Всесвітній день навколишнього середовища

unnamed

Всесвітній день навколишнього середовища, який щорічно відзначається 5 червня, є для Організації Об’єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення. Залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі очевиднішою, і коли йдеться про охорону природи, то мають на увазі не тільки рослинний і тваринний світ, а й процеси, що відбуваються в кругообігу енергії, води, зміни в атмосфері, гідросфері, ґрунті, в організмі людини. Навколишнє середовище забруднюється через недосконалість технологічних процесів, недооцінку впливу хімічних і фізичних факторів на природу та з інших причин. Розвиток науково-технічного прогресу, господарська діяльність людини, індустріалізація й урбанізація змінює ландшафти, порушує зв’язки в природі, що встановлювалися протягом мільйонів років. І природа часто не в змозі відновити порушену рівновагу.

Разом з тим, зміни земного клімату в зв’язку з надходженням в атмосферу техногенного тепла, аерозольних домішок, порушення озонового прошарку, що захищає все живе від згубного ультрафіолетового випромінювання, різке збільшення мутагенів у воді, ґрунті та атмосфері, радіоактивне забруднення та інші складові земного існування негативно позначились не тільки на довкіллі, а й на здоров’ї людини. З повітрям, водою, їжею в організм людини потрапляють токсичні речовини, радіонукліди, пестициди, гербіциди, інші модулятори росту рослин, які негативно впливають на стан здоров’я. Населення надмірно вживає алкоголь, нікотин, генетично людство на порозі глобальної екологічної кризи. І тому потрібна нова філософія життя, нові взаємини людини і довкілля, висока екологічна культура особистості, спрямована на мудре та гуманне природокористування, на розвиток у підростаючого покоління почуттів особистої відповідальності за збереження і примноження світових природних багатств. Формування екологічної свідомості дітей та молоді, екологічних знань і разом з тим екологічної етики, уваги та любові до природи, прагнення берегти її естетичну красу, усвідомлювати своє місце в ній є важливим завданням вчителів, батьків, вихователів.

       Кожен раз, виїжджаючи з міста на природу, ми сподіваємося відволіктися від сірих буднів, побачити щось незвичайне, отримати порцію нових приємних вражень. Але в реальності відпочити на сто відсотків не вдається, тому що куди б ми не поїхали, гарантовано зустрінемо сліди перебування своїх попередників: пластикові пляшки, витоптані галявинки, обгорілий ліс.
Деякі призвичаїлись не помічати негативних моментів, ігнорувати небажані елементи в пейзажі. Однак для більшості справжніх любителів природи дисгармонія, внесена людиною, не залишиться непоміченою. Щоб допомогти зберегти існуючі цінності, слід дотримуватися і пропагувати наступні правила поведінки на природі.

Не ламайте гілля дерев та кущів!

Рослина – жива істота, гілки разом з листям відіграють важливу роль у її житті. Наприклад, листя бере участь в диханні рослини. Яке право ми маємо безглуздо обламувати гілки, заважати їй жити? До того ж листя виділяє у повітря кисень, затримує пил, не випадково там, де багато рослин, легко дихається. Ми повинні пам’ятати і про красу рослин, яку можемо порушити, обламуючи гілки.

Не марнуйте кору дерев!


       Відомо, що люди нерідко вирізують на корі дерев написи, наприклад, свої імена, роблять інші мітки. Це порушує красу природи і дуже шкодить деревам (через ранку випливає сік, можуть проникнути під кору мікроби і гриби-трутовики, які викликають захворювання і навіть загибель дерева).

Не рвіть у лісі, на луках квітів!

Нехай красиві рослини залишаться в природі! Пам’ятайте, що букети можна складати тільки з тих рослин, які вирощені людиною.

Збирання дикорослих рослин на букети – дуже потужний фактор впливу людини на природу. Його часто недооцінюють, вважаючи, що шкода, яка завдається при цьому рослинному світу, не варта уваги. Однак саме наша давня звичка рвати квіти призвела до зникнення багатьох рослин в місцях, які часто відвідують люди.

З лікарських рослин можна збирати тільки ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин потрібно обов’язково залишати в природі.
Лікарські рослини – найцінніше природне багатство, до якого треба ставитися дбайливо. Кількість деяких з них через масовий збір різко зменшилася. Тому можна заготовлювати ті рослини, які численні. Але і їх потрібно збирати так, щоб у місцях збору певна їх частина залишалася незайманою.

Не обривайте в лісі павутину і не вбивайте павуків!
Павуки – традиційний об’єкт гидливого ставлення з боку людини. Це упередження засноване на незнанні, неувазі до навколишнього світу. Павуки є такою ж повноправною складовою частиною природи, як і інші тварини. Їх життя сповнене цікавих подробиць. Мережі павуків, та й самі вони по-своєму гарні. До того ж ці хижі істоти знищують безліч комарів, мух, попелиць та інших комах, що приносять шкоду людині і господарству.

Не ловіть диких тваринок і не несіть їх додому!
Відомо, що ящірки, їжаки, деякі риби, птахи нерідко виявляються жертвою любові людей до «наших менших братів», яка виражається в тому, що цих тварин ловлять, приносять додому і намагаються утримувати в неволі. Найчастіше такі спроби закінчуються загибеллю тварин, так як умови неволі не можуть замінити їм природного середовища. Кращий «дім» для диких тварин – ліс, луки, водойми, а в наших будинках можна утримувати лише тих тварин, які звикли до життя в цих умовах, з’явилися на світ в неволі, яких спеціально розводять для утримання поруч з людиною.

