Для медиків та пацієнтів у Національній службі здоров’я запрацювала “гаряча лінія”

ДЛЯ МЕДИКІВ ТА ПАЦІЄНТІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ СЛУЖБІ ЗДОРОВ’Я ЗАПРАЦЮВАЛА “ГАРЯЧА ЛІНІЯ”

43610051_543038319456443_94069516178292736_n-300x300
З 8 жовтня 2018 року, Національна служба здоров’я України повідомила про офіційне відкриття контакт-центру з коротким номером – 1677.Це перший в Україні подібний контакт-центр, який обслуговуватиме пацієнтів, лікарів та керівників закладів охорони здоров’я. Контакт-центр створений за світовими стандартами і відповідатиме міжнародним вимогам з надання інформаційно-довідкових послуг.

Голова Національної служби здоров’я Олег Петренко, зазначив: «623 заклади первинної медичної допомоги країни уже уклали договори з НСЗУ і перейшли на нову систему фінансування. Лікарі отримали кращі умови праці і підвищені зарплати. В цих закладах обрали свого лікаря понад 12 мільйонів українців. Вони мають право на гарантований безоплатний перелік медичних послуг. Отже, за півроку діяльності НСЗУ виконана величезна робота. І в цій роботі нам надзвичайно важливо отримувати зворотній зв’язок і від пацієнтів і від лікарів. Саме для цього створений наш контакт-центр. Жоден дзвінок і звернення не залишиться без уваги, адже ми працюємо над тим, щоб зміни в медицині відбувалися перш за все на користь лікаря та пацієнта».

“Відповіді на найбільш поширені запитання будуть доступні цілодобово в автоматичному режимі. Зателефонувавши в робочий час, можна буде поставити питання оператору. Всі запити, вирішення яких потребує додаткового часу, будуть реєструватися і скеровуватися у відповідні підрозділи НСЗУ для вирішення” – йдеться у повідомленні.

Після опрацювання запитів оператори надаватимуть розширену інформацію з того чи іншого питання. Дзвінки зі стаціонарних телефонів та мобільних операторів безкоштовні.

 

Департамент охорони здоров’я Київської ОДА

Бережіть зір!

ЗІР

      На 11 жовтня у 2018 році припадає Всесвітній день зору. У його проведенні беруть участь всі партнери в сфері  профілактики порушення зору і його відновлення. Цей день є також основною глобальної ініціативи з профілактики сліпоти.

Для залучення глобальної уваги до проблем сліпоти, порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору щорічно у другий четвер жовтня під егідою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я проводиться Всесвітній день зору.

     Сліпота – це нездатність бачити. Провідні причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, помутніння рогівки, діабетичну ретинопатію, трахому і захворювання очей у дітей (наприклад, ті що викликаються дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, викликана неконтрольованим діабетом. З іншого боку, в результаті медико-санітарних дій зменшується число випадків сліпоти, що розвивається через інфекцію. Три чверті всіх випадків сліпоти належать до таких, що їм  можна запобігти або лікувати.

                             Причини порушення зору

У глобальних масштабах основними причинами порушення зору є:

     43%  – короткозорість, далекозорість або астигматизм

     33%  – катаракта

     2%   –  глаукома;

     22% – інші причини: травматизм тощо

    Як зберегти нормальний зір у дітей? 

Ми не часто замислюємося, яке навантаження падає на очі наших малюків у сучасному житті. Наші діти ще з маленького віку опановують комп’ютер і годинами сидять за екранами монітора або дивляться телевізор.

У шестирічному віці, коли малюк іде до школи, навантаження на його зір різко збільшується: дитині потрібно багато читати, писати. А що вдома? Ті ж самі книги та зошити, комп’ютер, телевізор! Добре, якщо у батьків відмінний зір. А якщо в родині носять окуляри і дитина за спадковістю отримала схильність до проблем з очима? Чи можна якось допомогти школяру зберегти нормальний зір?

Основні функції зору формуються у дитини до кінця 5-го року життя, проте ще довший час дитячі очі є чутливі до надмірного навантаження, яке суттєво посилюється з моменту початку навчання у школі. Характеристикою сучасної школи є інтенсифікація навчання дітей, починаючи з першого класу, особливо у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням деяких дисциплін.

