Всесвітній день боротьби з інсультом

інсульт

Стрімкий темп життя, стреси, проблеми додають все більше умов не тільки для поліпшення якості життя людини, але і для збільшення числа різних недуг.  Інфаркти та інсульти поряд з онкологічними захворюваннями забирають найбільшу кількість життів. Тому інсульт, причини і профілактика якого повністю взаємопов’язані, вимагає пильної уваги не тільки медиків, але і самих людей. Звичайно, лікарі не заперечують, що і раніше інсульт діагностували навіть у немовлят, проте це були виключно рідкісні випадки. У наш час це, на жаль, часте явище. Щоб звернути увагу громадськості на цю проблему, починаючи з 2006 року щорічно 29 жовтня проходить Всесвітній день боротьби з інсультом.

             Та щоб захиститися від хвороби, про неї треба якомога більше знати.

Отже…

Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, що викликає загибель мозкової тканини. Саме слово «інсульт» прийшло до нас з латинської мови та означає «удар».

          У більшості випадків інсульт зустрічається в людей віком від 45 до 60 років, приблизно однаково як у чоловіків, так і в жінок. Але в останні роки різні дослідження фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей – від 2,5% до 13% усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу. Серед них чимало випадків, коли люди ставали після хвороби інвалідами чи навіть помирали.

Чому хвороба «помолодшала»?

          Чималу роль у    молодому віці відіграють вроджені патології: спадкове підвищення згортання крові, схильність до тромбоутворення, неправильний розвиток сполучної тканини, судинні порушення.

          Є низка захворювань, що провокують розвиток інсульту. На них хворіють, на жаль, і в молодому віці: атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, вади серця, миготлива аритмія. Наявність будь-якого із цих захворювань ще не означає обов’язкового виникнення інсульту, але за певних умов хвороба може перерости в мозкові порушення.

                                       ІНСУЛЬТ БУВАЄ…

 

Геморагічний інсульт

           Геморагічний інсульт відбувається внаслідок розриву судини і крововиливи в мозкову оболонку. При цьому кров’ю під великим тиском зміщуються тканини головного мозку, а потім вона заповнює порожнечу. Такий процес веде до утворення кров’яної пухлини у головному мозку (внутрішньомозкова гематома).

            Геморагічний інсульт найчастіше розвивається у віці 45–60 років, майже з однаковою частотою у чоловіків і жінок. Виникає зазвичай раптово, після хвилювання або різкої перевтоми, фізичного перевантаження. Інсульту передують припливи крові до обличчя, раптовий інтенсивний головний біль, блювання, бачення предметів  у червоному кольорі, розлади свідомості — від напівнепритомності до

Ішемічний інсульт

          Ішемічний інсульт відбувається внаслідок закупорки судин головного мозку. Причинами цієї закупорки служать тромби, які утворюються в місцях звуження судин, або тромбоемболії, принесені з потоком крові, наприклад з серця. Також причиною такої закупорки можуть бути тривалі спазми судин.

Ішемічний інсульт частіше виникає в осіб старшого віку, хоча зустрічається і в молодих активних людей. У багатьох випадках вдається встановити зв’язок перших проявів з попереднім підвищеним фізичним навантаженням, впливом емоційного фактора, вживанням алкоголю та ін.

          Ішемічний інсульт може статися в будь-який час доби, однак найчастіше — вночі чи на світанку. Він може розвиватися поступово протягом декількох днів, а може мати гострий перебіг. Ішемічному інсульту зазвичай передують певні порушення мозкового кровообігу. З’являється головний біль, запаморочення, похитування при ходьбі, слабкість або заніміння кінцівок, біль у ділянці серця і втрата свідомості, утруднення чи порушення мови.

          На відміну від геморагічного, ішемічний інсульт розвивається повільніше, і людина, як правило, встигає помітити погіршення самопочуття та звернутися до лікаря зі скаргами на слабкість в руці чи нозі, запаморочення й нудоту, що дозволяє швидше зорієнтуватися і визначитися для надання негайної дієвої допомоги.

          Транзиторна ішемічна атака (ТІА) – іноді її називають мікроінсультом – це короткочасний епізод появи симптомів, аналогічних тим, які виникають при інсульті. Причиною транзиторної ішемічної атаки є тимчасове зниження притоку крові до частини мозку. У більшості випадків ТІА триває менше п’яти хвилин.

          Викликайте невідкладну медичну допомогу, навіть якщо симптоми хвороби починають зникати. Якщо у вас спостерігався епізод TIA, це означає, що судини, які йдуть до мозку, частково заблоковані або звужені, і ви маєте великий ризик розвитку інсульту зі значними пошкодженнями.

РУЙНІВНІ НАСЛІДКИ ІНСУЛЬТУ

          Порушується кровообіг, ділянка мозку, що перестала постачатися, відмирає і вже не може виконувати своїх функцій, а це призводить до порушень мовлення, свідомості, координації рухів, зору, чутливості, паралічів. Прогноз для хворого багато в чому залежить від того, які відділи мозку постраждали і своєчасності звернення по медичну допомогу.

          Якщо порушення кровообігу сталося у правій півкулі мозку, параліч і порушення чутливості виникають у лівій половині тіла. Коли уражена ліва частина мозку, ті ж явища спостерігаються у правій половині тіла. Найнебезпечніше місце локалізації інсульту — стовбур головного мозку: саме там знаходяться життєво важливі центри.

ФАКТОРИ РИЗИКУ

          Багато факторів можуть збільшити ризик розвитку інсульту. Деякі з цих факторів також збільшують ризик розвитку захворювань серця. Фактори ризику інсульту включають:

          Нелікована артеріальна гіпертензія.  На жаль, багато людей просто не знають рівня свого артеріального тиску. А статистика невтішна: на цю недугу в Україні хворіють 11,5 мільйона людей. Тобто інсульт загрожує кожному четвертому українцю.