Не підходьте близько до гнізд птахів!
По Ваших слідах їх можуть відшукати і знищити хижаки. Якщо випадково опинитесь біля гнізда, не торкайтесь до нього, відразу ж ідіть. Інакше птахи-батьки можуть назавжди залишити гніздо. Не знищуйте пташині гнізда!
В лісі намагайтеся ходити стежками, щоб не витоптувати траву і ґрунт. Від цього гине багато рослин, тварин.

Не оминайте нагоди проводити бесіди з дітьми та підлітками щодо правил поведінки на природі.

Всесвітній день без тютюну

завантаження

  У 1988 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися, щоб у XXI столітті проблема тютюнопаління зникла.  Та вже триває другий десяток XXI століття, а проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

  За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі від причин, пов’язаних з палінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІДу.

Україна – серед перших за кількістю випалених цигарок на людину.

Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії.

У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну.

Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

В Україні палить близько 11,5 млн жителів, з них — 9,1 млн чоловіків та 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні — 60% і 11,2%, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними паліями. Більш, як половина всіх паліїв свою першу цигарку випалили у віці до 12 років.

 Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали палити. Це є проблемою для всіх нас і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити, є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

Майже дві третини паліїв помилково вважають, що паління спричиняє невелику шкоду (чи взагалі не шкідливе). В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але є потреба істотно підвищити рівень успішного припинення паління.

Існує багато успішних і затрато-ефективних методів лікування.

Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна ґумка, пластир, назальний спрей та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати  широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб палії в усіх країнах могли собі дозволити їх придбати.

Цигарка – це хитрий виріб, котрий, перш ніж убити, постачає в організм людини таку кількість нікотину, щоб тримати її в залежності все життя.

Однією з причин, чому слід позбутися цієї звички, є те, що паління тютюну піддає небезпеці здоров’я і життя. З палінням пов’язано понад 25 хвороб, які становлять загрозу життю. Наприклад, воно є основним чинником серцевого нападу, інсульту, хронічного бронхіту, емфіземи, різних видів раку, особливо раку легенів.

Людина може палити протягом багатьох років, перш ніж у неї з’явиться якась із цих хвороб. Крім того, паління не робить когось привабливішим. Реклами зображають паліїв чарівними й здоровими. Але насправді це не так. Паління спричиняє неприємний запах з рота, зуби жовтіють, а пальці стають жовтувато-коричневого кольору. У чоловіків воно викликає імпотенцію. Палії часто кашляють і мають утруднене дихання. У тих, хто палить, також є більша ймовірність з’явлення передчасних зморшок на обличчі й інших проблем зі шкірою

                        

Паління впливає на інших

Паління завдає шкоди іншим. Ще донедавна палій міг запалити цигарку в будь-якому місці і не отримати жодних зауважень. Але оскільки все більше людей усвідомлює небезпеку вдихання цигаркового диму, погляди змінюються.

Наприклад, коли особа не палить, але одружена з палієм, то ризик, що вона захворіє на рак легенів на 30 відсотків більший, ніж якби вона була одружена з непалієм. Діти, батьки яких палять, у перші два роки свого життя більш схильні захворіти на запалення легенів або бронхіт, ніж ті, які живуть у сім’ях, де не палять.

Вагітні жінки, які палять, піддають небезпеці майбутніх немовлят. Нікотин, окис вуглецю та інші небезпечні хімікати, що містяться у цигарковому димі, через кров матері потрапляють безпосередньо до дитини. У результаті існує велика ймовірність самовільного аборту, народження мертвого плода й смерті новонародженої дитини. До того ж жінки, які палили під час вагітності, у три рази більше наражають своїх дітей на смерть у колисці.

Іншою причиною кинути палили є великі кошти. Вивчення, проведене Всесвітнім банком, виявило, що кошти на медичне обслуговування, пов’язане безпосередньо з наслідками паління, сягають приблизно 200 мільярдів доларів щороку.

Гроші, які витрачає кожний палій на цигарки, легко підрахувати. Якщо ви палите, помножте суму, витрачену на цигарки за день, на 365. Це покаже, скільки грошей ви втрачаєте за рік. Помножте цю цифру на десять і побачите, яку суму ви віддасте за цигарки, якщо палитимете наступних десять років. Результат може здивувати вас. Подумайте, як інакше ви могли б розпорядитися такою сумою грошей.

Хоча тютюнова промисловість вже давно рекламує люльки й сигари як символ добробуту, їхній дим такий же смертельний, як і цигарковий. Навіть коли палії не затягуються люлькою чи сигарою, у них може розвинутись рак губ.

Щоб зменшити ризик для здоров’я, тютюнова промисловість пропонує цигарки з низьким вмістом смол і нікотину — відомі як легкі та м’які. Однак ті, хто почав палити ці цигарки, прагнуть такої ж дози нікотину, як і перед тим. Тому палії, які перейшли на такі цигарки, зазвичай компенсують це тим, що палять їх більше, роблять глибші й частіші затяжки або довше палять кожну цигарку.

     Як допомогти людині, яка вирішила кинути палити

Якщо ви не палите й усвідомлюєте небезпеку, пов’язану з палінням, певно, вам прикро спостерігати, як друзі або рідні перебувають у полоні цієї звички. Що ви можете зробити, аби допомогти їм позбавитись її? Незадоволеність, прохання, примушення та висміювання рідко знаходять відгук. Не допомагають також довгі нотації. Замість того щоб кинути, палій може тягнутись до цигарки, аби заглушити емоційний біль, який спричиняють ці зауваження.

Намагайтесь зрозуміти, як важко може бути полишити цю звичку, а також візьміть до уваги, що одним це зробити важче, ніж іншим.

Ви не можете примусити людину кинути палити. Внутрішня сила й рішучість позбавитись залежності від тютюну повинні походити від самого палія. Вам же необхідно знайти керовані любов’ю способи, щоб підбадьорювати й підтримувати людину, яка бажає кинути палити.

