Глаукома – лише крок до сліпоти

глаукома

           Щороку 6 березня у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби з глаукомою. Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми.

       Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома – одна з основних причин сліпоти та слабкозорості.

                                                Що таке глаукома

         Глаукома  – це назва очної хвороби, яка характеризується підвищеним тиском в зоровому органі, який викликає атрофію зорового нерва. Вона може довгий час протікати у прихованій формі, не доставляючи проблем, і часто людина приходить до лікаря вже у тому випадку, коли її зір починає втрачати свою гостроту. Серйозність глаукоми полягає саме в тому, що вона неминуче веде до сліпоти, якщо не втрутитися вчасно. У разі своєчасно розпочатого лікування хвороби збільшується ймовірність того, що процес атрофії нерва буде зупинений.

 Загальні відомості

         Глаукома належить до ряду хвороб очей, які неможливо вилікувати повністю. Як відзначалося, вона пов’язана з підвищеним внутрішньоочним тиском і вражає у першу чергу зоровий нерв та порушує поля зору, а несвоєчасне медичне втручання призводить до втрати зору.

         Одним  чинників виникнення хвороби є спадкова схильність. Отже  якщо  батьки були схильні до глаукоми, то в цьому випадку треба постійно тримати під контролем тиск всередині очей.

         На першій стадії розвитку глаукоми пацієнт зазвичай скаржиться на поганий зір і звуження його полів. Якщо зір на одному оці вже втрачено, то це не означає, що хвороба зупинила свій розвиток. Вона триватиме, вражаючи друге око.

         При глаукомі у пацієнта бувають сильні головні болі, а також болі в очах. Іноді доводиться видалити око, щоб зняти больові симптоми.

          Розрізняють глаукоми: вроджену,  закритокутову відкритокутову  і вторинну.

         Відкритокутова глаукома проявляється відкритим кутом передньої камери, через який відтікає камерна волога.

         Закритокутова глаукома характеризується закритим або надзвичайно вузьким кутом передньої камери ока, через який повільно відтікає очна рідина. Відтік рідини призводить до підвищення внутрішньоочного тиску.

         Вторинна глаукома виникає як побічний ефект від внутрішньоочної операції, внутрішньоочних змін, прийому медикаментів, а також отриманої травми ока.

                                    Симптоматика глаукоми

         20 відсотків від усіх пацієнтів з діагнозом  глаукома  страждають від закритої глаукоми. У більшості випадків, вона розвивається у далекозорих людей, які спочатку схильні до утворення закритого кута камери ока. Хвороба починає проявляти себе найчастіше у людей після сорока років.

         До відкритокутової форми глаукоми також схильні люди, що переступили сорокалітній рубіж. На її ранній стадії будь-які симптоми відсутні, але внутрішньоочний тиск заявляє про себе, і у пацієнтів починаються сильні головні болі,  «туман» перед очима, а також спостерігання райдужних оболонок навколо джерел світла. Клінічна картина іноді посилюється, і тоді спостерігається падіння гостроти зору, а також звуження його полів.

                               Причини виникнення хвороби

 На виникнення і прогресування первинної форми глаукоми можуть впливати два види факторів: місцеві та загальні.

         До місцевих факторів належать зміни в очної дренажній системі, а також зміни мікросудин.

          До загальних факторів можна віднести спадковість, а також нейроендокринні і гемодинамічні порушення. Згадані зміни призводять до порушення очної дренажної системи, в результаті чого виникає поганий відтік камерної рідини з ока, що, в свою чергу, веде до підвищеного очного тиску. Крім того, виникає тиск на зоровий нерв, що призводить до його атрофії.

          Від глаукоми страждають переважно пацієнти середнього та похилого віку. Її виникнення обумовлено рядом змін в організмі, які є характерними для цього віку. Встановлено ряд негативних факторів, що впливають на розвиток відкритої первинної глаукоми, а саме: шийний остеохондроз, знижений кров’яний тиск, а також склеротичні зміни шийних судин. Всі згадані чинники стають причиною поганого постачання головного мозку кров’ю, через що порушуються зорові функції, а також порушується метаболізм в тканинах ока та зорового нерва.

 Діагностика

         Діагноз ставиться офтальмологом. Діагностика відбувається в кілька етапів, Спершу лікар вимірює тиск всередині ока. Це здійснюється за допомогою пневмотонографа  –  спеціальної апаратури, яка фіксує тиск за допомогою стиснутого повітря. Тиск не повинен  перевищувати 24-25 міліметрів  ртутного стовпчика.

