацієнти, у яких діагностовано імунодефіцитне захворювання.
  1. Придбайте вакцину в аптеці вашого міста чи безпосередньо у клініці

Від часу придбання вакицини до її введення має пройти не більше двох годин, інакще є ризик, що вакцина втратить свої захисні властивості. Тому важливо зберегти чек для визначення точної дати й часу придбання вакцини.

Доставити вакцину до кабінету щеплень важливо без порушень холодового ланцюга. Інакше вакцина може втратити свої якості. У пригоді стане спеціальна сумка з холодовим елементом, яку можна придбати або ж отримати під заставу в аптеці (близько 200 грн). Також деякі аптеки надають послугу безкоштовної доставки вакцини.

  1. Отримайте щеплення

Вакцинацію здійснюють у кабінетах щеплень або кабінеті сімейного лікаря, якщо він облаштований для цього.

 КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ

Вакцинуватися бажано до початку циркуляції вірусів грипу (у вересні-жовтні), щоби утворилися імунітет і достатня кількість захисних антитіл. Для цього потрібно приблизно два тижні.

Однак щеплення можна робити й пізніше, навіть якщо у вашому регіоні уже зафіксовано сезонні спалахи грипу.

Вакцинація є найнадійнішим методом профілактики грипу та попередження важких ускладнень хвороби. Одне щеплення захищає впродовж усього сезону грипу від найбільш розповсюджених і небезпечних штамів.

 ЯКІ ШТАМИ ВІРУСУ ГРИПУ ЦИРКУЛЮВАТИМУТЬ У 2018–2019 РОКАХ

За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, у новому епідсезоні в Україні ймовірно циркулюватимуть:

  • вірус, подібний до A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09;
  • вірус, подібний до A/Singapore/ INFIMH-16-0019/2016(H3N2);
  • вірус, подібний до B/Colorado/06/2017.

Саме до цих небезпечних штамів допоможуть сформувати імунітет вакцини.

Якщо ви захворіли — негайно зверніться до лікаря та не займайтеся самолікуванням.

Пам’ятайте, що хворий на грип або інші ГРВІ за один день можете заразити до 100 своїх колег чи випадкових перехожих.

Центр громадського здоров’я МОЗ України

Ліквідуємо прогалини в імунізації

      імунізація                           

   Що таке імунітет

Перш ніж розглянути питання імунізації, необхідно розібратися — чим, власне, є імунітет, і навіщо його підвищувати.

Імунітет – це основа повноцінної життєдіяльності людини. Імунітет впливає на абсолютно всі сфери – і фізіологічні, і психологічні.  Від  стану  імунної системи часто залежить  і  емоційний  стан  людини. Протягом  всього  життя,  кожну хвилину  людський  організм  піддається  впливу  навколишнього  середовища. Завдяки  захисним  властивостям  організму, які зумовлені імунітетом, людина й здатна протистояти цим хвороботворним впливам, зокрема – мікроорганізмам.

Виділяють  два  види імунітету:

Вроджений  імунітет  стійкий, він наслідується спадково, що пов’я­зано з біологічними властивостями організму.

Набутий імунітет – це  захисні  властивості організму,  які  виробляються  протягом  усього життя, цей вид імунітету зумовлений накопиченням імунної пам’яті, в основному має специфічну спрямованість.

Набутий активний імунітет виробляється після  перенесеного  захворювання. Набутий  пасивний  імунітет  виникає внаслідок проведення вакцинації (введення в організм ослаблених збудників захворювання), а також введення сироватки (введення в організм людини готових антитіл). Набутий імунітет може бути довічним (наприклад, віспи, краснухи, кору) та тимчасовим – довгостроковими і короткостроковими (від декількох тижнів до декількох років).

      Імунопрофілактика – це відповідь на інфекційну загрозу

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 24,7% смертей спровоковані інфекційними захворюваннями. Якщо говорити про дитячу смертність, то такі недуги спричиняють уже 63% смертей. 