У відповідний момент можна висловити свою любов до людини й сказати, що ви стурбовані її звичкою палити. Поясніть, що ви завжди підтримуватимете будь-які її зусилля кинути. Звичайно, коли такий підхід використовувати занадто часто, він втратить ефективність і значення.

Пам’ятайте, що у неї можуть з’явитися симптоми абстиненції, у тому числі роздратованість і депресія. Також існує ймовірність появи головного болю і проблем зі сном. Нагадайте коханій людині, що ці симптоми лише тимчасові й свідчать про пристосування організму до нового та здорового ритму життя. Будьте веселими й оптимістичними. Висловлюйте свою радість з приводу того, що особа кидає палити. Протягом періоду абстиненції допомагайте їй уникати стресових ситуацій, які можуть призвести до рецидиву.

Намагайтесь не реагувати занадто гостро. Виявляйте співчуття. Розглядайте ситуацію як повчальний урок для вас обох, який посприяє тому, що наступне намагання буде успішним.

Можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають таку ж тривалість життя, як і в  людей, які ніколи не палили.

Кинути палити — одне із кращих рішень у житті кожного палія. Вже з першого дня відмови від цигарок організм починає відновлюватися, а ризики виникнення хвороб, асоційованих з палінням, зменшуються. Через тиждень без цигарок у колишнього палія покращується відчуття смаку та запаху, через три місяці збільшується обсяг роботи легень на 30%, через п’ять років знижується ризик інсульту до рівня непалія.

Чим раніше палій прийме рішення кинути палити, тим краще!

Всесвітній день травматолога

67a1081151b83e442868147bbcf62ed2

20 травня в усьому світі відзначають День травматолога. Професія лікаря-травматолога гідна великої поваги, оскільки це не тільки спеціальність, а й покликання. Лікар-травматолог має бути фахівцем своєї справи, мати високу кваліфікацію і досвід, постійно самоудосконалюватися адже від його знань та вмінь залежать здоров’я і життя пацієнта. У всьому світі в цей день будуть приділяти увагу і вшановувати травматологів, проводити спеціальні заходи.

Сучасна травматологічна наука стрімко розвивається. Сьогодні в арсеналі лікарів-травматологів є засоби, які дозволяють врятувати хворого та швидко повернути його до звичного життя. Гіпс і скальпель дедалі частіше поступаються новим методикам – малоінвазивним, ендоскопічним, мікрохірургічним. З’являються біологічно інертні імплантати, в діагностиці і лікуванні використовуються комп’ютерні технології. Багато залежить і від спеціалістів.

Травматологи кожен день стикаються з безліччю травм своїх пацієнтів, іноді трапляються дуже складні і важкі випадки, але завжди можна розраховувати на їхній досвід і компетентність. Готовність лікарів-травматологів прийти на допомогу зберігає життя і здоров’я при найрізноманітніших пошкодженнях.

Травматологія (від грец. trauma – ушкодження, logos – вчення) – це не вузьке поняття обмежене рамками лікування травм опорно-рухового апарату, а широкий комплекс науково обґрунтованих теоретичних, практичних і організаційних положень, що охоплюють питання патології, клініки і лікування постраждалих.

Травматологія- прародителька всіх хірургічних спеціальностей, отримала свій розвиток в результаті неминучості травм та поранень у всі часи і народи. Лікарі травматологи щодня стикаються з безліччю найрізноманітніших травм своїх пацієнтів, іноді трапляються дуже складні і важкі випадки, але завжди можна розраховувати на їхній досвід і компетентність.

 Витоки травматології виходять із стародавніх часів. Результати лікування переломів кісток були відомі десятки тисяч років тому, про це свідчать археологічні знахідки. Про мистецтво лікування переломів свідчать також знахідки мумій за 2500 років до н.е.

Вже тоді переломи лікували, дотримуючись принципів іммобілізації відломків кісток. У IV ст. до н.е. виклав свої знання з медицини Гіппократ. В його трактатах викладена симптоматика і методи лікування вивихів і переломів. Багато з цих методів в подальшому стали прототипами різних апаратів, а метод вправлення вивихів по Гіппократу не втратив своєї цінності і сьогодні. Вчені середньовіччя та більш пізнього періоду продовжили розробку питання вивихів і переломів кісток, ампутацій кінцівок та ін. У розвитку травматології, як і хірургії взагалі, сприяли видатні відкриття ХІХ ст., а саме введення наркозу, антисептики і асептики, гіпсової пов’язки і рентгенівських променів, значення яких для травматології величезне. Значний внесок у розвиток травматології зробив Н.І. Пирогов. Він детально розробив і застосував у клінічній практиці безпідкладочну гіпсову пов’язку, яка є важливою ланкою лікування і основним принципом травматології.

В сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростає. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гине 2 млн. чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн. людей. Травматизм це не тільки медична, а і соціальна проблема сучасного суспільства. Вчені України, не в останню чергу, зробили суттєвий внесок у вивчення травми: розробку принципів раннього сортування, покращення показань до переливання крові, створення мережі банку крові і плазми, а також мобільних служб швидкої допомоги. В наш час щороку з’являються виноходи за допомогою яких хворі з травмою можуть зберегти свій повноцінний статус. Але незважаючи на досягнення, коефіцієнти смертності від травми в світі зростає, а в Україні тривожно високі. В Україні причинами є, насамперед, недостатнє фінансування усієї системи надання допомоги травмованим пацієнтам, відсутність або недостатність сучасного діагностичного та лікувального устаткування і відповідних фармакологічних засобів, відсутність системи центрів травми, створеної вже в усіх розвинутих країнах світу. Також надання допомоги хворим з травмою залежить від соціальних проблем у суспільстві (військові дії, алкоголізм, погані дороги тощо). Незважаючи на труднощі компетентність і досвід лікарів-травматологів щоденно забезпечують здоров’я травмованих пацієнтів.