В офтальмологічне обстеження входить також вивчення очного дна і зорового нерва за допомогою щілинної лампи, а також проведення томографії зорового нерва спеціальним очним томографом. Крім цього, вважається важливим визначення чутливості нерва, обстеження полів зору пацієнта, проведення ультразвукового дослідження ока, проведення гоніоскопії (вивчення кута камери ока) для того, щоб визначити ступінь руйнування дренажної системи.

Лікування

         Терапія глаукоми впливає на основний фактор, що викликає атрофію нерва, а саме: на зменшення внутрішньоочного тиску. На сьогоднішній день існує три способи лікування глаукоми: медикаментозний, лазерний та мікрохірургічний.

         У разі підтвердження діагнозу пацієнту прописуються очні краплі для їх регулярного використання. Якщо вони надають ефективну дію, яка полягає в зниженні внутрішньоочного тиску, то в цьому випадку пацієнт повинен не припиняти використання крапель і проходити регулярний огляд  у офтальмолога. Огляд складається з повного офтальмологічного обстеження, під час якого також обов’язково вимірюється внутрішньоочний тиск. Сенс регулярних обстежень полягає в тому, щоб лікар-офтальмолог зумів вчасно посилити медикаментозне лікування, в разі якщо процес розвитку глаукоми починає прогресувати.

         Під час медикаментозної терапії глаукоми найчастіше використовуються препарати: дорзоламід, латанопрост, малеатпілокарпін, тимолол, бетаксалол, а також комбіновані препарати.

         У тому випадку, якщо потрібного  ефекту не досягнуто при використанні медикаментозного лікування, або ж визначений діагноз закрита глаукома, тоді використовується лазерна терапія. Вона проводиться в амбулаторних умовах. При проведенні подібного лікування пацієнтові проробляється невеликий отвір всередині ока, внаслідок чого відтік камерної рідини поліпшується, а внутрішньоочний тиск спадає.

         Бувають випадки, коли лазерна терапія не приносить належного ефекту або протипоказана,  в такому випадку призначається мікрохірургічна операція. Її проводять в операційній, попередньо зробивши місцеву анестезію. За допомогою мікрохірургічного втручання лікарі позначають нові шляхи для відтоку рідини, тим самим знижуючи внутрішньоочний тиск. Низький тиск всередині ока є запорукою того, що волокна зорових нервів будуть в цілості.

         У кожному разі, пацієнт, що страждає від глаукоми, повинен постійно спостерігатися лікарем, який буде обстежувати його зорову функцію, призначати ліки, які покращують забезпечення кров’ю мозку. Також можливий припис лікарем вітамінного комплексу.

 Ускладнення

        Як уже зазначалося раніше, повністю вилікувати глаукому неможливо, а її розвиток неминуче веде до сліпоти. У деяких пацієнтів з глаукомою спостерігалася важка дистрофія очної рогівки, яка призводила до виникнення сльозоточивості, болю, а також нездатності пацієнта відкрити очі. При підвищеному очному тиску біль може стати настільки вираженим, що для зняття больових відчуттів будуть потрібні сильнодіючі препарати. У разі якщо і вони безсилі, тоді видалення ока не уникнути.

 Профілактика глаукоми

         Є можливість уникнути появи глаукоми, проходячи регулярні обстеження у офтальмолога. Треба постійно проводити моніторинг очного тиску, не допускаючи його перевищення вище допустимого рівня. У разі, якщо найближчі родичі страждали від глаукоми, потрібно бути більш уважним: тримати під контролем очний тиск, проходити регулярне обстеження очного нерва, а також проводити його томографію. Існують краплі проти глаукоми, які, найчастіше, призначаються лікарем. Треба обов’язково дотримуватися графіка  їх прийому і не пропускати жодного дня. Тільки при такому ретельному підході можна уникнути виникнення і розвитку захворювання, тим самим  зберігши зір і високий рівень зорових функцій.

      Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте – найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

                                       Відповідальний укладач

                                       Головний лікар В. П. Красник

                                       Редактор   В.В. Портяк

Імунітет – запорука Вашого здоров’я

Імунітет

Щорічно 1 березня відзначається «Всесвітній день імунітету».Цей день став відзначатися спочатку медичною громадськістю за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 року. Мета цього дня, укладена в залученні широкої громадської уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю різних імунних захворювань, а також зі збереженням та зміцненням імунітету в цілому.