 У цьому аспекті важливі  догляд медика, пильна увага батьків та ретельне дослідження причин, якщо в поствакцинальний період у дитини проявилися якісь незвичайні реакції організму. 

Імунізація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб.
Проте навіть сьогодні мільйони дітей грудного віку не проходять повну вакцинацію, і багато з них у віці до п’яти років помирають від хвороб, яким можна запобігати за допомогою існуючих вакцин. 

За поширеністю серед усіх хвороб серед дітей віком від 0 до 17 років інфекційні хвороби займають 7 місце, а серед вперше зареєстрованих в житті хвороб – 3 місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри. 
Успішність імунопрофілактики підтверджується відсутністю випадків захворювання новонароджених на правець, зниженням захворюваності порівняно з періодом до щеплень на кір, кашлюк , краснуху. Щеплення дітей до одного року проти гепатиту В також позитивно впливає на захворюваність, яка останніми роками знизилася вдвічі. 
Після введення Hib-вакцинації знизилися показники смертності дітей від гнійного менінгіту в 2 рази і від пневмоній в 1,5 рази, однак захворюваність залишається доволі високою.

З літератури відомо, що 15% гнійних менінгітів та 60% пневмоній викликається пневмококом, вакцина від якого зареєстрована в Україні і поступово впроваджується для застосування у групах ризику. 
У Європейських країнах захворюваність на вірусний “гепатит В” в 10-15 разів нижча, ніж в Україні. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, стратегія захисту проти окремих інфекцій, зокрема й гепатиту В, передбачає проведення обов’язкової імунізації дітей ще на першому році життя. Більшість країн світу, а саме 171 країна, включили вакцинацію проти гепатиту В до Національних календарів щеплення.

Усім цим хворобам можна запобігти саме завдяки вакцинації або імунізації. 

Що таке імунізація? 
Імунізація допомагає захистити Вас від інфекційних захворювань,  а також сприяє зниженню поширення захворювань і запобігає епідемії. У більшості випадків імунізація проходить у вигляді ін’єкцій. Препарат, який вводитися, називається вакцина, а процес – вакцинацією або імунізацією. 
У вакцині, як правило, міститься невелика кількість ослаблених або мертвих форм мікроорганізмів або вірусів, які викликають захворювання. Такої кількості  недостатньо для розвитку захворювання,  але  цілком вистачає для формування відповіді імунної системи, при якій виробляються антитіла. Згодом антитіла зможуть розпізнавати і атакувати подібні мікроорганізми або віруси при потраплянні в організм. 
Іноді вакцинація не запобігає захворюванню повністю, але сприяє більш легкому його протіканню.  Деякі  вакцинації  здійснюються тільки один раз, інші  проводяться в кілька етапів. 
Більшість працівників охорони здоров’я, дослідників у галузі медицини і професійних медичних організацій рекомендують дітям проходити вакцинацію. Вакцинація запобігає виникненню інфекційних захворювань, проти яких часто не існує лікування. В результаті такі захворювання можуть призводити до ускладнень і навіть настання смерті. 

Для деяких людей існують протипоказання для вакцинації. Єдиним захистом таких людей від інфекційних захворювань може бути вакцинація інших людей, адже  якщо інші люди проходять вакцинацію, захворювання стає менш поширеним. 

Організм реагує на вакцинацію, як правило, добре і якщо незначні ускладнення й виникають, то тривають вони недовго. Важкі ускладнення після вакцинації трапляються вкрай рідко. 
У рідкісних випадках працівники охорони здоров’я можуть рекомендувати пройти вакцинацію пізніше
– При виникненні сильних алергічних реакцій на вакцину або її компоненти в минулому. 
– Серйозні захворювання, наприклад, важка блювота і /або діарея (у разі підозри зневоднення організму), пневмонія, бронхіт або важкі напади астми. Але дитина із захворюваннями  у легкій формі, таких, наприклад,  як застуда, легка діарея тощо, може проходити вакцинацію. 