Наявність особистого або сімейного анамнезу інсульту, інфаркту або ТІА

Вік 55 років і старше.

Високий рівень холестерину – загальний рівень холестерину вище 5,2 ммоль / л.

Куріння сигарет або пасивне куріння. Найагресивнішою й шкідливою звичкою людини залишається куріння. У зв’язку з цим у курців збільшене згортання крові, підвищується жорсткість артерій та швидше розвивається атеросклероз.

Діабет.

 

Надмірна вага (індекс маси тіла від 25 до 29) або ожиріння (індекс маси тіла від 30 і вище).

Відсутність фізичної активності.

Серцево-судинні захворювання, у тому числі серцева недостатність, вада серця, серцеві інфекції або порушення серцевого ритму.

Використання протизаплідних таблеток або гормональної терапії, які включають естроген.

Зловживання алкоголем – також безпосередній фактор ризику «мозкової катастрофи», що супроводжується підвищенням артеріального тиску, розвитком кардіоміопатії та порушенням ритму серця. Найбільш небезпечним є вживання неконтрольованих доз алкогольних напоїв.

Використання наркотиків.

                            ОБСТЕЖЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА

 

          Фізичне обстеження. Лікар розпитає вас або члена сім’ї про симптоми хвороби, час їх виникнення, ліки, які ви приймаєте, наявність травм голови, вашу особисту та сімейну історію хвороби. Він перевірить кров’яний тиск, прослухає серце та звуки (шуми) над сонними артеріями, що може вказувати на атеросклероз. Лікар може також використати офтальмоскоп для перевірки наявності ознак крихітних кристалів холестерину або тромбів в кровоносних судин в задній частині ока.

 

Аналізи крові. Аналізи крові дають важливу інформацію про те, як швидко згортається ваша кров, який є рівень цукру в крові, чи є у вас інфекція, який рівень основних хімічних показників крові, що є важливим для вибору методу лікування інсульту.

Застосовуються також новітні засоби діагностики: комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія,  ультразвукове дослідження сонних артерій,  артеріографія. ехокардіографія.

      ЯК МОЖНА УНИКНУТИ «СУДИННОЇ КАТАСТРОФИ»?

          Оскільки високий артеріальний тиск є основною причиною інсульту, потрібно постійно контролювати його перепади і вчасно вживати адекватних заходів. Світовий досвід останніх десятиліть показує, що завдяки лише самому контролю над артеріальним тиском вдалося знизити випадки інфаркту міокарда в людей, схильних до серцево-судинних захворювань, на 20 %, а інсульту — на 50 %.

          Треба знати, що коли верхній показник (систолічний артеріальний тиск) постійно вищий за 140 або якщо нижній показник (діастолічний артеріальний тиск) постійно вищий за 90, — необхідно обов’язково проконсультуватися у лікаря.

          Відомо, що куріння подвоює ризик інсульту. Якщо кинути палити, то ризик інсульту відразу почне знижуватися. Через п’ять років ризик розвитку інсульту в «колишнього» курця буде таким самим, як у людей, що не палять.

          Варто знати свій рівень холестерину у крові. Збільшення вмісту холестерину підвищує ризик розвитку інсульту і, відповідно, зниження рівня холестерину (якщо він був підвищений) знижує ризик розвитку інсульту.

          Змініть шкідливі звички на корисні, нехай здоровий спосіб життя стане вашим стилем. Варто знати, що щоденна прогулянка протягом 30 хвилин може суттєво покращити стан здоров’я і знизити ризик інсульту. Замість прогулянки можна вибрати будь-які інші види фізичної активності: велосипед, плавання, танці та ін.

          Крім того, всім без винятку — як тим, що перенесли інсульт, так і схильним до інсульту — рекомендована дієта з низьким вмістом солі й жирів. Зменшуючи кількість солі й жирів у харчуванні, ви знизите свій артеріальний тиск і таким чином, що набагато важливіше, знизите ризик розвитку інсульту. Намагайтесь, щоб харчування було збалансованим, з переважанням фруктів, овочів, круп і помірною кількістю протеїнів.

          Інсульт у більшості випадків є результатом проблем, пов’язаних із кровообігом (порушення в серці, артеріях і венах або крові, що тече по них). Наприклад, жирові відкладення, спричинені атеросклерозом чи іншими хворобами, можуть порушувати кровопостачання по артеріях, які несуть кров від серця до мозку. При блокаді цих судин може виникнути інсульт.

          Ще на крок ближчі до інсульту так звані перехідні порушення мозкового кровообігу або транзисторні ішемічні атаки. Вони відрізняються від інсультів лише тим, що тривають кілька хвилин, рідше — годин, але не більше доби, і закінчуються повним відновленням порушених функцій.

          Слід зазначити, що навіть найбільш схильна до інсульту людина може уникнути його за умови правильно організованої профілактики.

          Запам’ятайте –  інсульт можна лікувати тільки в умовах стаціонару! При перших його ознаках  негайно викликайте швидку допомогу!

                                                              Відповідальний укладач

                                                     Головний лікар В. П. Красник

Хвороба підступна і небезпечна

pol

                  До Всесвітнього дня боротьби з поліомієлітом          

     Щороку 24 жовтня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Його мета – привернути увагу світової спільноти до цього захворювання, загрозливих наслідків та необхідності профілактики.

 

     Ще 20 років тому світова статистика звучала невтішно: вірус поліомієліту щодня паралізував тисячу дітей. Міжнародне співтовариство оголосило війну цьому захворюванню у глобальному масштабі.