         Імунітет (лат. вільний, захищений) — це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо. У вузькому значенні – несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів та речовин: бактерій, вірусів та інших продуктів, які чужі для організму. Загалом — здатність організму підтримувати нормальне функціонування під впливом зовнішніх факторів. Розрізняють вроджений і набутий імунітет. Вроджений імунітет передається спадково, як і інші генетичні ознаки. Набутий імунітет (може бути активно або пасивно набутим) виникає внаслідок перенесеної хвороби або вакцинації і спадково не передається.

Початок весни – приємна і довгоочікувана пора року, коли природа навколо нас починає оживати, але не варто забувати про те, що наш імунітет напружено працював цілу зиму, отже напередодні нового періоду не менш серйозних випробувань варто його підкріпити.

                 БЕРЕЖІТЬ СВІЙ ІМУНІТЕТ, БО ЦЕ ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

Організм людини — дуже складний, взаємопов’язаний і постійно взаємодіючий механізм. Всі деталі виконують свою унікальну функцію, дозволяючи нам жити, добре себе почувати і успішно захищатися від різних захворювань. А найголовніший наш союзник у боротьбі проти шкідливих мікроорганізмів —імунітет.

Імунітет виконує в організмі неймовірно важливу роль — оберігає нас від інфекцій, вірусів і мікробів. Це ціла система, що підтримує в нас здоров’я, бадьорість і витривалість. У одних людей імунітет міцніший з народження, і навіть у люті епідемії вони легко уникають хвороби. Деякі ж буквально з народження не припиняють хворіти, підхоплюючи будь-яку болячку.

                                 Причини зниження імунітету

Причин погіршення імунітету може бути декілька: вроджені (генетичні або спадкові) зміни, критичні гормональні періоди, посттравматичні стани, крововтрати, хронічні хвороби, виснаження, отруєння та інфекційні хвороби і т.д.

Придушувати і руйнувати імунітет можуть: стреси (особливо, хронічні), тривалі хронічні інфекційні захворювання, гіподинамія, нерегулярне і одноманітне харчування, зловживання лікарськими препаратами та ін.

                        Ознаками порушення імунітету можуть бути: 

алергії, часті застуди (ГРВІ або ГРЗ), поява хронічних повторюваних і важко виліковних захворювань.

Таким чином, несприятлива екологія, нездоровий спосіб життя, стреси та інші неприємні фактори призводять до того, що навіть сильний імунітет з часом стає більш вразливим. Крім того, мікробам, вірусам і бактеріям, які ми так ретельно виганяємо зі свого життя, нічого іншого не залишається, як мутувати, пристосовуючись до нових умов і нових ліків. Тому замість того, щоб думати, який арсенал ліків закупити перед початком сезону простудних епідемій, краще подумати про те, як підвищити опірність організму.

                                        Як підвищити імунітет?

На жаль, у більшості жителів великих міст імунітет ослаблений через погану екологію, неправильне харчування, малу рухливість і нестачу свіжого повітря. Імунітет також може знижуватися в сезонні загострення захворювань. У цей час підвищується ризик захворіти гострою респіраторною вірусною інфекцією, грипом, ангіною і т.д. Через зниження захисних функцій нашого організму ми починаємо частіше хворіти, довше одужувати, починається хронічна втома. Питання «як підвищити імунітет?» стає особливо актуальним.

Свій імунітет можна і потрібно підтримувати в хорошій формі. Для цього необхідно дотримуватися ряду простих правил:

  1. Частіше бувати на свіжому повітрі, здійснювати прогулянки в лісі або в парку. Звичайно, у великому мегаполісі важко знайти місце далеко від галасливих автомобілів і брудних вулиць, але якщо задатися метою, можна виявити оазиси хорошої екології навіть у дуже загазованому місті.
  2. Стежити за своїм раціоном— свіжі фрукти та овочі, а також каші повинні постійно бути присутніми в меню. Також важливо не переїдати, зменшити кількість жирної, борошняної і смаженої їжі. Приймати їжу слід 3-5 разів на день, невеликими порціями, обов’язково снідаючи.
  3. Займатися фізичними навантаженнями. Почати можна з легкої ранкової гімнастики, поступово переміщаючись у бік більш інтенсивних навантажень. Чудово було б привчити себе до ранкових пробіжок на свіжому повітрі.
  4. Ворог всього нашого організму — це стрес. Тому необхідно намагатися зберігати максимально позитивний настрій, більше думати про хороше, частіше посміхатися. Психологи впевнені, що оптимізм — краща профілактика будь-якого захворювання!
  5. Хороший сон. Постійне недосипання призводить до збою роботи організму в цілому, тому варто раніше ввечері встати з-за телевізора або комп’ютера і вчасно лягти спати. Здоровий сон — запорука не лише гарного самопочуття, але й гарного настрою, продуктивної роботи і більш цікавого та різноманітного відпочинку.