ДУЖЕ ШКІДЛИВО на гостроту зору впливає тривалий режим зорової праці в умовах незручних парт, поганого освітлення робочого місця дитини, пози дитини за столом (коли дитина близько нахиляє голову до книжки або зошита).
Тому проблема збереження зору школярів є дійсно актуальною і вимагає співпраці  батьків, учителів та медичних працівників.

                Слід звертати увагу на такі фактори ризику:
– дитина сидить за столом, низько схиливши голову (відстань до книжки/зошита менше 40 см);
– робоче місце дитини має погане освітлення;
– дитина читає, пише, працює за комп’ютером або проглядає телевізійні програми безперервно більше 1 години;
– спостерігається  короткочасне почервоніння очей дитини після навчання в школі або виконання домашнього завдання;
– дитина скаржиться на «сухість в очах», відчуття «піску», сльозоточивість;
– дитина швидко втомлюється в школі або при виконанні домашніх завдань;
– дитина скаржиться на головний біль, який виникає під час навчання в школі або вдома;
– дитина починає примружувати очі, коли дивиться телевізор або дивиться вдалину;
– дитина стала гірше бачити у вечірні часи;

– дитина стала гірше вчитися.
Що треба зробити для того, щоб зберегти зір дитини?
– Періодично запитуйте дитину, чи не стала вона гірше бачити.
– Всі діти кожні 30-45 хвилин повинні робити 10-15- хвилинні перерви, під час яких дитині бажано побігати, подивитися у вікно на предмети, які розміщені вдалині.
– Діти мають бути забезпечені якісними підручниками з чітким і дещо збільшеним шрифтом.
– Відстань між очима і підручником або зошитом має бути не менше 40 см.
– Тривалість безперервного читання залежить від віку: у перших-третіх класах 10-15 хв., четвертих-сьомих 25-30 хв. і 45 хв. – для учнів після сьомого класу.
– Обмежується також безперервна тривалість письма: не більше 5 хв. для 6-7-річних, до 10 хв. для 8-10-річних. Тривалість перерв – не менше як 10 хв.
– Шкідливо читати лежачи та у транспорті.
– Не проводити за монітором комп’ютера більше 30 хвилин на добу в початкових класах і більше 1 години у старших класах.
– Обмежити перегляд телевізійних програм у будні дні. Дітям 3–4 років можна дивитися передачу, що триває тільки 15 хв. Дошкільнята можуть проводити біля екрана не більш ніж 30 хв. у день, молодші школярі – не більше години в день і 2–3 рази на тиждень.
– Телевізор бажано дивитися у помірно освітленій кімнаті, на відстані 2 -3 метрів від екрана, телевізор має бути розміщений на рівні очей.
– Після перегляду телепередач, як і після будь-якої зорової роботи, очам потрібний відпочинок. Забезпечити достатню фізичну активність дитини: прогулянки, заняття спортом, плаванням. Забезпечити дитині достатню тривалість сну.
– Якісне харчування дитини, збагачене продуктами, які є корисні для очей: молочні продукти, м’ясні страви, риба, достатня кількість фруктів і овочів, у тому числі чорниця, морква, журавлина, гарбузи, абрикоси, персики та різноманітна зеленина: кропива, кульбаба, шпинат, капуста, салат.

– Достатня кількість вітамінів та мінеральних солей, особливо вітаміну А та Е, селену. Очам потрібно в 5 разів більше вітамінів А, С, Е, ніж будь-якому іншому органу. Давно відомо, що основні компоненти чорниці разом з бета-каротином (провітамін А) є природними антиоксидантами, які сприяють покращенню функції зору, сприяють зміцненню стінок судин ока, покращенню гостроти зору, зменшують втому очей, сприяють виробленню зорового пігменту сітківки – родопсину.
– Обов’язково проконсультувати дитину в окуліста при мінімальних ознаках погіршення зору.
– Регулярно робити “гімнастику для очей”.