 

     Починаючи з 1988 року, вдалося на 99% приборкати поширення небезпечного захворювання. Нині прояви поліомієліту трапляються у двох країнах – Пакистані та Афганістані. Для України тема профілактики поліомієліту є актуальною, оскільки наша країна досі залишається в переліку 17 країн світу, де існує ризик спалаху поліо через низький рівень охоплення щепленнями.

 

     Поліомієліт зазвичай вражає дітей віком до 5 років. Однак він може паралізувати чи навіть забрати життя дитини будь-якого віку, якщо вона не пройшла повний курс вакцинації.

 

     Ліків від поліомієліту не існує, однак його можна попередити за допомогою імунізації. Поліовакцина, застосована кілька разів, може захистити дитину на все життя.

 

     Кампанії імунізації підтримують уряди держав, Всесвітня організація охорони здоров’я, Дитячий фонд ООН, Центр США з контролю запобігання захворювань та гуманітарна організація «Ротарі Інтернешнл».

                                   Чим небезпечний поліомієліт

      Поліомієліт знайомий  лікарям дуже давно, але описаний лише 70 років тому.  У поширенні поліомієліту ретроспективно виділяють декілька періодів. До середини  ХІХ ст.  це захворювання зустрічалось переважно у вигляді поодиноких випадків у країнах Європи і Америки. Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століть виникають епідемії в різних країнах Європи, Америки, Північної Африки, які уражають тисячі і десятки тисяч людей. При цьому близько 10% хворих вмирало і близько 40% ставали інвалідами.

      У середині ХХ ст. поліомієліт набуває епідемічного поширення майже у всіх країнах, стає однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі.

Після впровадження вакцинопрофілактики (1955 – 1965 рр.) поширення поліомієліту і захворюваність почали спадати, і він став інфекцією, яку можна контролювати.

      За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я,  з 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт у світі зменшилось більш ніж на 99% (з 350 000 випадків до 223 випадків, які зареєстровано в 2012 році). Таке зменшення стало результатом глобальних зусиль по ліквідації цієї хвороби.

                                         Що ж таке поліомієліт?

      Це вірусне захворювання, при якому вражається центральна нервова система. Хвороба здатна за кілька годин призвести до паралічу. Крім цього, можуть виникати запальні явища в слизуватій оболонці кишечника й носоглотки.

      Збудник поліомієліту відноситься до категорії ентеровірусів. Відмінною особливістю вірусу-збудника поліомієліту є його підвищена стійкість до дії чинників навколишнього середовища, у зв’язку з чим збудник здатний тривалий час зберігати патогенність, особливо в продуктах харчування, воді та випорожненнях людини. Збудник поліомієліту може тривалий період часу зберігати ознаки життєдіяльності в умовах знижених температур, тривалого заморожування і висушування, і в той же час виявляє крайню чутливість до підвищених температурних реакцій. Так, при впливі температури понад 55 ° С інактивація вірусу настає протягом 8 хвилин. Повне руйнування вірусу поліомієліту в найкоротші терміни спостерігається при впливі хлораміну, розчину хлорного вапна або формаліну, а також калію перманганату і перекису водню.
Джерело інфекції – хвора людина. Найчастіше поліомієлітом хворіють діти у віці до 10 років, причому більше половини випадків захворювання припадає на дітей молодше 5 років. Пік захворюваності реєструється в період із серпня по жовтень.  Та хоч поліомієліт уважається дитячою хворобою, занедужати можуть і дорослі, причому в них захворювання протікає дуже важко.

      Важливо знати, яким шляхом передається поліомієліт і як від нього захиститися, адже це захворювання належить до тих, які легше попередити, ніж боротися з наслідками. При настанні важкої паралітичної форми захворювання поліомієліт залишає про себе пам’ять до кінця життя людини. Більше половини пацієнтів живуть з постійною м’язовою слабкістю або іншими патологіями. В тих групах м’язів, які зазнали впливу хвороби, з часом слабкість може розвинутися ще сильніше, аж до повної атрофії. З віком цей стан може погіршуватися. Третина пацієнтів, що перенесли паралітичну форму, залишаються інвалідами.

      Переносником збудника, як уже зазначено, є заражена людина, рідше – мухи, що транспортують поліовірус на собі. Найбільш часто зараження відбувається саме орально-фекальним шляхом, тобто вірус можна підхопити через немиті руки, заражену їжу чи загальні предмети побуту.

                                     Симптоми хвороби

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

  • Жодних симптомів — без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
  • Грипоподібні симптоми — лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
  • Рухові розлади — сильний біль у вражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.

Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.

Ускладнення поліомієліту

Близько 5% хворих помирають. В основному – через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури.

У одного з 200 хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності.

Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, важкі шлунково кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність.

                   Лікування поліомієліту та його профілактика

      Способів специфічного лікування цього захворювання не існує. Лікування поліомієліту неспецифічне. Під час терапії лікарі борються з симптомами захворювання. З медикаментів хворому призначаються препарати, спрямовані на припинення запального процесу, знеболюючі препарати, заспокійливі та розслаблюючі, вітамінні комплекси. Якщо поліомієліт ускладнився паралічем дихальних органів, то хворого підключають до апарату штучного дихання. У період відновлення хворому призначають курс масажу, ЛФК. Крім цього, лікар ортопед проводить своє спостереження за пацієнтом.

      Головною і найдієвішою профілактикою поліомієліту були і залишаються щеплення від цієї страшної хвороби. Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці захворювання переважають легкі форми інфекції. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих осіб!

      Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:

  • 1 щеплення – 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
  • 2 щеплення – 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
  • 3 щеплення – 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 4 щеплення – 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 5 щеплення – 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 6 щеплення – 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).

В Україні є достатньо якісних і ефективних вакцин, закуплених за кошти державного бюджету.

Усі вакцини за Календарем є абсолютно безоплатними для дітей. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за Календарем, вона може надолужити його безоплатно.

