Бородянська центральна районна лікарня

            14 вересня на базі поліклінічного відділення Бородянської районної лікарні відбудеться відкриття першого центру Clinics Hub- мережі медичних центрів з надання первинної допомоги учасникам бойових дій та членам їх сімей.

          Вестиме прийом лікар-кардіохірург світового рівня, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту серця МОЗ України

Тодуров Борис Михайлович

           Обстеження пацієнтів здійснюватиметься за допомогою сучасних технологій телемедицини за підтримки компанії Vodafone.

          Запрошуємо учасників бойових дій та членів їх сімей на 9:30 14 вересня 2019 року.

Адміністрація

Комунального некомерційного

підприємства Бородянської

районної ради «Бородянська ЦРЛ»

   Щорічна літня акція «Тиждень підтримки грудного вигодовування» в усьому світі проводиться  з 1-го серпня. Дата проведення «Тижня підтримки грудного вигодовування» обрана невипадково, цього дня в 1990 році була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни і 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми і право дитини харчуватися материнським молоком.

Всесвітня акція «Тижня підтримки грудного вигодовування» була задумана як один із стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення і відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналів пологових будинків та ін. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

    У 2019 році тема Всесвітньої тижня грудного вигодовування звучить так: «СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БАТЬКІВ».

Грудне вигодовування сприяє здоров’ю і мами, і малюка.

 

   Грудне молоко – ідеальне харчування для новонароджених і немовлят. Воно дає дитині всі поживні речовини, необхідні для здорового розвитку, і містить необхідні антитіла, які сприяють захисту від поширених дитячих хвороб, таких як діарея і пневмонія (дві основні причини дитячої смертності у всьому світі).

Грудне вигодовування також приносить користь і матерям, оскільки знижує ризик раку молочної залози і яєчників, діабету II типу і післяпологової депресії.

 

         Десять правил успішного грудного вигодовування

Правило №1: Прикласти дитину до грудей бажано відразу після народження

• Раннє прикладання до грудей дає можливість дитині сформувати стійку звичку правильно захоплювати груди.
• Якщо прикласти дитину до грудей відразу після появи на світ, це сприяє швидкому завершенню процесу пологів, так як у мами починає активно вироблятися гормон окситоцин, який допомагає рефлекторно скорочуватися матці.
• Раннє прикладання дозволяє сформувати у дитини здорову мікрофлору, так як корисні бактерії мами заселяються в стерильному кишечнику і на слизових дитини.
• Крім усього, раннє прикладання гарантує велику кількість молока і, як наслідок, тривале грудне вигодовування.
• І найважливіше: раннє прикладання – це можливість для дитини отримати молозиво – найціннішу речовину, яка необхідна новонародженим для міцної імунної системи та нормального розвитку.

Правило №2: До того як дитину вперше прикладуть до грудей, виключити будь-які інші способи годівлі.

Це необхідно, щоб у дитини сформувалася звичка анатомічно правильно смоктати груди, і щоб малюк отримав молозиво.

Правило №3: Після пологів з дитиною бажано перебувати в одній палаті

• Це дає можливість своєчасно реагувати на потреби малюка.
• Контакт між мамою та дитиною буде більш тісний, що формує психологічний зв’язок і швидку соціалізацію.
• Дитина буде більш спокійною.
• Впевненість мами в успішному грудному вигодовуванні буде в кілька разів вища.
• Менший ризик розвитку інфекцій як у мами, так і у дитини.
• Додаткова можливість годувати дитину на вимогу, що виключає необхідність додатково підгодовувати сумішами.

Правило №4: Необхідно навчитися правильно прикладати дитину до грудей і постійно стежити за цим під час годування

• Якщо положення дитини при годівлі правильне, вона висмоктує більше молока.
• У мами стимулюється лактація.
• Правильне положення виключає виникнення тріщин грудей і інших неприємностей.

Правило №5: Дитину необхідно годувати на вимогу і не слід обмежувати в часі процес годування

Смоктальний рефлекс у грудних дітей дуже розвинений, і часто вони смокчуть груди не тому, що відчувають голод, а тому, що їм необхідно відчувати себе комфортно і захищено. Не слід боятися, що дитина переїдає, тому що  на грудному вигодовуванні це неможливо, кишечник новонародженого здатний переробляти необмежену кількість молока.