                          Як робити гімнастику для очей?
Всі ці вправи є прості, але вимагають тривалого застосування з профілактичною та лікувальною метою. Можна рекомендувати наступне:

1. Закрити очі долонями на декілька хвилин, порухати очима за годинниковою стрілкою – 5-10 разів.
2. Порухати очима проти годинникової стрілки – 5-10 разів.
3. З силою заплющити і розплющити очі – 5-10 разів.
4. Швидко поморгати (покліпати) очима – 15-20 секунд.
5. Подивитися спочатку на кінчик свого носа, потім вдалину – 10-15 разів.
6. Подивитися праворуч-ліворуч, догори-донизу – по 10 разів.

                     Вісім порад для здоров’я ваших очей

Запровадьте правило «20-20-20»: кожні 20 хвилин відривайте очі від комп‘ютерного екрану і, принаймні, 20 секунд дивіться на 20 метрів удалину.

Завжди носіть сонцезахисні окуляри. Ультрафіолет пошкоджує вашу шкіру, тим більше –  слизову очей.

Їжте продукти, які допомагають вашим очам залишатися здоровими. Це помаранчевого кольору овочі та фрукти, чорниця, зелень, м’ясо, риба  й морепродукти.

Не ігноруйте хворобливі відчуття в очах. Почервоніння та свербіж можуть вимагати холодного компресу. Відчуття піску в очах може зникнути після промивання їх чистою водою або фізіологічним розчином. Якщо симптоми не зникають, зверніться до лікаря.

Дізнайтеся, чи не впливають інші ваші захворювання на стан ваших очей. Наприклад, високий кров’яний тиск і діабет зменшують приплив крові до очей. Порушення імунної системи, захворювання легень і щитовидної залози викликають різь в очах. Небезпеку становлять також розсіяний склероз, аневризм і рак.

Позбудьтеся старого набору для макіяжу очей. Його термін придатності — три місяці. При більш тривалому його використанні ви ризикуєте отримати очну інфекцію або алергію.

Не забувайте раз на рік відвідувати окуліста. Більшість очних захворювань вимагають раннього діагностування для успішного лікування.

Киньте палити, якщо ця звичка у вас є. Куріння збільшує ризик розвитку катаракти і посилює сухість слизової оболонки ока.

Зір – це великий Божий дарунок людині, завдяки якому вона може повноцінно жити й радіти, споглядаючи красу цього світу. Не нехтуйте цим дарунком, бережіть його!

 

                                                   Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

Психічне здоров’я – основа щасливого життя людини

Психічне здоровя

На 10 жовтня припадає Всесвітній день психічного здоров’я. Цей День відзначається з 1992 року, з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). Щорічно Видаються тематичні журнали міжнародних психіатричних організацій, розсилаються звернення в урядові структури і органи охорони здоров’я, що закликають взяти участь у міжнародному русі, випускаються спеціалізовані телевізійні програми. Наприклад, у 2018 році заходи, присвячені Дню психічного здоров’я, будуть фокусуватися на темі проблем молоді та її психічного здоров’я в мінливому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в наші дні на планеті існують більше 450 мільйонів людей, які страждають психічними захворюваннями. А в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. Сучасне життя само по собі сприяє стресам, і якщо людина починає з ними миритись, це загрожує депресією

                     Як зберегти психічне здоров’я

Психічне здоров’я — це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів.

Психологічно здорова людина – це перш за все людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і така, що пізнає себе і навколишній світ не лише розумом, але і відчуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому визнає цінність і унікальність людей, що оточують її. Така людина покладає відповідальність за своє життя перш за все на саму себе і отримує уроки з несприятливих ситуацій. Її життя наповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює його для себе. Вона знаходиться в постійному розвитку і, звичайно, сприяє розвитку інших людей. Її життєва дорога може бути не зовсім легкою, а інколи досить важкою, але вона адаптується до умов життя, що швидко змінюються. І що важливе – вміє знаходитися в ситуації невизначеності, довіряючи тому, що буде з нею завтра. Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо.

Оскільки кінцевим підсумком високорозвиненої особи є психологічне благополуччя, тому для комплексного розвитку потрібно знати основні складові психічного здоров’я і благополуччя. Їх усього шість.

Першою і найважливішою складовою є прийняття себе як людини, гідного поваги. Це центральний ознака ментального здоров’я людини.

Уміння людини підтримувати позитивні, теплі, довірчі відносини з іншими. Люди з такими якостями мають вищий потенціал до любові і дружнім відносинам.