Дотримуючись цих нехитрих рекомендацій, ми допоможемо повноцінно виконувати свої функції не тільки імунній системі, а й організму в цілому. Також варто подумати про те, як підтримати свій організм допоміжними засобами — сучасний ринок пропонує безліч вітамінів і імуностимулюючих препаратів. Перед початком прийому вітамінів, звичайно ж, слід проконсультуватися з лікарем, здати певні аналізи — це допоможе підібрати комплекс саме тих вітамінів, яких у даний момент не вистачає організму для повноцінної роботи.

Фахівці часто рекомендують імуностимулюючі фітопрепарати — на основі натуральних рослин, вирощених в екологічно чистих регіонах, з дотриманням усіх стандартів та інновацій фітоінжинірінгу. Із сучасних фітопрепаратів варто виділити Імупрет, його успішно використовують у лікуванні і профілактиці багатьох захворювань завдяки його протизапальній та протимікробній дії. Імупрет містить у собі 7 лікарських трав: листя волоського горіха, трави хвоща, корінь алтея, квітки ромашки аптечної, трави кульбаби лікарської, кори дуба, трави деревію.

Кожен з натуральних інгредієнтів володіє своєю унікальною функцією, а їх поєднання дозволяє усунути шкідливі мікроорганізми, і зміцнити власні захисні сили нашого організму. Пропорція лікувальних трав підібрана так, щоб організм отримав всі необхідні речовини в достатній кількості, але не в надмірній кількості. Збалансованість активних компонентів — це головна перевага аптечних фітопрепаратів перед народними засобами зміцнення імунітету.

                                       Варто звернути увагу!

Багато хто зміцнює свій організм за допомогою загартовування холодною водою, однак не варто захоплюватися такими радикальними методами — це великий стрес для організму, можуть початися різні запальні процеси. Більш ефективним і щадним рішенням стане контрастний душ. Він зміцнює не тільки імунну систему, але й стінки судин, а також привчає нас як до низької температури, так і до її перепадів, що надзвичайно важливо в холодну пору року.

Часник і цибуля славляться своїми цілющими властивостями. Але необхідно пам’ятати, що велика кількість цих продуктів у раціоні може призвести до подразнення шлунково-кишкового тракту. Крім того, людина — істота соціальна, а вживання великої кількості «ароматних» продуктів не сприяє встановленню успішної комунікації між людьми.

Важливо не «переборщити» з прийомом будь-яких вітамінів — наслідки їх передозування іноді набагато страшніші від  недоліку того або іншого вітаміну в організмі.

Не варто забувати регулярно відвідувати лікарів, на ранніх стадіях усі хвороби лікуються набагато простіше. Намагайтеся максимально уникати стресових ситуацій,  а якщо  неприємне щось уже трапилось, поставтеся до цього з гумором, пам’ятаючи, що все погане обов’язково закінчиться.

Для отримання максимального захисту від хвороб варто комбінувати здоровий спосіб життя і прийом ефективних препаратів, що зміцнюють імунітет. У цьому випадку хвороби і супутня їм проблема «як підвищити імунітет?» обійдуть Вас стороною.

                                                Відповідальний укладач

                                                Головний лікар В. П. Красник

                                              Редактор   В.В. Портяк

До Всесвітнього дня боротьби проти раку

рак

Як уберегтись від раку

      З кожним роком число онкологічних хворих постійно зростає. Таку тенденцію фахівці пов’язують з різними обставинами: збільшенням тривалості життя, забрудненням навколишнього середовища, шкідливими звичками, гіподинамією, спадковістю та іншими причинами.