Чому необхідно проходити вакцинацію?
 

1.Імунізація може захистити Вас і Вашу дитину від небезпечних захворювань, а також сприяє зниженню поширення захворювань і запобігає епідемії. 
2. Пройти імунізацію набагато легше, ніж лікувати захворювання. Так, вакцини можуть викликати серйозні побічні ефекти, але в дуже рідкісних випадках. 
3. Вакцинація також необхідна для прийому на роботу або для поїздок в інші країни. Запитайте у лікаря щодо необхідності вакцинації як мінімум за 6 місяців до від’їзду. 
4. Жінці, яка планує завагітніти, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо імунізації. Ті, що проживають з вагітною жінкою, також повинні проконсультуватися з лікарем про доцільність вакцинації. 

Вагітні жінки
також можуть проходити вакцинацію, виключаючи такі: 

– Вакцинація проти вітряної віспи. 
– Вакцинація проти папіломавірусу людини. 
– Вакцинація проти кору, паротиту, краснухи (КПК) 
– Вакцинація проти грипу назальним спреєм (FluMist). 
– Вакцинація проти натуральної віспи. 

Якщо у Вас виникли питання або сумніви щодо безпеки вакцинації, проконсультуйтеся у лікаря про доцільність вакцинації.

                                                           Відповідальний укладач                       

                                                           Головний лікар В. П. Красник

                                                         Редактор   В.В. Портяк

Рак молочної залози

рак

Указом Президента України від 17 січня 2005 року введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Як і у всьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає – в середньому на 1-2% за рік – і в даний час у структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від нього вмирає одна жінка. В цілому щорічно це грізне захворювання забирає життя майже

7,5 тис. жінок по всій Україні.

На жаль, саме пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що хоча в світі помітна тенденція до зниження смертності (в середньому на 1% за рік), в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у чверті українських пацієнток, і половина з них помирає вже протягом першого року після виявлення.

            ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ЖІНКАМ ПРО РАК ГРУДЕЙ

Захворюваність на рак молочної залози постійно зростає. Сьогодні – це найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, виходить на перше місце в структурі онкопатології жінок вже після 30 років, а після 40 років – вона є лідером серед онкологічних захворювань у представниць прекрасної статі. Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, не позбавлені цього ризику і чоловіки, і все ж таки 99% усіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.

Здоров’я жінки багато в чому залежить від її способу життя та поведінки. Саме профілактика та рання діагностика дозволяє максимально ефективно провести лікування та уникнути інвалідизації.

 

    Які ж фактори ризику впливають на розвиток раку молочної залози?

 

Стать.Просто бути жінкою означає наявність головного чинника ризику раку молочної залози. У зв’язку з тим, що у жінок є значно більше клітин молочної залози в порівнянні з чоловіками і, можливо, через те, що на їх клітини впливають жіночі гормони росту, рак молочної залози зустрічається значно частіше серед жінок.

 

Вік.Ризик раку молочної залози підвищується з віком. Це захворювання зустрічається у кожної 8-ої жінки старше 45 років і у 2 з 3 жінок від 55 років і старше.

 

Генетика.Від 5 до 10 % випадків раку молочної залози – прямий наслідок генетичних дефектів, успадкованих від батьків.

Випадки раку грудей в сім’ї.Ризик раку молочної залози вищий серед жінок, чиї близькі (кровні) родичі страждали таким захворюванням. Постійний контроль стану молочних залоз дозволяє вчасно помітити початок утворення пухлини і видалити її.

 

Особиста історія раку молочної залози.Якщо пухлина була виявлена в одній із молочних залоз , то ризик її появи в другій підвищується в 3-4 рази.