Автономність – це незалежність і здатність людини регулювати свою поведінку зсередини, а не чекати похвали або оцінки себе з боку оточуючих. Це здатність, завдяки якій людина може не дотримуватися колективних вірувань, забобонів і страхів.

Екологічна майстерність – здатність людини активно вибирати і створювати власне оточення, яке відповідає його психологічним умовам життя.

Наявність мети в житті – упевненість в наявності мети і сенсу життя, а також діяльність, спрямована на досягнення цієї мети.

Самовдосконалення – мало досягти тих характеристик, які були описані вище, важливо розвивати власний потенціал. Тобто повинна бути потреба реалізації себе і власних здібностей. Важливим аспектом ставлення до себе, як до особистості, здатної до самовдосконалення, є також відкритість новому досвіду.

 Міжнародний стандарт психічного здоров’я включає 10 ознак:

інтелект, цілеспрямованість, гнучкість, логічність мислення, моральні якості, соціальна поведінка, особливості харчування, емоційність, відношення до свого здоров’я, сексуальність. Для збереження психічного здоров’я важливо уникати скупості, мстивості, заздрощів, лицемірства, гордині, хворобливого самолюбства.

За прогнозами ВООЗ кількість психічних захворювань буде збільшуватись і до 2020 року їх доля серед усіх захворювань може досягти 50%. Зростанню психічних розладів сприяють інформаційні перенавантаження, політичні і економічні катаклізми, стреси, які стали складовою частиною життя сучасної людини.

В Україні нараховується близько 1 млн. 200 тис. осіб із психічними захворюваннями (це більше 3 % всього населення. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець. У показниках на 100 тис. населення число інвалідів становить 588 осіб. Серед них переважають хворі на шизофренію, шизоафективні та шизотипові розлади (208 осіб на 100 тис. населення), розумову відсталість (211 на 100 тис. населення) та епілепсію (63 на 100 тис. населення).

На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.

Психічні розлади є причиною великої кількості смертей та інвалідності. Країни з низьким та середнім рівнем доходів виділяють на охорону психічного здоров’я менше, ніж 2% своїх бюджетів охорони здоров’я. На психічну захворюваність впливають швидкі соціальні зміни та нестабільність у суспільстві, стресові умови на роботі та в побуті, гендерна дискримінація, нездоровий спосіб життя, фізичне, моральне та сексуальне насилля, генетичні фактори та дисбаланс хімічних речовин у мозку.

Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність.

Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем. Охорона психічного здоров’я – це процес, який починається в кожній окремій родині, продовжується за місцем роботи людей, охоплює все місцеве співтовариство та інфраструктуру системи громадської охорони здоров’я в цілому.

ВООЗ підкреслила, що недостатньо просто підтримувати психічне здоров’я, необхідно передбачати майбутні тенденції та озброювати людей знаннями та навичками, які допоможуть їм справлятися із життєвими проблемами. Швидкі погіршення якості життя є особливо родючим ґрунтом для розвитку психічних розладів.

Фізичне і психічне здоров’я людини взаємопов’язані.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І повірте, фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я. Людське тіло живе своїм власним життям, яке нерозривно пов’язане з життям психічним, хоч до нього не належить. Проте, людське тіло зовсім не бездушний механізм, воно у певному розумінні рівноправний партнер. Воно не тільки храм духу, але й один із його аспектів. Здоров’я, життєвий успіх і так зване щастя в значній мірі залежить від набуття життєвої гармонійної цілісності психічного і тілесного компонентів.

Наші почуття постійно впливають на наші тілесні функції.

Між психічним та фізичним самопочуттям людини існує найтісніший взаємозв’язок, думки та вчинки людей можуть та безпосередньо впливають на їхній стан, фізичне та емоційне здоров’я, загальне благополуччя та якість життя. Тому існує реальна необхідність приділяти увагу проблемам психічного здоров’я людей з хронічними фізичними захворюваннями та проблемам фізичного здоров’я людей, що страждають на психічні захворювання, в рамках безперервного і комплексного медичного обслуговування.