 

                                         Основні перестороги батьків:

       Чи потрібно робити щеплення дитині на грудному вигодовуванні?

Так. Грудне вигодовування є надзвичайно важливим та корисним для здоров’я маляти, але материнське молоко не захищає дитину від поліомієліту.

Чи можна вакцинувати від поліомієліту дітей з хронічними хворобами?

Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.

Справжні протипоказання до щеплення ОПВ — це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш сімейний лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія.

Чому так важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію

Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

      Шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігаються: висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах і кістках, нежить, диспепсичні розлади – блювання і проноси, біль у кінцівках, раптове порушення ходи, неможливість стати на ніжки, підвищена пітливість. Зволікання може обійтись занадто дорого!

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

Рак молочної залози-пухлина грудей

babljccbpjfdpmgp2

Указом Президента України від 17 січня 2005 року введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

За даними Національного канцер-реєстру, минулого року діагноз «рак молочної залози» почули 14 170 українців, зокрема, 14 057 жінок та 113 чоловіків. Померли минулого року через рак грудей 5 823 людини (5 774 жінки та 49 чоловіків). Це означає, що кожного тижня близько 110 українців помирає від раку молочної залози.

Найвищі показники захворюваності на рак молочної залози — серед українок віком понад 60 років, хоча вже з 30 років істотно частішають випадки захворювання. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

Жіночі груди – найпривабливіша частина жіночого тіла, але це дуже ніжний орган. Він вимагає особливої уваги і, при необхідності, лікування, тому що може бути легко пошкоджений. Найнебезпечніше захворювання, яке загрожує жіночим грудям – рак молочної залози.

Захворюваність на рак молочної залози постійно зростає. Сьогодні – це найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, виходить на перше місце в структурі онкопатології жінок вже після 30 років, а після 40 років – вона є лідером серед онкологічних захворювань у представниць прекрасної статі. Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, не позбавлені цього ризику і чоловіки, і все ж таки 99% усіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.

Здоров’я жінки багато в чому залежить від її способу життя та поведінки. Саме профілактика та рання діагностика дозволяє максимально ефективно провести лікування та уникнути інвалідизації.

 

 Фактори ризику, які впливають на розвиток раку молочної залози.

 

  1. Стать.Просто бути жінкою означає наявність головного чинника ризику раку молочної залози. У зв’язку з тим, що у жінок є значно більше клітин молочної залози в порівнянні з чоловіками і, можливо, через те, що на їх клітини впливають жіночі гормони росту, рак молочної залози зустрічається значно частіше серед жінок. Якщо пухлина була виявлена в одній із молочних залоз , то ризик її появи в другій підвищується в 3-4 рази.

У чоловіків також можливе виникнення раку молочної залози, але це захворювання спостерігається у 100 разів рідше.

 

  1. Вік.Ризик раку молочної залози підвищується з віком. Це захворювання зустрічається у кожної 8-ої жінки старше 45 років і у 2 з 3 жінок від 55 років і старше.

 

  1. Генетика.Від 5 до 10 % випадків раку молочної залози – прямий наслідок генетичних дефектів, успадкованих від батьків. Ризик раку молочної залози вищий серед жінок, чиї близькі (кровні) родичі страждали таким захворюванням. Постійний контроль стану молочних залоз дозволяє вчасно помітити початок утворення пухлини і видалити її.

 

  1. Вживання алкоголю серйозно збільшує ризик раку грудей.Причому цей ризик зростає з кількістю випитого спиртного. У тих, хто випиває від двох до п’яти стандартних доз алкоголю (1 стандартна доза дорівнює 25 мл горілки; 60 мл десертного вина; 100 мл сухого вина; 300 мл пива) ризик появи злоякісної пухлини молочної залози зростає в півтора рази.

  1. Куріння.Паління тютюну і навіть пасивне куріння підвищують ризик розвитку раку грудей.

 

  1. Малорухомий спосіб життя.Дослідження показали, що лише 10 годин прогулянок на тиждень знижують ризик раку грудей майже на 20%.

  1. Надмірна вага.Жіночий статевий гормон естроген виробляють не тільки яєчники. Він присутній і в жировій тканині. Тому великі дози естрогену і його триваліший вплив на тканини залоз у повних жінок підвищує ризик появи ракової пухлини.

 

  1. Щільні тканини молочних залоз. Пухлини можуть бути частково приховані щільною тканиною молочної залози, що може призвести до пізньої діагностики передракових захворювань та онкопатології.

 

  1. Окремі види доброякісних пухлин грудей підвищують ризик раку молочної залози.Жінкам, у яких виявлені такі новоутворення, треба ретельно контролювати стан самих молочних залоз і регулярно проходити онкопрофогляд.

 

  1. Особливості менструального періоду.Якщо менструації у жінок почалися дуже рано (до 12 років), а менопауза почалася дуже пізно (після 55 років), ризик розвитку раку грудей підвищений. Це пов’язано з більш тривалим впливом гормонів естрогену і прогестерону на тканини молочної залози.

 

  1. Бездітність або пізні пологи.У бездітних жінок і тих, хто народив дітей після 30 років, ризик розвитку раку грудей вищий. Наявність багатьох вагітностей і вагітності до 30 років знижують ризик раку молочної залози.

 

  1. Відмова від грудного вигодовування.Годування грудьми знижує вірогідність раку молочної залози. За даними Єльського медичного університету в США, у жінок, що годували дитину грудьми більше 13 місяців або тих, що природно вигодували більше трьох дітей, ризик розвитку раку молочної залози в два рази нижчий, ніж у жінок, які ніколи не годували грудьми.

  1. Вміння справлятися зі стресами.Для профілактики патології молочної залози є важливим вміння справлятися зі стресами. Щоб залишатися здоровою, жінка має бути спокійною. Треба завжди пам’ятати: змінюйте те, що можна змінити, і приймайте як долю те, що змінити неможливо. Уникайте неприємних людей, більше спілкуйтеся з приємними людьми, живіть сьогоднішнім днем і отримуйте від цього задоволення.