Правило №6: Не варто пропускати нічні годування

• Нічні годування виключають виникнення проблем з лактацією, тобто не виникає застій молока в грудях.
• Завдяки нічним годування можна частково забезпечити дитину молоком на наступний день.
• Всі причини, що викликають стурбованість і призводять до нічних пробуджень, успішно усуваються за допомогою годування грудним молоком, яке є природним антибіотиком.

Правило №7: Повністю виключити воду або іншу рідину в раціоні маляти

• Повноцінне грудне вигодовування можна зберегти за умови, якщо дитину не поїти.
• Це також сприяє кращому набору ваги.
• Зменшує ризик інфекцій.
• Зменшує ризик розвитку алергічних реакцій.

Правило №8: Не використовувати накладки і інші штучні пристосування на груди, а також пустушки, соски, пляшечки

• Це дозволяє годувати дитину на вимогу.
• Дитина не буде відмовлятися від грудей.
• З малюком виникне тісний контакт.
• Молоко буде вироблятися в достатній кількості для повноцінного росту і розвитку дитини.

Правило №9: Перед годуванням не слід мити або протирати груди

• Це не дозволить шкірі грудей бути занадто сухою.
• Вода змиває захисне змащення сосків, яке запобігає розвитку інфекцій і виникненню тріщин.
• Дитина з шкіри матері отримує цінні бактерії, які необхідні для флори в її шлунково-кишковому тракті.
• Виключить виникнення у мами хворобливих відчуттів під час годування.

Правило №10: Не зціджувати молоко

• Жіночий організм виробляє рівно стільки молока, скільки необхідно дитині.
• Зціджування травмує груди.
• Якщо не зціджуватися, дитина буде отримувати і переднє, і заднє молоко, які відрізняються за складом, але однаково потрібні дитячому організму.

                                                 Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

З настанням літа і відносно теплої погоди чимало мешканців Київщини проводять свої відпустки, вихідні та святкові дні на природі. Відпочинок поблизу водойм, на березі річки – найкраще спасіння від спеки та робочих буднів. Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Проте, часто такий відпочинок закінчується трагедією у вигляді травм, а іноді, навіть, загибелі.

Тож, шановні мешканці Київщини, Головне управління ДСНС України у Київській області наполегливо застерігає вас бути максимально обережними поблизу водойм і нагадує:

 – купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;

– безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

– купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води – не нижче +20С, повітря – не нижче +24С;

– після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години;

 – у воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі.

Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод;

– у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії;

– у воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м’язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай;

 – ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити;

– перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища;

– пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

 – після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні;

– якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу – негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.

 В сучасних умовах великого значення набуває боротьба з наркоманією – потворним явищем, що наносить непоправної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, згубно впливає на виховання дітей, на їх майбутнє, наносить надзвичайну матеріальну і моральну шкоду суспільству.

   У нас час в багатьох країнах алкоголізм і наркоманія перетворилися в справжню епідемію, що забирає життя десятків тисяч життів, калічить мільйони доль. Причому останні десятиліття позначені не лише зростом наркоманії, а й значним її «помолодшанням». Все більше випадків наркоманії трапляється серед молоді і підлітків.

   Часто єдиною спонукою до вживання наркотиків для підлітка є бажання «спробувати». Зазвичай – після порад чи вмовляння когось зі знайомих. До цікавості домішується ще й бажання пристосуватись до правил «своєї групи», острах перед кепкуванням з боку «бувалих і досвідчених». Це може бути також проявом сліпого наслідування прикладів з життя деяких відомих «зірок» зі світу кіно, популярних серед молоді музикантів, співаків тощо.

 

Обережно – наркоманія!

   Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.

   Наркоманія розвивається стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

   Досить скоро настає жорстока розплата. Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення. Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана. Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами. Всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини. З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу. В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.

   Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею. Найважча психічна хвороба – шизофренія – набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки, простягнув руку до наркотиків.

   Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.

   Запам’ятайте! Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.

   Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством. У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.

   Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.

   Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.

   Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації. Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи. Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.

   Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість). У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани   важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.

   Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.

 Кожен наркоман – це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.

Крім цього , наркомани піддаються ще одному ризику-зараженню ВІЛ/СНІДом.

   Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти. Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. – Ось шлях падіння наркомана.

 

Ви повинні знати

    Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо. Та якщо вже «знайомство» з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою до лікаря-психіатра чи нарколога, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.