У цей святковий день ми приєднуємося до численних привітань лікарям-травматологам та бажаємо від щирого серця, щоб ваша сумлінна праця увінчалася шаною і достатком, а тепло людської вдячності зігрівало вас і додавало сили та енергії. Здоров’я, миру, успіхів, злагоди, благополуччя. Зі святом Вас!

Меланома

1_5cd2ee7f52fb3

          18 травня – Всесвітній день діагностики меланоми.

Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) щорічно у світі реєструють близько 48 тис. смертей, пов’язаних з меланомою (рак шкіри).

Найважливішим фактором ризику розвитку меланоми є ультрафіолетове випромінювання.

У кожної людини можуть з’являтися родимки з підвищеним ризиком переродження у злоякісну пухлину. Це стосується всіх людей, а особливо тих, хто входить в групу ризику.

Це, перш за все, люди зі світлим або рудим волоссям, численними веснянками і блакитними очима, які легко одержують сонячні опіки, а також ті, чиї родичі страждали на меланому і мають спадкову схильність до даного захворювання.

Фактори ризику розвитку меланоми

 

    Високий ризик розвитку меланоми у людей з множинними невусами, які мають високу здатність перероджуватись у цю пухлину.

     До факторів, які підвищують ризик розвитку меланоми, належать:

  • світла шкіра, світле волосся і світлі очі;
  • часте перебування на сонці, особливо в дитячому віці;
  • велика кількість родимок (понад 100);
  • наявність великих родимок, родимок з нерівними краями і нерівномірно забарвлені родимки;
  • близькі родичі по крові — батьки, брати, сестри і діти — з меланомою;
  • хоча наявність родичів, які постраждали від меланоми є високим фактором ризику, він спрацьовується тільки в 10% випадків.

Ознаки появи меланоми:

  • зміна забарвлення, пігментація родимки зменшується або різко посилюється (може навіть забарвитися в чорний колір);
  • нерівномірність забарвлення, порушення або повна відсутність малюнка шкіри в районі невуса, лущення;
  • виникнення червоного запалення навколо родимої плями;
  • зміна форми контурів і розмивання країв родимки;
  • збільшення розмірів і ущільнення тканини;
  • поява невеликих папіломатозних компонентів, які мають вузлувату структуру;
  • сверблячка, пекучість, поколювання і напруга в районі невуса;
  • виникнення тріщин і виразок;
  • кровоточивість.

Діагностика меланоми

     Більшість випадків діагностується за допомогою біопсії. Для проведення біопсії шкіри видаляється частина або вся родимка, а зразок тканини відправляють у лабораторію для проведення аналізу.

Біопсія може виявити:

  1. Доброякісний стан, який не потребує лікування.
  2. Атипові родимки, які, в залежності від думки лікаря, підлягають видаленню.
  3. Меланома, яка вимагає обов’язкового хірургічного втручання.

Важливо!

Злоякісна меланома — один з найпоширеніших типів раку серед молодих людей.

Взагалі — меланома це рідкісний різновид раку шкіри, але за даними Американської академії дерматології, серед молодих людей у віці від 25 до 29 це найпоширеніший рак, а серед тих, кому від 15 до 29 — другий за ступенем поширеності. Виною цьому регулярне використання соляріїв.

Хвороба атакує людей з будь-яким кольором і відтінком шкіри.

Чим більше пігменту в шкірі, тим нижче ризик захворіти злоякісною меланомою, але це зовсім не дає права смаглявим людям відмовлятися від сонцезахисних кремів.

Хвороба може не розвинутися з вже існуючої родимки.

Ідея про те, що «погані» родимки стають меланомами, не підтримується всіма експертами. Хтось вважає, що хвороба може стартувати в цьому місці, а хтось переконаний, що з будь-якого іншого місця .

Вона може з’явитися у людини взагалі без родимок.

Так, більшість перших симптомів меланоми пов’язані зі зміною кольору, форми і розміру родимок, але хворобу виявляють і у людей , які їх взагалі не мали.

Вона взагалі може не виглядати родимкою.

Меланома може виглядати, як подряпина або синяк, який вперто не бажає проходити, або як плямочка під нігтем на пальцях рук або ніг . У легендарного музиканта Боба Марлі меланому знайшли саме у вигляді такої плямочки під нігтем на руці, він відмовився від ампутації кінчика пальця, і після поширення метастазів в легені і мозок помер у віці всього 36 років.

Вона може з’явитися на тих місцях, які не піддаються променям сонця.

Наприклад, між пальцями руки і ніг, в області пахв, на сідницях і геніталіях.

Хвороба вражає і дорослих людей.

Не варто вважати це хворобою молоді , сонцезахисні креми потрібні людям будь-якого віку. Ні в кого немає імунітету.

Це найбільш смертельний різновид раку шкіри.

У США від злоякісної меланоми помирає по одній людині щогодини.

Але шанси високі, якщо почати лікуватися вчасно.

Це справедливо для всіх випадків раку, і меланома не виняток. П’ятирічна виживаність для пацієнтів, у кого хворобу діагностували до поширення на лімфовузли, становить 98 %.

          Вона вражає не тільки фанатів сонячних ванн і соляріїв.

Якщо у вашій сімейній історії є випадки меланоми , то ви вже у групі ризику.