До поведінкових факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я,

належать:

тривалі негативні стресові ситуації, невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими, конфлікти, недостатній відпочинок, малорухомий спосіб життя, зовнішні подразники (шум та ін.).
Серед причин депресивних психічних розладів також економічна нестабільність, невпевненість у завтрашньому дні, інформаційні перевантаження через високу інтенсивність праці. Негативно діють на психіку наших співвітчизників і активно нав’язані пресою еталони та ідеали західного суспільства, культ успіху, особистого благополуччя. А криза інституту сім’ї та людських зв’язків призводить українців до самотності, адже людині немає від кого отримати емоційну підтримку та визнання.

 Збереження психічного здоров’я несумісне з вживанням будь-яких психоактивних речовин!

Нікотинова залежність є найбільш розповсюдженим психічним розладом, яка не допомагає позбавитись стресу, а навпаки підвищує його рівень, що сприяє розвитку більш тяжких психічних розладів.

Кожна людина свідомо чи підсвідомо володіє якимись релаксуючими стратегіями. І дуже добре, щоб якомога раніше кожен із нас зрозумів, що йому приносить полегшення і задоволення. Для цього потрібно вивчати себе, вивчати свої можливості в різних сферах життя і свою поведінку в різних ситуаціях.

У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя.

Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

 Плануйте своє життя!

Ставте реальні цілі і не чекайте, що зміни відбудуться самі собою – працюйте для себе. Не шукайте розслаблення у зловживанні алкоголем або прийманні психоактивних речовин – це лише поглибить психоемоційні проблеми.

Пам`ятайте, що всі люди потребують підтримки, участі, співчуття та любові. Ви не самотні! Поруч є завжди люди, які зрозуміють і допоможуть. Не соромтеся звертатися за допомогою! У разі потреби звертайтеся до фахівців – отримаєте індивідуальну, конфіденційну  консультативну допомогу і підтримку.

 Бережіть психічне здоров`я! Адже це запорука щасливого життя і     довголіття!

Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

Професійний розвиток лікаря

 

лекція

4 жовтня на базі поліклінічного відділення райлікарні відбулося планове семінарське заняття із лікарями ЦРЛ та центру первинної медико-санітарної допомоги.

Доцентом кафедри Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Муквіч О.М. прочитана лекція на тему «Віруси і факти», а медичним представником АТ «Київський вітамінний завод» Яременко І.В. – «Актуальність противірусних препаратів».

Дискримінація та  стигматизація осіб, які  живуть з ВІЛ була темою лекції, яку в рамках міжнародної Програми боротьби з ВІЛ/СНІД прочитала юрист  Юрченко Т.В.

28 вересня – День отоларинголога

лор3

Щиро вітаємо наших колег

 

 – Морозова Анатолія Костянтиновича, Свінцицьку Ірину Павлівну та Пончко Світлану Іванівну з Днем ЛОРа  і бажаємо міцного здоров’я, творчого довголіття і благополуччя в родинах.

Адміністрація  і профспілковий комітет

КЗ БРР «Бородянська ЦРЛ»

Вітаємо завідувача хірургічним відділенням  Лісогор Павла Васильовича з першим 65-річчям!

Лісогор

 

Шановний Павле Васильовичу!

         В цей знаменний день прийміть наші найщиріші поздоровлення та побажання кріпкого здоров’я на нелегкій стезі найгуманнішої із професій – лікуючого Лікаря.

         Батьки та благодатна Піддубнянська земля Чернігівщини дала Вам життєвих сил, щоб майже 40 років успішно працювати в святця-святих медицини-хірургії.

ЛІСОГОР 2

         На другій батьківщині – Бородянщині  Ви стали висококласним спеціалістом, керівником чудового колективу.  Тут сформувалася Ваша велика і дружня сім’я.

         Бажаємо Вам активного і творчого довголіття, сімейного затишку, душевної молодості і удачі.