   Треба знати: хворі на наркоманію виліковні. Проте, як при будь-якій хворобі, особи, які вживають наркотики тривалий період, піддаються лікуванню дуже важко і, як правило, повного оздоровлення так і не настає. Тому термін початку лікування та індивідуальні особливості організму мають вирішальне значення. Що раніше почати лікування, то більше шансів відновити порушені функції.

   Медична служба в нашій країні має всі можливості для лікування таких хворих. Для цього треба звернутися до наркологічних закладів, причому незалежно від місця проживання. Більше того, якщо людини боїться розголосу, вона може лікуватися анонімно, ніяких документів від неї не вимагають. Такі кабінети анонімного лікування є в кожній області при наркологічних диспансерах.

Наркоманія – шлях до злочину

   Враховуючи велику шкоду для здоров’я від вживання наркотиків, а також соціальні наслідки наркоманії, передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за викрадання, перевезення, зберігання і збут наркотиків. Заходи передбачені досить суворі. Кримінальним кодексом України за такі дії, залежно від тяжкості злочину, передбачені покарання до 6 років позбавлення волі, а за вчинені повторно – аж до 10-ти. Суворо карається залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Особливо, коли жертвами стають неповнолітні, в цьому випадку передбачено термін ув’язнення до 8 років. Від сплати штрафу до 3 років обмеження волі карається Законом вирощування «невинних» конопель чи снотворного маку ( а в разі рецидиву чи вирощування у великій кількості – до 7 років в’язниці).

Давайте задумаємось

   Юнаки і дівчата, подумайте над тим, що вас чекає попереду, якщо ви будете вживати наркотики. Підступність їх у тому, що розплата неминуча.

   Зробіть одне-єдине зусилля. – Не піддайтеся спокусі легковажного «знайомства» з наркотичною речовиною! Пам’ятайте, це отрута і неминуча смерть! Скажіть категоричне «ні» добровільному безумству.

   Виховуйте в собі моральну чистоту.

   Здоров’я, радість життя і щастя у ваших руках!

                                                          Відповідальний укладач

                                                          Головний лікар В. П. Красник

            З метою інформування населення про шкідливий вплив вторинного диму та руйнівних для здоров’я наслідків пасивного куріння в КНП «Бородянська центральна районна лікарня» розміщена тематична реклама.

З настанням літа і відносно теплої погоди чимало мешканців Київщини проводять свої відпустки, вихідні та святкові дні на природі. Відпочинок поблизу водойм, на березі річки – найкраще спасіння від спеки та робочих буднів. Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Проти часто такий відпочинок закінчується трагедією у вигляді травм, а іноді, навіть, загибелі.

Так, з початку року на території Київської області на водних обєктах загинуло 47 осіб. Найбільша кількість загиблих в Обухівському районі – 7 осіб, Миронівському районі -5 осіб, Вишгородському районі –  5 осіб.

Так, 3 червня о 09:35 до оперативно-диспетчерської служби Рокитнянського району надійшло повідомлення про те, що в смт Рокитне на р. Рось втонув чоловік 1997 року народження. На місце виклику направлено водолазна група Аварійно-рятувальна мобільна група ГУ ДСНС України у Київській області. Прибувши до місця виклику, водолазна група підняла тіло загиблого на поверхню.

3 червня о 08:03 до оперативно-диспетчерської служби м. Переяслав-

Хмельницького району надійшло повідомлення про те, що на річці Альта знайдено тіло невстановленої особи. На місце події виїхали рятувальники 27-ДПРЧ м. Переяслав-Хмельницький. Рятувальники доправили загиблого на берег.

Також, 9 травня о 10:37 до оперативно диспетчерської служби Києво-

Святошинського району надійшло повідомлення про те що в с. Дмитрівка на ставку, що біля вул. Нова втонув чоловік 1988 року народження. На місце виклику направлено водолазно-рятувальне відділення Вишгородської рятувальної станції. Прибувши до місця виклику водолазна група дістала з водойми тіло чоловічої статі.

Тож, шановні мешканці Київщини, Головне управління ДСНС України у Київській області наполегливо застерігає вас бути максимально обережними поблизу водойм і нагадує:

– купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;

– безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

– купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води – не нижче +20С, повітря – не нижче +24С;

– після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години;

– у воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод;

– у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії;

– у воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Нс купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м’язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай;

– ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити;

– перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища;

– пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

– після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні;

– якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу – негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних  для купання мі
сцях.

Бородянський РВ ГУ ДСНС України у Київській області

У 1988 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися, щоб у XXI столітті проблема тютюнопаління зникла.  Та вже триває другий десяток XXI століття, а проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

      За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.

      Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є проблемою для всіх нас, і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити, є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

       Недавнє опитування в одній з великих країн, що розвиваються, показало:

дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невелику шкоду ( чи взагалі не шкідливе), деякі з них хочуть кинути палити, а ще менше успішно кинули курити. В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але є потреба істотно підвищити рівень успішного припинення паління.

       Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна ґумка, пластир, назальний спрей  та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Очевидно, вони повинні стати  широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити їх придбати.

 

                                  Чому варто кинути курити?

 

КУРІННЯ не для тих, хто бажає жити довго й щасливо. Імовірно, що кожна друга людина, яка протягом довгого часу палить, зрештою помре від наслідків куріння. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) заявила: «Цигарка – це хитрий виріб, котрий, перш ніж убити, постачає в організм людини таку кількість нікотину, щоб тримати її в залежності все життя».

Отже, однією з причин, чому слід позбутися цієї звички, є те, що куріння тютюну піддає небезпеці здоров’я і життя. З палінням пов’язано понад 25 хвороб, які становлять загрозу життю. Наприклад, воно є основним чинником серцевого приступу, інсульту, хронічного бронхіту, емфіземи, різних видів раку, особливо раку легенів.

Звичайно, людина може курити протягом багатьох років, перш ніж у неї з’явиться якась із цих хвороб. Крім того, паління не робить когось привабливішим. Реклами зображають курців чарівними й здоровими. Але насправді це не так. Куріння спричиняє неприємний запах з рота, зуби жовтіють, а пальці стають жовтувато-коричневого кольору. У чоловіків воно викликає імпотенцію. Курці часто кашляють і мають утруднене дихання. У тих, хто палить, також є більша ймовірність з’явлення передчасних зморщок на обличчі й інших проблем зі шкірою.

 

                          Як куріння впливає на інших

 

У Біблії говориться: «Люби свого ближнього, як самого себе». Любов до ближніх — а ними є насамперед члени вашої сім’ї — це вагома причина, щоб кинути курити.

Паління завдає шкоди іншим. Ще донедавна курець міг запалити цигарку в будь-якому місці й не сподіватися жодних заперечень. Але оскільки все більше людей усвідомлює небезпеку вдихання цигаркового диму, погляди змінюються. Наприклад, коли особа не палить, але одружена з курцем, то ризик, що вона захворіє на рак легенів на 30 відсотків більший, ніж якби вона була одружена з некурцем. Діти, батьки яких палять, у перші два роки свого життя більш схильні захворіти на запалення легенів або бронхіт, ніж ті, які живуть у сім’ях, де не курять.

Вагітні жінки, які курять, піддають небезпеці майбутніх немовлят. Нікотин, окис вуглецю та інші небезпечні хімікати, що містяться у цигарковому димі, через кров матері потрапляють безпосередньо до дитини. У результаті існує велика ймовірність самовільного аборту, народження мертвого плода й смерті новонародженої дитини. До того ж жінки, які курили під час вагітності, у три рази більше наражають своїх дітей на смерть у колисці.

 

                                                Висока ціна

 

Іншою причиною кинути курити є великі кошти. Вивчення, проведене Всесвітнім банком, виявило, що кошти на медичне обслуговування, пов’язане безпосередньо з наслідками куріння, сягають приблизно 200 мільярдів доларів щороку.

Гроші, які витрачає кожний курець на цигарки, легко підрахувати. Якщо ви курите, помножте суму, витрачену на цигарки за день, на 365. Це покаже, скільки грошей ви втрачаєте за рік. Помножте цю цифру на десять і побачите, яку суму ви віддасте за цигарки, якщо куритимете наступних десять років. Результат може здивувати вас. Подумайте, як інакше ви могли б розпорядитися такою сумою грошей.

 

                          Чи безпечніше зробити заміну?

 

Щоб зменшити ризик для здоров’я, тютюнова промисловість пропонує цигарки з низьким вмістом смол і нікотину — відомі як легкі та м’які. Однак ті, хто почав курити ці цигарки, прагнуть такої ж дози нікотину, як і перед тим. Тому курці, які перейшли на такі цигарки, зазвичай компенсують це тим, що викурюють їх більше, роблять глибші й частіші затяжки або довше курять кожну цигарку.