Профілактика

Існує ряд рекомендацій, виконання яких дозволить зменшити ризик виникнення злоякісних пухлин шкіри:

– повне виключення перебування на пляжі в період з 10 до 16 годин;

– відмова від відвідування соляріїв;

– Категорично не допускати перебування на пляжі дітей у віці до 3-х років;

– використання сонцезахисного одягу – капелюхів з широкими полями, сорочок з довгим рукавом і сонцезахисних окулярів;

– не можна заклеювати родимки пластиром;

– застосовуйте сонцезахисні засоби в період перебування на сонці;

– самостійно оглядайте шкіру з метою виявлення підозрілих новоутворень шкіри;

– при виявленні новоутворень на шкірі, негайно звертайтесь до лікаря-дерматолога, це вкрай необхідно зробити якщо ви травмували родимку;

– проведення дерматоскопії всіх підозрілих родимок і новоутворень шкіри.

Дерматоскопія – найперша діагностика меланоми. Проводиться за допомогою дерматоскопа. Якщо з`явилися зміни у ділянці родимки, негайно зверніться до лікаря.

У жодному разі не займайтеся самолікуванням!

Дерматоскопія – «золотий стандарт» діагностики меланоми!

Артеріальна гіпертонія (артеріальна гіпертензія, АГ)

гіпертонія1-737x300

На 17 травня припадає Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією.

          Артеріальна гіпертонія (артеріальна гіпертензія, АГ) — медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій із середини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт.ст.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

    більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);

    більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Більше 1,5 мільярдів людей у всьому світі страждають цим підступним захворюванням.

В Україні зареєстровано понад 12 мільйонів осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14 відсотків, приймають лікарські препарати періодично – 35 відсотків. Щорічно цю хворобу виявляють у все більшого числа українців.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Сучасні методи діагностики і лікування гіпертонії дозволяють успішно контролювати стан пацієнтів з артеріальною гіпертензією і попереджати страшні ускладнення – втрату зору, аритмію, серцеву недостатність, інфаркт міокарду, інсульт.

У даний час артеріальна гіпертонія – це дуже поширене захворювання серцево-судинної системи, від нього страждають люди різного віку і роду занять. Під терміном «гіпертонія» мають на увазі підвищений артеріальний тиск.

Це відбувається із-за звуження артерій і дрібніших судин – артеріол. Артеріями кров розноситься по всьому організму, живлячи тканини, і насичує їх киснем. При артеріальній гіпертензії – це інша назва артеріальної гіпертонії – звуження артеріол може відбуватися внаслідок спазму, а потім утворюється  потовщення стінок судин. Це призводить до того, що серце мусить посилювати свою роботу,  щоб потік крові міг подолати цю перешкоду і, як наслідок, крові в судинне русло викидається набагато більше.

На сьогоднішній день у нашій країні майже половина дорослого населення страждає цим захворюванням. Причому знають, що у них артеріальна гіпертонія, лише 37 % чоловіків і 58 % жінок, а спостерігаються у лікаря і проходять лікування тільки 22 % і 46 % від цього числа. Належний контроль за артеріальним тиском проводять 57 % чоловіків і 175 % жінок.

Артеріальний тиск, викликаний порушенням роботи того чи іншого органу, зустрічається у гіпертоніків у десяти випадках зі ста. В таких випадках ставлять діагноз: вторинна або симптоматична гіпертонія. Решта дев’яносто відсотків страждають есенціальною (або первинною) гіпертонією.

Ускладнення, які викликає артеріальна гіпертонія

Дуже часто зустрічаються випадки, коли гіпертонічна хвороба не має яскраво виражених симптомів. Але вживати заходів і лікувати хворобу необхідно, оскільки можлива поява серйозних ускладнень. Так, гіпертонічна хвороба може чинити негативний вплив на деякі органи – наприклад, може постраждати серце (гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, інфаркт міокарда, розвиток серцевої недостатності), страждає головний мозок ( геморагічний та ішемічний інсульти, дисциркуляторна енцефалопатія), нирки, а також усі судини.

Ускладнення, викликані гіпертонічною хворобою

Найпоширенішими і небезпечними ускладненнями, які може викликати гіпертонічна хвороба, є:

гіпертонічний криз;

геморагічні або ішемічні інсульти при порушенні мозкового кровообігу;

нефросклероз (первинно зморщена нирка);

серцево-судинна недостатність;

аневризма, аневризма аорти.

Гіпертонічний криз

Якщо відбувається різке підвищення артеріального тиску, якому супроводжує погіршення мозкового, ниркового та коронарного кровообігу, то можна говорити, що настав гіпертонічний криз. При цьому підвищується можливість серйозних серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, розшарування стінки аорти, субарахноїдальний крововилив, гостра ниркова недостатність, набряк легенів.

Причини, через  які може розвинутися гіпертонічний криз:

 психоемоційне напруження;

  • алкогольні ексцеси;
  • відмова від прийому лікарських препаратів;
  • метеорологічні фактори;
  • неправильне лікування артеріальної гіпертонії;
  • надмірне споживання в їжу солі.

Симптоми гіпертонічного кризу

Людина може відчувати занепокоєння, сильне збудження, страх, розвиваються симптоми тахікардії з’являється відчуття нестачі повітря. Можливо почервоніння шкірних покривів обличчя, тремор рук, холодний піт. При порушеннях мозкового кровообігу з’являються нудота, одноразова блювота, запаморочення. Крім того, слабкість в кінцівках, порушення язика, відчуття оніміння язика і губ. У деяких, особливо важких випадках можуть виникати ознаки серцевої недостатності, що супроводжуються задишкою, і нестабільної стенокардії – біль у грудях та інші судинні ускладнення.

Важливо пам’ятати! Гіпертонічний криз може розвинутися на всіх стадіях хвороби. Повторний гіпертонічний криз – найчастіше свідчення того, що лікування артеріальної гіпертонії виконується неправильно, і необхідно вжити заходів для зміни ситуації.

Перша допомога при кризах

 

Якщо криз виникає вперше або пацієнт почуває себе погано – необхідно негайно викликати швидку допомогу.