Від імені колективу

Бородянської центральної районної лікарні

 Головний лікар                                                       І.С. Чебишев

  Голова профспілки медичних працівників   І.М. Данильчук

 

17 вересня 2018 року відбулося чергове засідання госпітальної ради Бородянського госпітального округу

Протокол №6

Від 17.09.2018 року

Засідання членів госпітальної ради Бородянського госпітального округу

Місце проведення:

 КЗ «Вишгородська ЦРЛ», м.Вишгород, вул.Кургузова,1

ІІ поверх, актова зала

14.00

Присутні:

Клюзко Іван В’ячеславович – голова госпітальної ради БГО, головний лікар КЗ «Вищгородська ЦРЛ»,

Шумак Оксана Петрівна, заступник  голови Іванківськоїрайонної ради та заступник голови Бородянського ГО;

Комісарова Інна Валентинівна – заступник голови Бородянського ГО;

Семко Наталія Григорівна – заступник міського голови Ірпінської міської ради;

Савенко Олег Васильович –  головний лікар Поліського району

Кадун Оксана Миколаївна – головний лікар Іванківського району;

Джам О.І.- головний лікар КНП «Бучанський міський центр ПМСД»

Бідула Людмила Миколаївна-головний лікар КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня»;

Чебишев Ігор Сергійович – головний лікар КЗ БРР «Бородянська районна лікарня»;

Головаш Андрій Володимирович- завідуючий інформаційно-аналітичним відділомКЗ БРР «Бородянська районна лікарня»;

Соловйова Юлія Олександрівна – депутат Пісківської селищної ради ОТГ;

Шилан Н.П.-заступник головного лікаря з медичної частини  КЗ «Вишгородська ЦРЛ», секретар Бородянського госпітального округу.

Відсутні: Мельник Марина Гурамівна та Матюшенко Лариса Анатоліївна.

 Порядок  денний:

 1.Зміна складу членів госпітальної ради  (далі ГР).

2.Затвердження графіку засідань ГР на ІІ півріччя 2018 року.

3.Обговорення  проекту наказу МОЗ України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинні забезпечуватись багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів та змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

4.Проблемні питання діяльності госпітального округу та шляхи їх вирішення.

5.Різне.

Пропозицій до порядку денного не надійшло, підтримано одноголосно.

По першому питанню слухали голову ГР Клюзка І.В.

Він повідомив, що Рішенням 47 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 06.02.2018 року до госпітальної ради Бородянського госпітального округу делеговано Бідулу Людмилу Миколаївну- головного лікаря КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» на місце Тумасова (копія Розпорядження додається).

По другому питанню слухали секретаря ГР Шилан Н.П.

Запропоновано  встановити графік засідань – один раз на квартал та за необхідністю.

Головним лікарем КЗ БРР «Бородянська ЦРЛ» Чебишевим І.С. запропоновано до кінця року провести,крім сьогоднішнього,  ще одне  планове засідання  в листопаді 2018 року.  За ініціативою членів госпітальної ради, при потребі, буде проведено позачергове засідання.

Голосували за таку пропозицію:

«Так» – 12;

«Проти» – не має;

«Утримались» – не має.

Рішення прийнято.

По третьому питанню виступив голова ГР Клюзко І.В.

Члени ГР були ознайомлені з   проектом  наказу МОЗ України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинні забезпечуватись багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів та змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

 Під час обговорення виникли основні питання:

  1. Місцева влада, що є власником комунального майна, не вважає доцільним приймати до відома бачення розвитку медицини в контексті формування госпітального округу, а самостійно приймає рішення про розвиток підпорядкованих медичних закладів.
  2. Не визначено, яку юридичну силу мають рекомендації ГР, як дорадчого органу, для органів місцевогосамоврядування.
  1. В проекті наказу не вказано чітко джерел фінансування медичних закладів в окрузі.
  2. Також, в проекті наказу не вказані механізми впливу рішень госпітальних рад на міжрегіональні фінансові трансфери.
  3. Члени ГР зазначили, що згідно з вимогами до медичних закладів надання вторинної допомоги, жодна з районних лікарень розташованих на території Бородянського ГО не відповідає, на сьогодні, вимогам БЛІЛ другого рівня.
  4. В проекті наказу не встановлено, які заклади є структурами третинного рівня. Відсутні чіткі інструкції щодо механізму переведення пацієнтів до установ третинного рівня, та на яку з установ буде покладено забезпечення транспортування до установ третинного рівня.
  5. Не зрозуміло чи є доцільність створення на базі ЛІЛ  другого рівня великої кількості відділень (наприклад ревматологія, ендокринологія, гематологія,нефрологія, комбустіологія) з огляду на те, що допомога яка надається в цих відділеннях є плановою та не відноситься до екстреної або ургентної медичної допомоги
  1. Обов’язкове врахування існуючого кадрового дефіциту, як важливої складової функціональної потужності лікарень, з огляду на розширення функціоналуЛІЛів під час їх створення.
  2. В проекті наказу не визначено установи, що будутьзабезпечувати надання допомоги дитячому населенню, а саме:нейрохірургічну,травматологічну,ЛОР та офтальмологічну допомогу.Також не визначено забезпечення надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, психіатричним та наркологічним хворим.