А що сказати про люльки й сигари? Хоча тютюнова промисловість вже давно рекламує люльки й сигари як символ добробуту, їхній дим такий же смертельний, як і цигарковий. Навіть коли курці не затягуються люлькою чи сигарою, у них може розвинутись рак губ.

 

                      Користь від полишення звички

 

Припустімо, ви курите вже протягом довгого часу. Що станеться, коли ви кинете? Десь через 20 хвилин після останньої цигарки ваш кров’яний тиск внормується. Через тиждень тіло стане вільне від нікотину. Через місяць зменшиться кашель, закупорка пазух, стомлюваність та задишка. Після п’яти років ризик померти від раку легенів знизиться до 50 відсотків. Через 15 років імовірність ішемічної хвороби серця стане такою ж, як і в людини, яка ніколи не курила.

Вам більше смакуватиме їжа. Дихання стане свіжим, тіло й одежа не матимуть поганого запаху. Вас більше не турбуватиме, де і за що купити тютюн. З’явиться відчуття задоволення. Якщо ви маєте дітей, то ваш приклад зменшить імовірність того, що вони стануть курцями. Можливо, ви житимете довше.

 

 

Як допомогти близькій людині кинути курити

 

Якщо ви не палите й усвідомлюєте небезпеку, пов’язану з курінням, певно, вам прикро спостерігати, як друзі або рідні перебувають у полоні цієї звички. Що ви можете зробити, аби допомогти їм позбавитись її? Незадоволеність, просьби, примушення та висміювання рідко знаходять відгук. Не допомагають також довгі нотації. Замість того щоб кинути, курець може тягнутись до цигарки, аби заглушити емоційний біль, який спричиняють ці зауваження. Отже, намагайтесь зрозуміти, як важко може бути полишити цю звичку, а також візьміть до уваги, що одним це зробити важче, ніж іншим.

Ви не можете примусити людину кинути курити. Внутрішня сила й рішучість позбавитись залежності від тютюну повинні походити від самого курця. Вам же необхідно знайти керовані любов’ю способи, щоб підбадьорювати й підтримувати людину, яка бажає кинути палити.

Як це робити? У відповідний момент можна висловити свою любов до людини й сказати, що ви стурбовані її звичкою курити. Поясніть, що ви завжди підтримуватимете будь-які її зусилля кинути. Звичайно, коли такий підхід використовувати занадто часто, він втратить ефективність і значення.

Що ви можете зробити, якщо близька вам людина вирішила кинути курити? Пам’ятайте, що у неї можуть з’явитися симптоми абстиненції, у тому числі роздратованість і депресія. Також існує ймовірність появи головного болю і проблем зі сном. Нагадайте улюбленій особі, що ці симптоми лише тимчасові й свідчать про пристосування організму до нового та здорового ритму життя. Будьте веселими й оптимістичними. Висловлюйте свою радість з приводу того, що особа кидає курити. Протягом періоду абстиненції допомагайте їй уникати стресових ситуацій, які можуть призвести до рецидиву.

Що робити у випадку рецидиву? Намагайтесь не реагувати занадто гостро. Виявляйте співчуття. Розглядайте ситуацію як повчальний урок для вас обох, який посприяє тому, що наступне намагання буде успішним.

 

 

Добра новина

 

 

      Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають таку ж тривалість життя, як і в  людей, які ніколи не палили.

 

          Щороку 26 квітня чергову річницю з дня аварії на ЧАЕС в усіх великих і маленьких населених пунктах України відзначають проведенням громадських заходів та вшануванням Героїв Чорнобиля. А в грудні 2003 року ініціативу України щодо відзначення сумної дати на міжнародному рівні схвалила Генеральна асамблея ООН і закликала всі держави – члени ООН щороку вшановувати пам’ять про Чорнобильську трагедію та відзначати Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

День 26 квітня 1986 року провів у людській свідомості межу «до» Чорнобильської катастрофи і «після» неї. За даними статистики, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС було 3,2 мільйони осіб, з яких понад 1 млн. дітей. Проте ми знаємо, що ця трагедія зачепила долю кожного українця. І найстрашніше те, що наслідки невидимого ворога людей – радіації – ще довго будуть нагадувати про себе. Адже згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців  України, Білорусі та Росії.

   Сумарний випад радіоактивних речовин після вибуху на ЧАЕС, що дорівнює вибуху понад 500 атомних бомб, подібних до тих, які було скинуто на Хіросіму у 1945 році.

 Евакуація…це слово страшенним ехом війни ввійшло в повсякдення людей Поліського краю.