До приїзду медиків необхідно:

  • надати пацієнтові лежаче з високою подушкою або напівсидяче положення;
  • створити спокій і заспокоїти людину, забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути комір, послабити краватку, розстебнути бюстгальтер;
  • дати розсмоктати під язиком капотен або коринфар;
  • дати заспокійливе (валокордин, корвалол, ново-пасив, валеріана);
  • виміряти тиск і пульс;
  • пильно спостерігати за пацієнтом;
  • передати в руки до медиків;
  • при важкому стані необхідна госпіталізація в стаціонар.

Профілактичні заходи:

 

  • фізична активність, заняття спортом, ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал. Навантаження повинні бути легкими або помірними, високі фізичні навантаження шкідливі;
  • дієта з обмеженням солі до 5 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів з надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви). Заміна солі на прянощі і часник;
  • різке скорочення в харчуванні тваринних жирів і вуглеводів зі зниженням ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння;
  • збагачення раціону калієм, кальцієм;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • захист організму від емоційних і фізичних стресів;
  • контроль за тиском;
  • регулярне відвідування лікаря.

Визначальні фактори ризику появи АГ:

 

  • стать (частіше страждають жінки);
  • вік (більше 50 років);
  • рівень загального холестерину.

       Артеріальна форма гіпертонії вражає не тільки людей  похилого та середнього віку, а й молодих – цьому сприяє і малорухливий спосіб життя сучасної людини, і екологічна обстановка у великих містах.

На сьогодні не існує ніяких вікових норм показників артеріального тиску. Якщо на прийомі у лікаря АТ ≥ 140/90 мм рт.ст., і такий рівень підтверджується як мінімум двічі протягом місяця на окремих візитах, це свідчить про артеріальну гіпертензію незалежно від віку хворого. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії в людей яким понад 65 років (і навіть понад 80 років), полягають у призначенні постійної медикаментозної терапії з метою нормалізації АТ та зменшення ризику, перш за все, мозкового інсульту та інфаркту міокарда.

Лікарі рекомендують починати стежити за своїм тиском вже з 25 років, регулярно вимірюючи його і намагаючись виключити зі свого життя негативні фактори впливу.  Зробити це набагато простіше, ніж витрачати час у майбутньому на тривале і дороге лікування!

«Плануй сім‘ю відповідально – бережи того, хто поруч!»

56ca9985f106d0056625a945f2040ec9_XL

Заходи, які повинні відбуватись безпосередньо під час тижня планування сім’ї також охоплюють 12 травня – День матері, 15 травня – Міжнародний день сім‘ї і повинні бути присвячені питанням збереження репродуктивного здоров‘я, підготовки до сімейного життя, усвідомленого відповідального батьківства.

Материнство – важлива та почесна місія кожної жінки, адже мама дає життя, продовжує рід. Беззаперечно, матерів треба шанувати і любити, а також дякувати їм за подароване життя.

А ще для створення сприятливих умов зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства і визнання на державному рівні важлива роль батька у виховному процесі дітей.

 Репродуктивне здоров’я  – це можливість зачати, виносити і народити здорову дитину. Його збереження – завдання і жінки, і чоловіка.

Кожна вагітність повинна бути бажаною, а батьки майбутньої дитини – здоровими.

Основи репродуктивного здоров’я жінки закладаються ще в ранньому віці та залежать від генетичних особливостей, наявності патології різних органів і систем організму, дії факторів зовнішнього середовища тощо.

Ранній початок статевого життя, захворювання, що передаються статевим шляхом, в т.ч. ВІЛ/СНІД, незапланована вагітність, аборти є основними проблемами репродуктивної сфери.

 Стан репродуктивного здоров’я багато в чому визначається способом життя людини, відповідальним ставленням до власного здоров’я, а також рівнем її інформованості з питань репродуктивного здоров’я, можливостей його збереження та реалізації репродуктивних прав

          За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я – це найважливіша складова загального здоров’я людини.

Слід розуміти, що репродуктивне здоров’я – стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, що характеризує здатність людей до зачаття і народження дітей, можливість сексуальних відносин без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом, гарантію безпеки вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини, благополуччя матері, можливість планування наступних вагітностей, в т. ч. і попередження небажаної вагітності.

        Турбота про збереження репродуктивного здоров’я також включає в себе і сексуальне здоров’я, метою якого є поліпшення життя та міжособистісних відносин, а не тільки консультації та лікування, пов’язані з репродукцією і інфекціями, що передаються статевим шляхом.

                             

 Репродуктивне здоров’я – це дуже важлива складова загального здоров’я людини.

 У перекладі слово “репродукція” означає “відтворення”. Репродуктивне здоров’я передбачає благополуччя щодо відтворення потомства і продовження людського роду. Воно безпосередньо впливає на гармонію сімейних відносин. Для збереження репродуктивного здоров’я кожній людині з самого дитинства необхідно прищеплювати правила, які стосуються контрацепції, відповідального підходу до планування сім’ї та продовження роду.

Найстрашніший  діагноз для осіб, які планують поповнення сімейства –  безпліддя.

Дуже важливо знати, що хвороба може розвиватися як у жіночої, так і чоловічої половини населення. Для людей, що бажають стати батьками, безпліддя – це справжній вирок, оскільки такий  діагноз перешкоджає продовженню роду. Ця хвороба часто є набутою.

Репродуктивне здоров’я жінки

 

Причинами  розвитку хвороби безпліддя у жінок можуть бути:

  • порушення менструального циклу;
  • дефекти статевих органів;
  • непрохідність труб;
  • ендометріоз;
  • утворення спайок у малому тазі;
  • аутоімунні захворювання;
  • психологічні порушення, пов’язані з сексуальним життям, і так далі.