       Висока смертність від онкологічних захворювань в першу чергу пов’язана з пізнім зверненням хворого до лікаря, коли хвороба вже складно піддається лікуванню. Відзначимо, що досягнення сучасної медицини дозволяють діагностувати і повністю лікувати рак на ранніх стадіях, а також усувати безліч передпухлинних станів. У боротьбі з раком в розвинених країнах величезна роль відводиться первинній та вторинній профілактиці онкологічних захворювань.

                      Первинна профілактика злоякісних пухлин

       Під первинною профілактикою раку розуміють попередження передпухлинних змін шляхом усунення несприятливих факторів навколишнього середовища, корекції способу життя, а також підвищення резистентності організму.

        Первинна профілактика раку здійснюється за такими напрямами:

       Онкогігієнічна профілактика  – це комплекс заходів щодо усунення впливу на людину канцерогенних (що викликають рак) речовин. Список джерел канцерогенів досить великий, та в даній статті ми акцентуємо увагу лише на деяких з них. Одним з провідних факторів розвитку онкологічних захворювань є куріння. В тютюновому димі міститься більш 3500 хімічних сполук, серед яких безліч поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітромістячих речовин і ароматичних амінів, що є сильними канцерогенами. За даними медичної літератури, близько 90% раку легень у чоловіків викликано саме курінням. Також куріння сприяє розвитку раку стравоходу, сечового міхура та підшлункової залози.

       Розвитку раку також сприяє надмірне вживання алкоголю. Так, при систематичному вживанні більш 120 г чистого алкоголю в день вірогідність розвитку раку стравоходу збільшується в 101 разів! При цьому ризик розвитку патології істотно зростає при поєднанні алкоголізму з курінням.

      Психогігієна. Давно встановлено чіткий взаємозв’язок між психічним здоров’ям людини і злоякісними захворюваннями. Нервово-психічні травми, емоційна пригніченість і депресія підвищують ймовірність розвитку злоякісного процесу в будь-якій частині організму.

      Збалансована дієта. У розвитку ракових захворювань важливу роль відіграє характер харчування. Відзначено, що надмірне вживання м’ясних продуктів і смажених страв збільшує ризик появи злоякісних новоутворень. У профілактичних цілях рекомендується збагатити раціон харчування продуктами рослинного походження з високим вмістом вітамінів А, С і Е, що володіють антиоксидантною і онкопротекторною дією.

        Біохімічна профілактика. Метою біохімічної профілактики є нейтралізація бластоматозного ефекту канцерогенних речовин за допомогою хімічних та / або біологічних препаратів. Так, наприклад, одним із прикладів біохімічної профілактики є використання спеціальних препаратів для очистки води від забруднень важкими металами та іншими канцерогенними сполуками.

       Медико-генетична профілактика. Можливості сучасної медицини дозволяють виділяти сім’ї з несприятливою спадковою схильністю і імунологічною недостатністю, що збільшує ризик появи злоякісних пухлин. Таким людям рекомендується уникати контактів з канцерогенами і вести здоровий спосіб життя.

       Вакцинація. Деякі види раку (наприклад, рак шийки матки) розвиваються внаслідок вірусної інфекції. На сьогоднішній день розроблена вакцина від деяких видів вірусу папіломи людини, що викликають рак шийки матки.

      Первинна профілактика онкологічних захворювань дозволяє знизити ймовірність розвитку злоякісного процесу на 70-90%.

        Слід пам’ятати, є  п’ять основних факторів, що викликають рак:

Ожиріння

Надлишковий рівень інсуліну, властивий людям з ожирінням, стимулює розвиток ракових пухлин у кишечнику або підшлунковій залозі.

Алкоголь

Зловживання алкоголем збільшує ризик розвитку пухлини ротової порожнини, гортані та стравоходу, печінки, молочної залози і товстої кишки.

Тютюн

Куріння може викликати рак легенів або рак ротової порожнини. При вдиханні диму хімікати проникають у кров і транспортуються по всьому тілу.

Робоче місце

Робочі обов’язки деяких людей зобов’язують їх контаутувати з небезпечними канцерогенними речовинами. Наприклад, у працівників фарбувальної промисловості рак сечового міхура знаходять частіше, ніж у інших людей.

Ультрафіолет

Ультрафіолетове сонячне випромінювання є основною причиною виникнення раку шкіри. Не позбавлене небезпеки й ультрафіолетове світло в солярії.