Це неймовірно, але за ті дні через Бородянку пройшло 40 тисяч  евакуйованого населення. Вся вулиця Леніна була забита автобуси в чотири ряди, які їхали в одному напрямку – Макарів, Буча, Київ. П’ять днів дорогу просто неможливо було перейти.

Було організовано три пункти санітарної обробки населення (так звані ПуСО): відповідальним на тетерівському напрямку був Пижик Микола Олексійович та Сливінський Володимир Степанович; у Красному розі роботу на ПуСО організовували Полуян Борис Іванович та Лук’яненко Анатолій Трохимович; третій ПуСО – на Бородянському екскаваторному  заводі, де все навантаження взяла на себе молодий лікар Головаш Любов Іванівна.

При ЦРЛ працював штаб по організації надання медичної допомоги евакуйованому населенню, який очолювали Ковальчук Вітольд Дмитрович та Бобрик Леонід Петрович.

Медикаментозне забезпечення населення організовував Ігнатовський Анатолій Йосипович.

Організація надання хірургічної допомоги покладалася на – Петракова Валерія Михайловича, акушерсько-гінекологічної допомоги – Головаша Андрія Володимировича, допомоги дитячому населенню – Кроля Леоніда Яковича, санітарну службу очолював – Шпаковський Віктор Федорович .

В Бородянський  район з усієї України прибули бригади швидкої допомоги, яких за період евакуації було понад 100. Координацією їх роботи займалися Пижик Микола Олексійович, Леоненко Микола Михайлович, Закаблук Віталій Петрович.

Колектив медичних працівників Бородянської центральної районної лікарні працював без відпочину і вдень і вночі. І так протягом трьох тижнів…

Минають роки з тієї квітневої ночі, але вахта медиків триває: аварію ліквідували, а наслідкам її не видно ні кінця, ні краю!

За матеріалами

Київського обласного центру здоров’я

та районної газети «Вперед»

         Надзвичайна ситуація може трапитись у будь-який час доби, особливо коли на неї не очікуєш. Як демонструє досвід, до таких ситуацій необхідно готуватись завчасно, аби зменшити їх негативний наслідок.

          Згідно графіку проведення протипожежних тренувань КНП БРР «Бородянська ЦРЛ» на 2019 рік, 25 квітня проведено об’єктове протипожежне тренування за темою: «Дії керівного складу та сил цивільного захисту  комунального некомерційного підприємства Бородянської районної ради «Бородянська центральна  районна лікарня» під час проведення тренування з умовного гасіння пожежі та евакуації персоналу,  осіб, що знаходяться на лікуванні».

          Навчальна мета проведення протипожежного тренування:

• перевірка збору за схемою оповіщення керівного складу та керівників об’єктових формувань цивільного захисту;
• 
• відпрацювання навичок персоналу з гасіння пожежі на початковому етапі із застосуванням первинних засобів пожежогасіння;
• надання домедичної допомоги  постраждалим;
• 
• 
• 
• проведення евакуації персоналу та осіб, що знаходяться на лікуванні;
• 
• навчання працюючого персоналу користуватися первинними засобами пожежогасіння;
• 

• практична перевірка взаємодії з пожежно-рятувальними підрозділами екстреної медичної допомоги смт. Бородянка

            Керували протипожежним тренуванням Ігор Чебишев- керівник цивільного захисту лікарні, Роман Остапчук- провідний фахівець з питань ЦЗ Бородянського РВ ГУ ДСНС.

           Тренування відбулися за участю підрозділу 31-ДПРЧ та Філії КЗ КОР «КОЦЕМД та МК» «Вишгородська станція ЕМД»,які на власному прикладі продемонстрували як має діяти колектив лікарні при тих чи інших ситуаціях.

            «Це тренування є дуже актуальним, тому краще на практиці показати й відпрацювати, як  правильно має діяти колектив під час пожежі або іншої надзвичайної ситуації» зазначив Ігор Чебишев.

В останній тиждень квітня буде проводитися Український тиждень імунізації. Цей захід має стати щорічним та відбуватиметься одночасно з Всесвітнім та Європейським тижнями імунізації.

    Головна мета ініціативи «Український тиждень імунізації» – інформувати населення про вакцинацію як найбільш ефективний інструмент захисту від інфекційних хвороб та важливу умову збереження національної безпеки країни.