Правильне виховання дівчинки безпосередньо впливає на її світогляд у майбутньому.

Зі шкільної лави необхідно прищепити кілька обов’язкових рис характеру:

  • скромність;
  • порядність;
  • вибірковість щодо протилежної статі.

Якщо ви вчасно своїй дитині все пояснили і прищепили їй ці  необхідні правила, то за репродуктивне здоров’я доведеться менше побоюватись.

В іншому разі  вже доросла дівчина може зіткнутися з безліччю проблем: незапланованою вагітністю, абортами, венеричними захворюваннями, які дуже часто діагностуються у підлітків.

 Все це призводить до страшних і трагічних наслідків для дорослої жінки.

 

Репродуктивне здоров’я у чоловіків

 Дуже важливо знати, що дуже часто діагностується безпліддя і у чоловіків. Чоловічий фактор є дуже поширеним у медицині.

Якщо ви протягом року не можете зачати малюка, хоча вже зовсім відмовилися від усіх засобів контрацепції, то має місце проблема зі здоров’ям.

Чим же зумовлена репродуктивне здоров’я у чоловіків? Місце мають всього два фактори: сперматогенез і потенція.

Причинами проблем з репродуктивним здоров’ям можуть бути:

  • стрес;
  • сильна втома;
  • нестача вітамінів;
  • неправильний спосіб життя;
  • наявність шкідливих звичок (наркотики, алкоголь, тютюн);
  • захворювання.

Якщо ви тривалий час не можете завести дитину, то можна звернутися в центр репродуктивного здоров’я, який можна знайти абсолютно в будь-якому місті. Дані медичні установи, що спеціалізуються на відновлення або підтримання репродуктивного здоров’я населення.

Підлітки

 Отроцтво – дуже важливий період. В момент настання перехідного віку батьки повинні максимально забезпечити дитині охорону репродуктивного здоров’я. Це допоможе їм уникнути деяких вчинків у  майбутньому.

 Перехідний період

 У дівчаток воно починається з приходом менструації, у хлопчиків – з полюцією. Дуже важливо пояснити дитині, що це не єдині зміни, які відбудуться з їх організмом.

Підлітки часто вибирають не ту дорогу життя, а саме:

  • не дотримуються правил особистої гігієни;
  • вступають у ранні та необдумані шлюби;
  • піддаються спокусі і пробують наркотики;
  • вживають алкоголь;
  • курять.

Це все значно знижує репродуктивні здібності як у хлопчиків, так і у дівчаток. Дуже важливо знати і те, що дана проблема набула глобального масштабу.

 Фактори, які впливають на репродуктивне здоров’я

 Фактори, які впливають на здоров’я, рівень репродукції, уважно вивчаються нашою сучасною медициною.

Вплив на репродуктивне здоров’я мають багато чинників.

По-перше, увагу потрібно приділити жіночому здоров’ю. Якщо є які -небудь порушення менструального циклу, то це свідчить про наявність проблеми репродуктивного здоров’я.

Планування сім’ї передбачає точний розрахунок часу, коли висока ймовірність зачати малюка. Збої в менструальному циклі не дають відстежувати звичайними способами овуляцію, що заважає планування вагітності. Дану проблему необхідно вирішувати на гінекологічному рівні.

Профілактика

 Репродуктивне здоров’я – це невід’ємна частина здоров’я людини. Воно має велике значення, адже завдяки здоров’ю репродуктивного рівня можливе продовження роду.

До профілактичних заходів можна віднести:

  • уникнення великої кількості статевих партнерів,
  • незахищеність статевого акту,
  • своєчасне лікування захворювань статевої системи,
  • виключення незапланованої вагітності,
  • проведення курсів вітамінотерапії,
  • прийом фолієвої кислоти під час вагітності,
  • профілактика абортів,
  • планування сім’ї .

Покращити репродуктивне здоров’я українців можна завдяки завчасній профілактиці, здоровому способу життя та сучасним методам лікування.

Найважливіше – це бажання людей реалізуватися в дітях!

Здоров’я матері – це здоров’я дитини

unnamed_copy

В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня.

 Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати найрідніших мам. Отже, перший День матері святкували українці, та не в Україні. Того ж року “Союз українок” посприяв поширенню свята по всій Україні.

Під їх патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні дійства, аби вшанувати найрідніших матусь.

День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов’ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.

Для кожної матері найбільша втіха, коли здорова її дитина. Та чи кожна мати, особливо молода, розуміє, наскільки здоров’я її кровинки залежить від її власного? Від її правильного харчування, від того,наскільки її організм забезпечений вітамінами. Від здорового способу життя, наявності чи відсутності шкідливих звичок.

Вітамінигрупа органічних сполук, необхідна для організму людини в мізерній кількості порівняно з основними поживними речовинами (білками, жирами, вуглеводами і солями) однак вони відіграють велику і незамінну роль в обміні речовин і взагалі в життєдіяльності. Їх нестача призводить до важких недуг і навіть фатальних наслідків.

Якщо у вас на шкірі без причини з’являються синці, якщо посіріли ясна, а з них виступає кров – це ознака гіповітамінозу (тобто нестачі) вітаміну С.

Про брак вітаміну А свідчить висохла й шорстка шкіра. Про це ж дають знати нелади із зором – людина не може одразу адаптуватись, потрапивши зі світла зі світла в затемнене приміщення, не одразу розрізняє контури предметів, погано бачить у сутінках (т. зв. «Куряча сліпота»).

Тріщинки на губах і ранки в кутиках рота – значить, не вистачає не вистачає вітаміну В2.

«Лисі» плями на язиці свідчать, що організмові бракує цілої групи вітамінів В.

Часті гнійничкові захворювання шкіри, ячмені, фурункули… найчастіше від них потерпають люди в яких організм погано забезпечений вітамінами.