 

Вживання алкоголю серйозно збільшує ризик раку грудей.Причому цей ризик зростає з кількістю випитого спиртного. У тих, хто випиває від двох до п’яти стандартних доз алкоголю (1 стандартна доза дорівнює 25 мл горілки; 60 мл десертного вина; 100 мл сухого вина; 300 мл пива) ризик появи злоякісної пухлини молочної залози зростає в півтора рази.

Надмірна вага.Жіночий статевий гормон естроген виробляють не тільки яєчники. Він присутній і в жировій тканині. Тому великі дози естрогену і його триваліший вплив на тканини залоз у повних жінок підвищує ризик появи ракової пухлини.

 

Малорухомий спосіб життя.Дослідження показали, що лише 10 годин прогулянок на тиждень знижують ризик раку грудей майже на 20%.

 

Куріння.Паління тютюну і навіть пасивне куріння підвищують ризик розвитку раку грудей.

 

Щільні тканини молочних залоз.Пухлини можуть бути частково приховані щільною тканиною молочної залози, що може призвести до пізньої діагностики передракових захворювань та онкопатології.

 

Окремі види доброякісних пухлин грудей підвищують ризик раку молочної залози.Жінкам, у яких виявлені такі новоутворення, треба ретельно контролювати стан самих молочних залоз і регулярно проходити онкопрофогляд.

 

Особливості менструального періоду.Якщо менструації у жінок почалися дуже рано (до 12 років), а менопауза почалася дуже пізно (після 55 років), ризик розвитку раку грудей підвищений. Це пов’язано з більш тривалим впливом гормонів естрогену і прогестерону на тканини молочної залози.

 

Бездітність або пізні пологи.У бездітних жінок і тих, хто народив дітей після 30 років, ризик розвитку раку грудей вищий. Наявність багатьох вагітностей і вагітності до 30 років знижують ризик раку молочної залози.

 

Відмова від грудного вигодовування.Годування грудьми знижує вірогідність раку молочної залози. За даними Єльського медичного університету в США, у жінок, що годували дитину грудьми більше 13 місяців або тих, що природно вигодували більше трьох дітей, ризик розвитку раку молочної залози в два рази нижчий, ніж у жінок, які ніколи не годували грудьми.

Вміння справлятися зі стресами. Для профілактики патології молочної залози є важливим вміння справлятися зі стресами. Уникайте неприємних людей, більше спілкуйтеся з приємними людьми, живіть сьогоднішнім днем і отримуйте від цього задоволення.

 

      Як виявити патологію молочної залози вчасно та на ранніх стадіях?

Рак на ранніх етапах протікає безсимптомно або проявляє себе слабо, тому жінкам рекомендовано регулярно проводити самообстеження молочних залоз. Кожній жінці також необхідно проходити щорічне обстеження у лікаря, а також УЗД молочних залоз (для жінок віком до 40 років) та рентгенівську мамографію (старше 40 років).

При виявленні раку молочної залози на ранніх стадіях  у більш ніж 80% випадків можливе повне одужання!

 

                         Коли потрібно негайно звернутися до лікаря?

Якщо під час самообстеження жінка знайшла у себе ущільнення або будь-які інші зміни в молочній залозі.

Якщо жінка помітила виділення з соска.

Якщо відчуває біль у грудях під час місячних.

 

                                       Найважливіше

Регулярне обстеження у лікаря дозволить вчасно виявити пухлину і повністю її вилікувати. Якщо хвороба виявлена на ранній стадії, це дає можливість провести органозберігаючі операції, уникнути хіміотерапії і променевої терапії, провести корекцію гормональних показників, усунути фактори ризику. А жінці дає шанс на повноцінне, довге і здорове життя.

     Пам’ятайте, рак не є неминучістю. Дотримання здорового способу життя та виконання елементарних профілактичних заходів у десятки разів знижують ризик захворювання. І найголовніше: намагайтеся жити без негативних емоцій і любити те, що ви робите, і тих, хто поруч з вами.

Відповідальний укладач

Головний лікар В. П. Красник

  Редактор   В.В. Портяк