Вакцинація вважається одним з найбільших досягнень медицини, яке щорічно дає можливість попередити 3 мільйони смертей і 750 тис. випадків дитячої інвалідизації. На даний час за допомогою вакцин людство здатне попередити 30 інфекційних захворювань. Імунізація визнана одним з найефективніших заходів запобігання захворюванням.

       Низьке охоплення вакцинацією в Україні призводить до високих ризиків поширення інфекційних захворювань та створює критичну загрозу для загального стану здоров’я населення країни.

   Українське суспільство потребує більшої обізнаності щодо проблематики вакцинації. Лише спільними зусиллями громадськості, медиків та представників влади, які визнають цю проблему, Україна може досягти змін на краще.

 

                                     Імунізація –  що це таке?

Це  процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від агента (імуногена). Коли ця система стикається з чужими для тіла молекулами, вона організовує імунну реакцію. Також вона розвиває здатність швидко реагувати на подальші такі випадки завдяки імунній пам’яті. Це є функцією набутого імунітету. Таким чином, шляхом контрольованого наражання людини на імуноген її тіло може навчитись себе захищати: це називають активною імунізацією. Пасивною імунізацією є пряме вживлення цих елементів у тіло, на противагу самостійному виробленню тілом цих часток.

Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють захворювання, здатні підготувати імунітет тіла й таким чином допомогти боротись або запобігти інфекції. Побутує думка, що імунізація є менш ризикованим та простішим шляхом набуття імунітету до певної хвороби, аніж перенесення м’якшої форми самої хвороби. Вона є важливою і для дітей, і для дорослих, адже може захистити від багатьох захворювань. Імунізація не лише захищає дітей від смертельних захворювань, а й допомагає у розвитку імунної системи дитячого організму.

Через широке застосування імунізації певні інфекції та хвороби були майже повністю викорінені в певних регіонах та на планеті в цілому. Яскравим прикладом є захворювання на поліомієліт у США: внаслідок вчасної вакцинації дітей випадків цієї хвороби не було зафіксовано на території країни з 1979 року. Проте все ще існує ризик підхопити це захворювання в інших регіонах. Це стосується осіб, що ніколи не вакцинувались або не отримали необхідної дози повністю, або тих, що подорожують на території, де поліомієліт все ще є поширеним.

Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним з десяти видатних досягнень охорони здоров’я у XX столітті.

                                          Процес імунізації

На сьогоднішній день імунізація вважається одним з найефективніших методів боротьби зі всілякими небезпечними захворюваннями: правець, дифтерію, гепатит, кашлюк та багатьма іншими. Суть методу полягає у введенні людині спеціальної вакцини, яка  активізує захисні реакції організму. Вперше даний процес був проведений в кінці 18-го століття. Згідно з твердженнями фахівців, вакцинація допомагає запобігти безлічі смертей від інфекційних захворювань. Для того, щоб вироблявся імунітет правильно, а негативні наслідки були мінімальними, враховуються багато факторів. Серед них і вік, і стан здоров’я, і уразливість до певних хвороб деяких категорій населення. Варто відзначити, що імунізація – це відмінний спосіб  профілактики як самих захворювань, так і їх широкого розповсюдження (наприклад, туберкульозу).

 

                                            Активна імунізація

Може бути як природною, так і штучною. Природна імунізація виникає після перенесеної хвороби. Друга ж здійснюється шляхом введення вакцин. Вакцини можуть бути живими, мертвими мікроорганізмами, хімічними, створеними за допомогою генної інженерії, багатокомпонентними, з фрагментами ДНК мікроба. Таким чином, активна імунізація сприяє тривалому ефекту, захищаючи організм від гострих інфекцій. Введення вакцини може відбуватися різними способами: внутрішньовенно, у м’яз, під шкіру або внутрішньошкірно (найбільше ефективно). При активній імунізації необхідний правильний розрахунок дози препарату. Якщо норма перевищена, можливий рецидив хвороби. При її зниженні вакцинація буде малоефективною.

Живий вірус, розмножуючись в організмі, стимулює клітинний, секреторний, гуморальний імунітет. Однак такий спосіб імунізації має свої недоліки. Насамперед можливе прогресування хвороби. Також такі вакцини однокомпонентні, так як комбінація їх з іншими мікроорганізмами може дати непередбачену реакцію. Активна імунізація – це спосіб, який не підходить для людей з імунодефіцитом, пацієнтам з лейкозом, лімфомою, а також тим, хто проходить радіотерапію. Забороняється введення таких вакцин і вагітним жінкам.