Особливо значної шкоди завдає нестача вітамінів жіночому організмові у період вагітності. Потреба вітамінів у жінки, яка готується стати матір’ю, особливо велика, адже їй треба забезпечити ними не лише себе, а й зароджене у ній життя. В період вагітності і годування організм матері вимагає збільшення вітамінів щонайменше в півтора рази.

Дефіцит вітамінів, так само як алкоголізм, куріння, вживання наркотиків призводить до драматичних наслідків – у таких матерів часто з’являються на світ діти з потворними вродженими вадами, фізично кволі, розумово відсталі.

Особливо згубною є нестача фолієвої кислоти. Вона необхідна для нормального розвитку плоду вже у перші тижні вагітності, коли жінка про неї ще не знає. Саме в цей період дефіцит фолієвої кислоти може викликати порушення в розвитку нервової системи дитини і різні потворні каліцтва.

Цей вітамін як і аскорбінова кислота, міститься переважно в зелені («фоліо» – на латині «лист»). Отже зелень у щоденному раціоні – убезпечення від народження недоношених з каліцтвами дітей.

Щоб забезпечити організм вітамінами в необхідній кількості, харчування повинно бути різноманітним, адже не існує такого харчового продукту, в якому б уміщувалися всі потрібні вітаміни.

Вітамін С, наприклад, брак якого зустрічається найчастіше міститься у свіжих овочах, фруктах, зелені та ягодах. З них ми отримуємо і каротин (попередник вітаміну А), і вже згадану фолієву кислоту.

На вітамін В1 багаті нежирна яловичина, чорний (не білий!) хліб, бобові (горох, квасоля, боби та ін.), гречка.

Вітамін В2 міститься у молоці та молочних продуктах з них ми отримуємо й кальцій необхідний для нормальних пологів і для формування міцних кісток і зубів майбутньої дитини. Особливо корисні сир та кефір.

Носіями інших вітамінів групи В-В6 та РР є м’ясні продукти, горіхи, вівсяна та пшенична крупи.

Вітамін А присутній у вершках, сметані, вершковому маслі.

   Вітамін Е – в олії.

Є один недолік у нашому харчуванні, особливо відчутний для вагітних жінок. Це надмірне вживання продуктів, що зазнали технологічної обробки. В процесі консервування, тривалого зберігання, неправильного кулінарного приготування більша частина вітамінів просто гине. Тому кожен сніданок, обід чи вечеря повинні починатися зі свіжих овочів, салатів, свіжих соків, добутих сокочавилкою (яка, доречі, конче мусить бути на кухні в майбутньої матері, адже її дитині постійно будуть потрібні свіжі соки).

Вітаміну С багато в шипшині, полуниці, вишні, смородині, в солодкому червоному  перці, петрушці, капусті, салаті, помідорах. Багаті на нього щавель та кропива.

Вітамін С бере участь у всіх процесах окислення обміну білків, у формуванні кісток і зубів, у виробленні гормонів залозами внутрішньої секреції. Він також сприяє очищенню організму від отруйних речовин.

Особливо багаті на вітамін С соки цитрусових. Склянка лимонного чи апельсинового, мандаринового, грейпфрутового соку забезпечує добову потребу аскорбінової кислоти.

Слід пам’ятати, що цей вітамін добре зберігається в протертих цукром ягодах (наприклад, смородини), але руйнується в процесі приготування джемів, варення.

Його багато у свіжій та квашеній капусті, але у вареній чи тушкованій втрачається.

Так само погано зберігають аскорбінову кислоту сухі фрукти і овочі, зате свіжозаморожені містять її майже в повному обсязі.

          Матерям корисно знати, що фруктові й овочеві соки не лише забезпечують організм вітаміном С, а й сприяють виробленню грудною залозою молока. Якщо ви хочете щоб у Вашої дитини було вдосталь повноцінного материнського молока, вживайте щодня 2-3 склянки свіжих фруктових і овочевих соків.

Овочі, фрукти, зелень – цілюще джерело аскорбінової і фолієвої кислот, а також каротину. Вітамінів В у них обмаль. Щоб забезпечити ними організм, намагайтесь вживати не білий, а чорний хліб. Він не лише багатий на вітаміни, а й корисніший для травлення. Це також стосується каші з різних круп: гречаної, пшеничної чи вівсяної. В них, доречі, великий вміст солей калію і магнію. А ось рис бідніший на вітаміни. Як і мучні вироби: вермішель, макарони, тощо.

Надасть організмові добру порцію вітаміну В2 молоко і нежирний кефір. Особливо якщо вживати їх по склянці-дві щодня.

Намагайтесь побільше вживати олії! Вона незмінно має бути у Вашому раціоні. Додавайте її в салати, вінегрети, до вареної картоплі і пюре. Олія, на відміну від вершкового масла, запобігає розвитку склеротичних змін у судинах, і що не менш важливо, у ній багато вітаміну Е. Нестача цього вітаміну може спричинити порушення зору і малокрів’я у майбутньої дитини.

Отже, раціональне харчування, вживання свіжих овочів і фруктів та інших продуктів багатих на вітаміни, дозволить забезпечити організм вагітної жінки і матері в період годування дитини необхідними вітамінами й іншими цінними речовинами.

Трапляється іноді так, що сім’я – з різних причин – не може забезпечити себе в цілому, ба навіть вагітну жінку чи породіллю всіма необхідними продуктами для збалансованого харчування.

Може трапитися й так, що майбутня мати чи мати-годувальниця постає перед необхідністю дієти, їй може бути протипоказано вживання деяких продуктів – носіїв необхідних вітамінів та інших корисних речовин.

У таких випадках на допомогу приходить аптека.

 

День матері – це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов.

Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. То буде для них найбільшою радістю!