 

 

Коли потрібно негайно звернутися до лікаря.

  1. Під час самообстеження жінка знайшла у себе ущільнення або будь-які інші зміни в молочній залозі.
  2. Жінка помітила виділення з соска.
  3. Біль у грудях під час місячних.

 

 Вчасне виявлення патології молочної залози.

 

Рак на ранніх етапах протікає безсимптомно або проявляє себе слабо, тому жінкам рекомендовано регулярно проводити самообстеження молочних залоз.

 Кожній жінці також необхідно проходити щорічне обстеження у лікаря, а також УЗД молочних залоз (для жінок віком до 40 років) та рентгенівську мамографію (старше 40 років).

Це обстеження безболісне і не забере багато часу. Питання про частоту обстеження вирішується індивідуально в залежності від скарг та об’єктивних даних, отриманих лікарем при проведенні огляду.

Регулярне обстеження у лікаря дозволить вчасно виявити пухлину і повністю її вилікувати. «Важку хворобу легко виявити, але важко вилікувати, а легку хворобу важко виявити, але легко вилікувати», – говорив Гіппократ. Якщо хвороба виявлена на ранній стадії, це дає можливість провести органозберігаючі операції, уникнути хіміотерапії і променевої терапії, провести корекцію гормональних показників, усунути фактори ризику.

 А жінці дає шанс на повноцінне, довге і здорове життя.

При виявленні раку молочної залози на ранніх стадіях у більш ніж 80% випадків можливе повне одужання.

Пам’ятайте!

Дотримання здорового способу життя та виконання елементарних профілактичних заходів у десятки разів знижують ризик захворювання.

І найголовніше: намагайтеся жити без негативних емоцій і любити те, що ви робите, і тих, хто поруч з вами.

                                                    Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

Ще раз про сказ!

сказ

В Україні за останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою — реєструються поодинокі випадки захворювань, але є всі умови для їх поширення. Про це свідчить і тенденція до зростання рівня захворюваності. Так, якщо за період з 1989 по 1998 роки зареєстровано випадків захворювань то за період з 1999 по 2008 роки — 28 випадків, а за період з 2009 по 2018 роки — 30 випадків. (Всього за останніх 30 років зареєстровано 78 випадків захворювань).

За останнє десятиріччя найбільші показники.

28 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі сказом. Метою просвітницьких заходів є привернення уваги людства до цієї небезпечної хвороби, як серед людей, так і тварин.

Заходи щодо профілактики сказу

Сказ – вірусна, смертельна інфекція, розвиток якої у людини можна попередити введенням вакцини людям та вакцинацією тварин. Людям вірус сказу зазвичай передається при укусі заражених тварин, при чому у 99% випадків джерело інфікування – собаки.

Інкубаційний період (період від потраплянням збудника до початку проявів хвороби) сказу зазвичай триває 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року в залежності від різних факторів. Це означає, що симптоми хвороби можуть виникати протягом цього періоду з моменту укусу.

Сказ завжди смертельний. Проте правильна та своєчасна допомога до розвитку захворювання дає 100% шанс врятуватися.

Вакцини для профілактики сказу вироблені у Франції, мають сертифікат якості GMP та є перекваліфікованими ВООЗ.

Їх використовують для вакцинації людей, якщо є підозра, що тварина може бути заражена збудником сказу (а це в кожному випадку укусу або потрапляння слини невакцинованої від сказу тварини на ділянки ушкодженої шкіри, де є порізи чи подряпини або ж на поверхню слизової оболонки).

Україна щорічно закуповує ці препарати на державному рівні.

У регіонах також наявні препарати – антирабічні імуноглобуліни/сироватки. Це препарати, що вводяться разом з вакциною проти сказу, якщо є підтвердження, що тварина заражена вірусом.

Всі, хто отримав травму нанесену твариною з підозрою на сказ або ж підтвердженим сказом, мають право отримувати безоплатну медичну допомогу. Препарати, які необхідні для цього, є.

Запам’ятайте, що після укусу не треба чекати симптомів! Збережіть собі ці правила. Навіть якщо укус був не до крові, слина зараженої тварини могла потрапити на подряпини, а це – пряма загроза заразитися.

Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом

Ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя.

Дезінфікуйте рану

Використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе!).

Зверніться до найближчого медзакладу

Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення вакциною, які є в усіх областях України. Наявність можна перевірити за посиланням.

Якщо є можливість – зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила

Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс профілактичних щеплень.

Зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження

Зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.

Якщо Ви є власником домашньої тварини:                          

  1. Щороку доставляйте собак і котів у ветеринарну установу для огляду та імунізації проти сказу!
  2. Тримайте сторожових собак на прив`язі і спускайте їх лише на закритих територіях (дворах).
  3. Про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляйте ветеринарну установу.
  4. Негайно повідомляйте заклади охорони здоров`я про випадок укусу тваринами.
  5. Вигул за межами помешкання собак з підвищеною агресивністю дозволено лише при наявності коротких повідків, намордників.
  6. Не допускайте на полювання не щеплених проти сказу собак.

         

                                                Відповідальний  укладач, редактор

                                                Головний лікар В. П. Красник

Здоровий організм – це насамперед здорове серце !

день серця

29 вересня щороку за ініціативою Всесвітньої федерації серця за підтримки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я проводиться Всесвітній день серця. Метою цього Всесвітнього дня є підвищення обізнаності населення про хвороби серця, здоровий спосіб життя для їх попередження і пропаганда профілактичних заходів для зменшення смертності від серцево-судинних захворювань.

Серцево-судинні захворювання є головною причиною смерті в світі: щороку вони забирають більше 17 мільйонів людських життів.