                                    Вторинна профілактика

        Вторинна профілактика раку являє собою медичні заходи, спрямовані на діагностику передпухлинних станів, а також виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях, що забезпечує високу ефективність як хіміотерапевтичного, так і хірургічного лікування пухлини.

       Для онкологічних хвороб дуже гострим є питання ранньої діагностики. На жаль, ми боїмось сходити зайвий раз до лікаря, коли нас щось турбує —  йдемо по шляху “якось минеться”, або ковтаємо краплі чи піґулки, які порекомендувала сусідка. Все це стає даремно втраченим часом, який міг би бути корисним для своєчасного лікування. Але для онкологічних хворих є ще гірший шлях – коли людина відмовляється від традиційного лікування та відправляється до шарлатанів, які обіцяють чудодійне зцілення. Скільки таких жорстоко обманутих людей приходить до онкологічних лікарень, втративши час та шанс на нормальне повноцінне життя?!

         Отже не треба боятися пройти обстеження, розпочати лікування.  Сьогодні можна стверджувати, що рак більше не є невиліковною хворобою. Безумовно це тяжка хвороба, лікування якої потребує сил та терпіння як від пацієнта, так і від лікаря. Більше половини людей, які захворіли на рак, живуть понад п’ять років з моменту встановлення діагнозу, а при деяких типах раку та своєчасному лікуванні — 80–95% пацієнтів живуть понад 10–15 років. 

                                      Відповідальний укладач

                                      Головний лікар В. П. Красник

                                     Редактор   В.В. Портяк Кінець форми

 

 

Фоторепортаж з місця події

IMG00662

Медицина Бородянщини поповнилась новим спец автомобілем для екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і сучасним мобільним рентгенівським комплексом, який розміщено в лікувальному корпусі центральної районної лікарні.

В цей день, 19 грудня, до медиків району завітали заступник голови облдержадміністрації Алла Арешкович, депутати обласної ради Сергій Кармазін і Галина Єрко, голова райдержадміністрації Вадим Чередник та голова  районної ради Георгій Єрко, голова селища Бородянка Олександр Сахарук, головний лікар обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександр Курмишов, головний лікар Вишгородської станції ЕМД та МК Віктор Павленко.

IMG00680 IMG_20181219_122719 IMG_20181219_120732 IMG_20181219_121009 IMG_20181219_121140 IMG00684

День донора

IMG-ce9e352c548ded360ab54e628d347da0-V

Співробітниками відділення трансфузіології КЗ БРР «Бородянська центральна районна лікарня» сумісно із спеціалістами КЗ КОР «Київський обласний центр крові» 18 грудня поточного року проведений  плановий день здачі донорської крові.

IMG-5c4b5596a7e5b195808ca01acd59bc4e-V

Адміністрація центральної районної лікарні висловлює щиру вдячність всім жителям району, які  долучилися до благодійної місії – бути донором.

Бронхіальна астма – що слід про неї знати

астма

  За даними ВООЗ, близько 235 мільйонів людей у всьому світі страждають від астми і кількість таких людей постійно зростає. В Україні зареєстровано 210 тис хворих на бронхіальну астму (за статистикою 2015 року). Астма належить до тих захворювань, які найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта і лікуються на амбулаторному рівні

  Всесвітній день хворого на бронхіальну астму має щорічний характер і проводиться 11 грудня. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.

  Нагадаємо, що вперше Всесвітній день боротьби проти астми став відзначатися в 1998 році в більш ніж 35 країнах і був приурочений до Всесвітнього наради по бронхіальній астмі, що проходила в Іспанії, у місті Барселона.

  Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам з астмою.

ХВОРОБА, ЇЇ ПРИЧИНИ, ПРОФІЛАКТИКА

Бронхіальна астма (“астма” в перекладі з грецького означає “задуха”, “важке дихання”) – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти.

 Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

                                                 Причини:

 Спадкова схильність.

Дія факторів навколишнього середовища.

Різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

                  Фактори, що сприяють виникненню астми:

 Респіраторні інфекції.

Недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг).

Штучне вигодовування.

Їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви).

Агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти.

Паління – активне і пасивне.

Важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження (гнів, страх), значні фізичні навантаження.

Цікавим фактом є те, що з розповсюдженням бронхіальної астми пов’язують рівень урбанізації.

                                       Як розпізнати?

Основними симптомами бронхіальної астми є напади задухи, свистячі хрипи, утруднене дихання, нападоподібний кашель.