Вирішено:

  1. На даному перехідному етапі медичної реформи вторинної ланки в госпітальному окрузі неможливо утворити БЛІЛ другого рівня.
  2. Звернутись до місцевих рад Бородянського госпітального округу з листом, щодо погодження з госпітальною радою округу, намірів відкривати нові відділення або будувати нові медичні заклади.
  3. Ініціювати проведення засідання ГР з представниками органів місцевого самоврядування, що входять до ГО, з метою визначення можливих обсягів та джерел фінансування медичних закладів округу.
  4. Членам ГР, делегованих місцевими радами, надати пропозиції стосовно переліку питань, які підлягають розгляду на засіданні ГР в листопаді 2018 року.

Термін:до 22.10.2018 року.

По четвертому питанню виступив голова ГР Клюзко І.В.

Він звернув увагу, що  в первинних документах округ називався «Північним», потім з невідомих причин змінилась назва на «Бородянський». Так як протоколи засідань ГР повинні друкуватись в місцевих засобах масової інформації,  та на сайті місцевої ради адміністративної території,визначеної центром госпітального округу, запропоновано звернутись до Київської обласної державної адміністрації з листом про зміну назви «Бородянський ГО»  на «Північний ГО».

Питання винесено на голосування:

«Так»-9

«Проти»-1

«Утримались»-2

Рішення прийнято.

Різне.

Головний лікар КЗ БРР «Бородянська районна лікарня»

Чебишев Ігор Сергійович повідомив, що після проведення виїзного засідання ГР в м.Бородянка, терапевтичне відділення, що знаходилось в смт.Немішаєво, перенесено в Бородянську ЦРЛ.

Головний лікар КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» Бідула Т.М. доповіла, що через обмежене фінансування, проект будівництва стаціонарного корпусу в м.Ірпінь змінено і планується побудувати лише 4 поверхи, де будуть розміщенні дитяче відділення, акушерство та гінекологія. Всі інші відділення так і будуть знаходиться в м.Буча.

Запропоновано протокол засідання ради опублікувати на сайтах місцевих рад ГО, сайтах ЦРЛ та надіслати до Департаменту охорони здоров’я КОДА.

Голосували за таку пропозицію:

«Так» – 12;

«Проти» – не має;

«Утримались» – не має.

Рішення прийнято.

 

Голова госпітальної ради

Бородянського госпітального округу                             І.В.Клюзко

Секретар ГР                                                                           Н.П.Шилан

 

 

 

СКАЗ- це смертельно небезпечно!

сказ

Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), Атланта, у Сполучених Штатах Америки за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

 Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником  серед тварин.

 У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів, Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів Сполучених Штатів Америки щодо боротьби з хворобами і профілактиці хвороб, щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому, одна людина кожні 10 хвилин.

                    Характер хвороби та джерела інфекції

Сказ це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю. Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей, через низьку доступність медичної допомоги та антирабічної вакцини.

Рабічна інфекція або сказ реєструється на території 110 країн світу.

На сказ можуть хворіти теплокровні тварини (коти, собаки, сільськогосподарські та дикі тварини). В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів.

В останні роки в Україні значно погіршилася епізоотична ситуація зі сказу. Активні вогнища природного типу цієї особливо небезпечної інфекції практично існують на всій території України.

Джерелом інфекції для 60% осіб, які захворіли, послужили собаки, 10% – кішки, 3% – лисиці, 3 % – вовки та інші тварини.

Захворювання сказом є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень або не завершення курсу імунізації. Частіше хворіють жителі сільських районів, більшість осіб з яких – чоловіки. Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.

У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.

При появі скаженої тварини необхідно негайно сповістити заклади санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби.

Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання. Тому не слід підбирати навіть здорових на вигляд бездоглядних тварин.

Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини. З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі.