Захворювання серцево-судинної системи займають перше місце з головних причин смертності серед чоловіків і жінок в усьому світі. Близько 50% всіх випадків смерті від серцево-судинних зумовлені раптовою серцевою смертю (далі – РСС), що складає до 30% в структурі загальній смертності населення, серед яких 40% займають особи працездатного віку. Останнім часом почастішали навіть випадки раптової смерті серед молодих людей. Відомо, що частота РСС в загальній популяції людей складає 1-2 на 1000 осіб у рік, тобто в межах Запорізької області це 2500 – 3000 смертей щороку.

                Здоровий організм – це насамперед здорове серце.

 У наші дні серцево-судинні захворювання займають друге місце після онкології. З найпоширеніших захворювань серця, найчастіше зустрічаються ішемічна хвороба серця, пороки, артеріальна гіпертензія і порушення ритму. Хвороби серця, причини і профілактика грають важливу роль в нашому житті.
Хвороби серця широко поширені як серед населення похилого віку, так і серед молоді.

                                Хвороби серця і причини їх розвитку
Ішемічна хвороба серця
До ішемічної хвороби серця відносяться стенокардія та інфаркт міокарда. Ішемічна хвороба серця розвивається при закупорці холестеринової бляшкою судин, які живлять серцевий м’яз. В результаті цього серце не отримує в повному обсязі поживні речовини і кисень. Постійне недоотримання кисню серцевим м’язом кисню призводить до обмеження кровопостачання.

Факторами ризику є гіпертонія, зокрема не лікована, підвищений рівень холестерину в крові, спадкова схильність, малорухливий спосіб життя, куріння, прийом алкоголю.

Артеріальна гіпертензія
Гіпертонія є найпоширенішим захворюванням серед усіх серцевих хвороб. Хворіють нею найчастіше люди після сорока років. Але останнім часом, хвороба все частіше і частіше зустрічається у людей молодого віку, а також у підлітків.

Артеріальна гіпертензія – це хронічне підвищення артеріального тиску. При підвищеному холестерині, збільшується маса і сила серцевого м’яза, викликаючи гіпертрофію серця. При частому підвищенні тиску серце починає слабшати і призводить до розвитку серцевої недостатності. Одними із серйозних ускладнень гіпертонічної хвороби серця є інфаркт міокарда, інсульти, ураження нирок і зору.

Пороки серця
Вади серця поділяють на 2 категорії: вроджені і набуті.

Вроджений порок серця – це дефект в структурі серця або великому посуді, що з’явилася з самого народження. Іноді зустрічаються комбіновані вади серця, коли уражаються кілька клапанів одночасно. Вроджені вади серця є основною причиною дитячої смертності.

Набутий порок – виникає при перевантаженні клапанів, може бути наслідком інфекційної хвороби. Як і вроджені вади, набуті можуть бути комбінованими.

Порушення серцевого ритму
Порушення серцевого ритму або аритмії – це перебої в роботі серця.
Розрізняють кілька варіантів порушення серцевого ритму:
Тахікардія
– хвороба серця, яка виникає внаслідок прискореного скорочення передсердь.
Екстрасистолія – Передчасне скорочення шлуночків.
Миготлива аритмія – це швидкі безладні скорочення передсердь.
Повна блокада серця – зниження частоти серцевих скорочень до 30 ударів на хвилину і нижче.

Серцева недостатність
Серцева недостатність може виникнути в результаті перенесеного серцевого захворювання або ж розвинутися самостійно, на тлі іншого захворювання, наприклад цукрового діабету. Проявляється серцева недостатність задишкою, яка починається спочатку після фізичного навантаження, а потім вже і в спокої.

                              Ознаки хвороби серця

Природа захворювань серцево-судинної системи різна, але є основні ознаки хвороби серця. Так, симптоми хвороби серця такі:

 задишка навіть при невеликому фізичному навантаженні або в спокої;

загальна слабкість, низький рівень витривалості;

прискорене серцебиття;

душить сухий кашель;

 періодичне прискорене і нерівне дихання;

 напади задухи, що стискає біль в грудній клітці;

 відчуття тупого болю в області печінки або серця;

набряки ніг;

неспокійний сон, безсоння.

   Заходи профілактики захворювань серцево-судинної системи

 Якщо будь-які з перерахованих симптомів регулярно виявляються і приносять дискомфорт, то необхідна консультація лікаря-кардіолога для постановки правильного діагнозу. Ніякого самолікування, прояв ознак хвороб серця-це дуже серйозно!

 Основою профілактики хвороб серцево-судинної системи виступають наступні заходи:

дотримання режиму дня, правильного харчування;

відмова від куріння, вживання алкоголю;

регулярні медичні огляди;

правильне і повноцінне лікування під час простудних захворювань;

регулярні посильні фізичні навантаження.

       Таким чином, здоровий спосіб життя, спорт, правильне харчування – основа профілактики хвороб серця. Крім того, психологічний комфорт, спокій і душевна рівновага сприяють збереженню серця молодим, сильним і здоровим на довгі роки.

Відповідальний укладач

                                                             Головний лікар В. П. Красник

                                        

В Бородянці створено медичний центр для учасників бойових дій

14 вересня на базі Комунального некомерційного підприємства Бородянської районної ради «Бородянська центральна районна лікарня» відбулося відкриття  медичного центру з надання консультативної допомоги учасникам бойових дій та членам їх сімей.

За підтримки Vodafone Ukraine стало можливим проводити телемедичні консультації пацієнтів нашого району з провідними лікарями України безпосередньо із поліклініки районної лікарні.