Приступ задухи, який зазвичай починається вночі або рано вранці.

Нерідко спочатку з’являється болісний кашель без виділення мокротиння.

Свербіж у носі, чхання.

А також за даними обстеження:

– результати аналізу крові,

– рентгенологічне обстеження,

– проби з алергенами,

– спірографічне обстеження(визначення функції легенів).

                                    Профілактика.

Широко відомий вислів, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати, та й не тільки легше, але і дешевше. Тому принципами первинної профілактики бронхіальної астми повинна володіти будь-яка людина, незалежно від статі, віку та соціального статусу. Наприклад, починаючи вже з раннього віку, батьки повинні привчати своїх дітей до чистоти в кімнаті, до вологого прибирання, провітрювання, що не дозволяє збиратися пилу в житловому приміщенні.

Особливий підхід до первинної профілактики повинен бути у людей з високим ризиком захворювання на бронхіальну астму.

 До них відносяться:

– курці;

– особи зі спадковою схильністю до астми, в тому числі і діти, чиї батьки або найближчі родичі страждають від задухи;

– які перенесли або страждають атопічним дерматитом;

– які перенесли або страждають будь-якою формою алергії (лікарська, сезонна, на продукти харчування тощо);

– мають близьких родичів, які перенесли ту чи іншу алергію;

– особи з ознаками бронхообстуктивного синдрому, який виникає при різних (частіше простудних) захворюваннях дихальної системи;

– робітники, чиї умови праці сприяють розвитку бронхіальної астми (робота у запилених умовах, з різними летючими хімічними речовинами тощо). 

                                          Заходи профілактики:

– поліпшення екологічної обстановки, наскільки це можливо (наприклад, постійна або тимчасова зміна місця проживання);

– прибирання приміщень, мінімальна кількість килимів, м’яких іграшок, книг у дитячих кімнатах, спальнях;

– дотримання правил особистої гігієни;

– слід стежити за чистотою домашніх тварин;

– користуватися гіпоалергенними предметами побуту;

– правильне і здорове харчування якісними продуктами з мінімальною кількістю харчових добавок, ретельне миття продуктів, особливо з магазину або ринку;

– менше користуватися аероаллергенами: дезодоранти, освіжувачі повітря, парфумерія, особливо у вигляді спреїв, тощо;

– зменшити, а при можливості кинути палити, у тому числі виключити пасивне паління;

– усунення професійних чинників (якщо наростають ознаки бронхіальної астми, то можливо, найкращим варіантом є зміна місця роботи);

– запобігання контакту зі заздалегідь відомим продуктом (предметом), що викликає алергію;

– своєчасне лікування респіраторних інфекцій;

– ведення здорового способу життя, зміцнення імунітету, загартовування, регулярні фізичні вправи;

– санаторно-курортне профілактичне лікування в місцях з морським кліматом або на високогір’ї, спелеотерапія.

Астма є серйозним хронінчим захворюванням, тому вилікувати бронхіальну астму в домашніх умовах за тиждень чи місяць неможливо. Курс лікування має призначати лікар. Раннє лікування призводить до стійкої ремісії, а прийом базових препаратів сповільнює прогресування хвороби.

В Україні ліки від бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки».

 Астма – це те захворювання, яке вимагає медичного контролю. Небезпечно його недооцінювати. Якщо ви не будете дотримуватись спеціального режиму лікування, то наслідки можуть бути трагічними.

Відповідальний укладач

Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

Курси тематичного удосконалення «Клінічна імунологія та алергологія»

 

 

 

IMG00659 На базі КЗ БРР «Бородянська центральна районна лікарня» продовжується цикл тематичного удосконалення   з клінічної імунології та алергології для лікарів центральної районної лікарні та Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги, який проводиться науковими співробітниками Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

IMG-9d5a15a122ab1ef664effbe8fefd1193-V

Лекцію  читає  к.м.н. доцент

Назар Олег Володимирович

Курси тематичного удосконалення «Клінічна імунологія та алергологія»

 

IMG00645

                           На базі КЗ БРР «Бородянська центральна районна лікарня» співробітниками Національної медичної академії післядипломної освіти імені  П.Л. Шупика проводиться цикл  лекцій  з клінічної імунології та алергології для лікарів центральної районної лікарні та Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги.

IMG00639 IMG00640

Лекцію «Клінічні прояви імунодефіциту»

читає  к.м.н. доцент

Назар Олег Володимирович