У тварин прихований період захворювання триває 7-8 днів (у людини – до 1 року). Ось чому небезпечними можуть бути навіть здорові на вигляд тварини. Слід уникати небезпечних контактів з дикими та бездоглядними тваринами.

Важливо виконувати Правила утримання тварин: вигулювати собак тільки на повідках, в намордниках, у сільській місцевості – тримати на прив’язі або у вольєрах.

                  Пам’ятайте — запобігти сказу можна за умови   виконання таких правил:

  1. Всі громадяни зобов’язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив’язі, або у вольєрах. Категорично забороняється пастухам мати на випасі сторожових собак, не щеплених проти сказу.
  2. В жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів. Про це негайно слід повідомити медичному та ветеринарному працівникові. 3. При появі біля гурту сільськогосподарських тварин хижаків (лисиць, вовків та інших) та нанесення ними покусів тваринам необхідно терміново сповістити сільських або міського голову, ветеринарних та медичних працівників.
  3. Слід пам’ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ. З такої відстріляної тварини не можна знімати шкуру. Про це слід сповістити ветпрацівників.
  4. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ. До з’ясування причин захворювання при наданні тварині лікувальної допомоги ветпрацівниками слід дотримуватися правил безпеки.
  5. Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.

                                         Якщо стався укус

  1. Терміново (оскільки вірус втручається в організм впродовж 15 хвилин) промити рану від покусу тварини або місце, куди потрапила її слина, великою кількістю проточної води та натерти шкіру господарським милом до утворення густої мильної піни. Звернутись в медичний заклад та повністю пройти призначений курс щеплень в передбачений строк.
  2. Суворо дотримуватись режиму, призначеного лікарем. Вживання будь-яких спиртних напоїв в період вакцинації категорично заборонене.

Щоб не заразитись сказом:

  1. Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.
  2. Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.
  3. Не вбивайте здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликайте ветеринарного лікаря.
  4. Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.
  5. У разі укусу домашньою твариною з’ясовуйте ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.
  6. Укушені рани, подряпини негайно промийте теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробіть 70 0 спиртом чи 5% настоянкою йоду та накладіть стерильну пов’язку. Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту, що працює цілодобово, для проведення антирабічного щеплення чи серотерапії.
  7. При пошкодженні одягу, в який була одягнута людина під час укусу, одяг обробіть гарячою праскою, і тільки після цього його можна ремонтувати.
  8. Щорічно доставляйте на щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак.

Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою!

          Відповідальний укладач

          Головний лікар КЗ КОР “Київський    обласний центр здоровя” В. П. Красник

         Редактор   В.В. Портяк

 

Чергове засідання Госпітальної ради Бородянського госпітального округу

   17 вересня на базі КЗ БРР «Вишгородська ЦРЛ» відбулося засідання госпітальної ради Бородянського госпітального округу за участю представників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Поліського районів, міст Ірпінь та Бучі.

Порядок денний:

1. Розгляд проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинна забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів» та «Змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

2. Розробка багаторічного плану розвитку госпітального округу.

    В роботі госпітальної ради приймали участь від Бородянського району головний лікар ЦРЛ Чебишев І.С., завідувач інформаційно-аналітичним кабінетом Головаш А.В., представник від Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Соловйова Ю.О.

    Чебишевим І.С. внесені зауваження та пропозиції як до проекту наказу МОЗ, так і до запропонованих змін до порядку регіоналізації перинатальної допомоги.

Протокол рішення госпітальної ради буде опубліковано після офіційного затвердження.

Сумісна оперативна нарада

13 вересня відбулася планова сумісна оперативна нарада в головних лікарів центральної районної лікарні Чебишева І.С. та центру первинної медико-санітарної допомоги Бовсуновського М.І. за участю завідувачів відділень, служб ЦРЛ та завідувачів амбулаторій загальної практики-сімейної медицини.

Розглянуті питання:

  1. Про стан підготовки лікувально-профілактичних закладів району до роботи в осінньо-зимовий період 2018-2018р.
  1. Про виконання районної «Програми місцевих стимулів медичних працівників Бородянського району на 2017-2019 роки»
  1. Виконання та дотримання ст.72 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

За результатами наради прийнято ряд рішень та надані доручення.