В урочистому відкритті центру взяли участь директор Інституту серця МОЗ України Борис Тодуров, керівник Cliniks Hub Костянтин Осадчий, захисник Донецького аеропорту підполковник Віталій Баранов, депутат обласної ради Сергій Федорченко, керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко, голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, в.о. голови Бородянської райдержадміністрації Віктор Барчан, селищний голова Олександр Сахарук, директор КНП БРР «Бородянська ЦРЛ» Ігор Чебишев, медичні працівники центральної районної лікарні та центру первинної медико-санітарної допомоги.

20190914_111655

20190914_11080320190914_11104720190914_11120520190914_11133520190914_11135220190914_11165520190914_11205420190914_112822 20190914_122147

ОГОЛОШЕННЯ

серце

            14 вересня на базі поліклінічного відділення Бородянської районної лікарні відбудеться відкриття першого центру Clinics Hub- мережі медичних центрів з надання первинної допомоги учасникам бойових дій та членам їх сімей.

          Вестиме прийом лікар-кардіохірург світового рівня, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту серця МОЗ України

Тодуров Борис Михайлович

           Обстеження пацієнтів здійснюватиметься за допомогою сучасних технологій телемедицини за підтримки компанії Vodafone.

          Запрошуємо учасників бойових дій та членів їх сімей на 9:30 14 вересня 2019 року.

Адміністрація

Комунального некомерційного

підприємства Бородянської

районної ради «Бородянська ЦРЛ»

Всесвітній тиждень грудного вигодовування

Vigodovuvannya

   Щорічна літня акція «Тиждень підтримки грудного вигодовування» в усьому світі проводиться  з 1-го серпня. Дата проведення «Тижня підтримки грудного вигодовування» обрана невипадково, цього дня в 1990 році була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни і 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми і право дитини харчуватися материнським молоком.

Всесвітня акція «Тижня підтримки грудного вигодовування» була задумана як один із стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення і відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналів пологових будинків та ін. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

    У 2019 році тема Всесвітньої тижня грудного вигодовування звучить так: «СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БАТЬКІВ».

Грудне вигодовування сприяє здоров’ю і мами, і малюка.

 

   Грудне молоко – ідеальне харчування для новонароджених і немовлят. Воно дає дитині всі поживні речовини, необхідні для здорового розвитку, і містить необхідні антитіла, які сприяють захисту від поширених дитячих хвороб, таких як діарея і пневмонія (дві основні причини дитячої смертності у всьому світі).

Грудне вигодовування також приносить користь і матерям, оскільки знижує ризик раку молочної залози і яєчників, діабету II типу і післяпологової депресії.

 

         Десять правил успішного грудного вигодовування

Правило №1: Прикласти дитину до грудей бажано відразу після народження

  • Раннє прикладання до грудей дає можливість дитині сформувати стійку звичку правильно захоплювати груди.
  • Якщо прикласти дитину до грудей відразу після появи на світ, це сприяє швидкому завершенню процесу пологів, так як у мами починає активно вироблятися гормон окситоцин, який допомагає рефлекторно скорочуватися матці.
  • Раннє прикладання дозволяє сформувати у дитини здорову мікрофлору, так як корисні бактерії мами заселяються в стерильному кишечнику і на слизових дитини.
  • Крім усього, раннє прикладання гарантує велику кількість молока і, як наслідок, тривале грудне вигодовування.
  • І найважливіше: раннє прикладання – це можливість для дитини отримати молозиво – найціннішу речовину, яка необхідна новонародженим для міцної імунної системи та нормального розвитку.

Правило №2: До того як дитину вперше прикладуть до грудей, виключити будь-які інші способи годівлі.

Це необхідно, щоб у дитини сформувалася звичка анатомічно правильно смоктати груди, і щоб малюк отримав молозиво.

Правило №3: Після пологів з дитиною бажано перебувати в одній палаті

  • Це дає можливість своєчасно реагувати на потреби малюка.
  • Контакт між мамою та дитиною буде більш тісний, що формує психологічний зв’язок і швидку соціалізацію.
  • Дитина буде більш спокійною.
  • Впевненість мами в успішному грудному вигодовуванні буде в кілька разів вища.
  • Менший ризик розвитку інфекцій як у мами, так і у дитини.
  • Додаткова можливість годувати дитину на вимогу, що виключає необхідність додатково підгодовувати сумішами.

Правило №4: Необхідно навчитися правильно прикладати дитину до грудей і постійно стежити за цим під час годування

  • Якщо положення дитини при годівлі правильне, вона висмоктує більше молока.
  • У мами стимулюється лактація.
  • Правильне положення виключає виникнення тріщин грудей і інших неприємностей.

Правило №5: Дитину необхідно годувати на вимогу і не слід обмежувати в часі процес годування

Смоктальний рефлекс у грудних дітей дуже розвинений, і часто вони смокчуть груди не тому, що відчувають голод, а тому, що їм необхідно відчувати себе комфортно і захищено. Не слід боятися, що дитина переїдає, тому що  на грудному вигодовуванні це неможливо, кишечник новонародженого здатний переробляти необмежену кількість молока.

Правило №6: Не варто пропускати нічні годування

  • Нічні годування виключають виникнення проблем з лактацією, тобто не виникає застій молока в грудях.
  • Завдяки нічним годування можна частково забезпечити дитину молоком на наступний день.
  • Всі причини, що викликають стурбованість і призводять до нічних пробуджень, успішно усуваються за допомогою годування грудним молоком, яке є природним антибіотиком.

Правило №7: Повністю виключити воду або іншу рідину в раціоні маляти

  • Повноцінне грудне вигодовування можна зберегти за умови, якщо дитину не поїти.
  • Це також сприяє кращому набору ваги.
  • Зменшує ризик інфекцій.
  • Зменшує ризик розвитку алергічних реакцій.