                                    Застосування анатоксинів

Нерідко при імунізації застосовують анатоксини. Це речовини, які одержують шляхом впливу на токсин формаліном. Таким чином, він знешкоджується, але зберігає імуномодулюючі властивості. Такі анатоксини використовують для щеплення від правця, дифтерії. Цю вакцинацію проводять у два етапи, перерва між якими повинен становити приблизно 15 місяця. Потім через рік проводять ревакцинацію.

 

                                         Пасивна імунізація

Тимчасовий імунітет створюється з допомогою пасивної імунізації. При цьому вводяться антитіла до певних антигенів. Як правило, цей спосіб використовується за умови, коли активна імунізація не була проведена, для лікування укусів павуків, змій. Таким чином, пасивна імунізація – це метод, який дає лише короткочасний ефект (хоча і миттєвий) і зазвичай застосовується після контакту зі збудником. Використовують при цьому такі препарати, як людський імуноглобулін (нормальний та специфічний), спеціальні сироватки. Показаннями до використання імуноглобулінів є профілактика гепатиту, кору, імунодефіцитний стан, затяжні запальні процеси та інфекції. Отримують імуноглобулін з плазми крові дорослої людини. Її попередньо тестують на наявність інфекції. Вводять такі препарати внутрішньом’язово. Максимальна кількість антитіл спостерігається вже на другу добу. Приблизно через 4 тижні вони розпадаються. Деколи при ін’єкції виникають хворобливі відчуття. Тому фахівці рекомендують вводити препарати досить глибоко.

                          Асоційовані препарати для вакцинації

У ряді випадків практикується асоційована імунізація. Це використання препаратів, які складаються з різних антигенів. Головною перевагою даного способу є зменшення кількості ін’єкцій, необхідних для запровадження кожного антигену. До того ж така вакцинація сприяє виробленню імунітету за досить короткий строк і дозволяє комбінувати антигени в різних варіантах (в залежності від ситуації епідеміологічної обстановки). Яскравим представником є препарат від коклюшу, правця та дифтерії (АКДП).

                                       Турова вакцинація

Для того щоб швидко роз’єднати ланцюг передачі певного захворювання, проводиться турова імунізація. Це комплекс заходів, спрямованих на проведення вакцинації дітей (незалежно від того, чи були вони щеплені раніше). Зазвичай терміни турової імунізації складають від одного тижня до одного місяця. Основна мета таких дій полягає у щепленні всіх груп населення від певної хвороби. Часто такі заходи проводяться в країнах, що розвиваються (поширення інфекції там зустрічається часто, а документація про вакцинацію, як правило, відсутня).

                                   Побічні явища при імунізації

Хоча імунізація населення – це досить безпечний і необхідний процес, виникнення побічних реакцій усе ж можливе. Найчастіше можна спостерігати незначне підвищення температури, біль у місці ін’єкції. Діти стають примхливими, апетит знижується. Не виключені алергічні реакції. Якщо використовується жива вакцина, то іноді діагностується легка форма хвороби (кір, краснуха). Щоб уникнути подібних ускладнень, слід проводити вакцинацію правильно. Передусім дитина має бути абсолютно здоровим. Перед кожним щепленням необхідний огляд лікаря, який вимірює температуру тіла, оглядає порожнину рота, горла, прослуховує легені. Тільки після всього цього видається направлення на проведення вакцинації.

                        Як допомогти дитині перенести вакцинацію?

Ін’єкції викликають у дітей больові відчуття (короткочасні). Тому перед вакцинацією дитину бажано заспокоїти. Якщо після щеплення піднімається температура (особливо вище 39 °С), слід дати лікарські препарати для її зниження. Як правило, в цей період дитина вередує, погано їсть. Не варто проводити з ним активні ігри, примушувати їсти. Краще вибрати якісь спокійні заняття. Необхідно створити в приміщенні комфортні кліматичні умови: повітря не повинен бути сухим, а температура – занадто високою. Варто пожаліти дитину, приділяти їй увагу, адже в цей час вона  особливо цього потребує.  Якщо після вакцинації від кору, краснухи і т. п. з’явилася висипка, то це не повинно насторожувати. Зазвичай вона проходить через кілька днів. Однак будь-які тривалі зміни в поведінці, судоми, проблеми з диханням, млявість упродовж тривалого часу – серйозний привід звернутися до фахівця.

                                       Відповідальний укладач

                                                       Головний лікар В. П. Красник