Правило №8: Не використовувати накладки і інші штучні пристосування на груди, а також пустушки, соски, пляшечки

  • Це дозволяє годувати дитину на вимогу.
  • Дитина не буде відмовлятися від грудей.
  • З малюком виникне тісний контакт.
  • Молоко буде вироблятися в достатній кількості для повноцінного росту і розвитку дитини.

Правило №9: Перед годуванням не слід мити або протирати груди

  • Це не дозволить шкірі грудей бути занадто сухою.
  • Вода змиває захисне змащення сосків, яке запобігає розвитку інфекцій і виникненню тріщин.
  • Дитина з шкіри матері отримує цінні бактерії, які необхідні для флори в її шлунково-кишковому тракті.
  • Виключить виникнення у мами хворобливих відчуттів під час годування.

Правило №10: Не зціджувати молоко

  • Жіночий організм виробляє рівно стільки молока, скільки необхідно дитині.
  • Зціджування травмує груди.
  • Якщо не зціджуватися, дитина буде отримувати і переднє, і заднє молоко, які відрізняються за складом, але однаково потрібні дитячому організму.

                                                 Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

Обережно на воді!

bezpeka-na-vodi

З настанням літа і відносно теплої погоди чимало мешканців Київщини проводять свої відпустки, вихідні та святкові дні на природі. Відпочинок поблизу водойм, на березі річки – найкраще спасіння від спеки та робочих буднів. Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Проте, часто такий відпочинок закінчується трагедією у вигляді травм, а іноді, навіть, загибелі.

Тож, шановні мешканці Київщини, Головне управління ДСНС України у Київській області наполегливо застерігає вас бути максимально обережними поблизу водойм і нагадує:

 – купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;

– безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

– купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води – не нижче +20С, повітря – не нижче +24С;

– після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години;

 – у воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі.

Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод;

– у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії;

– у воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м’язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай;

 – ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити;

– перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища;

– пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

 – після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні;

– якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу – негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.

Наркоманія – шлях в безодню!

наркотики

 В сучасних умовах великого значення набуває боротьба з наркоманією – потворним явищем, що наносить непоправної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, згубно впливає на виховання дітей, на їх майбутнє, наносить надзвичайну матеріальну і моральну шкоду суспільству.

   У нас час в багатьох країнах алкоголізм і наркоманія перетворилися в справжню епідемію, що забирає життя десятків тисяч життів, калічить мільйони доль. Причому останні десятиліття позначені не лише зростом наркоманії, а й значним її «помолодшанням». Все більше випадків наркоманії трапляється серед молоді і підлітків.

   Часто єдиною спонукою до вживання наркотиків для підлітка є бажання «спробувати». Зазвичай – після порад чи вмовляння когось зі знайомих. До цікавості домішується ще й бажання пристосуватись до правил «своєї групи», острах перед кепкуванням з боку «бувалих і досвідчених». Це може бути також проявом сліпого наслідування прикладів з життя деяких відомих «зірок» зі світу кіно, популярних серед молоді музикантів, співаків тощо.

 

Обережно – наркоманія!

   Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.

   Наркоманія розвивається стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

   Досить скоро настає жорстока розплата. Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення. Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана. Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами. Всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини. З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу. В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.

   Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею. Найважча психічна хвороба – шизофренія – набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки, простягнув руку до наркотиків.

   Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.

   Запам’ятайте! Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.

   Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством. У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.

   Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.

   Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.

   Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації. Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи. Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.

   Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість). У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани   важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.

   Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.

 Кожен наркоман – це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.

Крім цього , наркомани піддаються ще одному ризику-зараженню ВІЛ/СНІДом.

   Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти. Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. – Ось шлях падіння наркомана.

 

Ви повинні знати

    Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо. Та якщо вже «знайомство» з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою до лікаря-психіатра чи нарколога, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.

   Треба знати: хворі на наркоманію виліковні. Проте, як при будь-якій хворобі, особи, які вживають наркотики тривалий період, піддаються лікуванню дуже важко і, як правило, повного оздоровлення так і не настає. Тому термін початку лікування та індивідуальні особливості організму мають вирішальне значення. Що раніше почати лікування, то більше шансів відновити порушені функції.

   Медична служба в нашій країні має всі можливості для лікування таких хворих. Для цього треба звернутися до наркологічних закладів, причому незалежно від місця проживання. Більше того, якщо людини боїться розголосу, вона може лікуватися анонімно, ніяких документів від неї не вимагають. Такі кабінети анонімного лікування є в кожній області при наркологічних диспансерах.

Наркоманія – шлях до злочину

   Враховуючи велику шкоду для здоров’я від вживання наркотиків, а також соціальні наслідки наркоманії, передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за викрадання, перевезення, зберігання і збут наркотиків. Заходи передбачені досить суворі. Кримінальним кодексом України за такі дії, залежно від тяжкості злочину, передбачені покарання до 6 років позбавлення волі, а за вчинені повторно – аж до 10-ти. Суворо карається залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Особливо, коли жертвами стають неповнолітні, в цьому випадку передбачено термін ув’язнення до 8 років. Від сплати штрафу до 3 років обмеження волі карається Законом вирощування «невинних» конопель чи снотворного маку ( а в разі рецидиву чи вирощування у великій кількості – до 7 років в’язниці).

Давайте задумаємось

   Юнаки і дівчата, подумайте над тим, що вас чекає попереду, якщо ви будете вживати наркотики. Підступність їх у тому, що розплата неминуча.

   Зробіть одне-єдине зусилля. – Не піддайтеся спокусі легковажного «знайомства» з наркотичною речовиною! Пам’ятайте, це отрута і неминуча смерть! Скажіть категоричне «ні» добровільному безумству.

   Виховуйте в собі моральну чистоту.

   Здоров’я, радість життя і щастя у ваших руках!

                                                          Відповідальний укладач

                                                          Головний лікар В. П. Красник