14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом

Ця дата відзначається щорічно з 1991 року в день народження Фредеріка Бантінга, канадського фізіолога, який відкрив спільно з професором Джоном Маклеодом гормон інсулін.
Всесвітній день боротьби з захворюванням на цукровий діабет відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.
Діабет – це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня цукру в крові.
Тому для діагностики цукрового діабету найбільш інформативним методом є визначення рівня глюкози в капілярній крові (береться з пальця) або венозної (береться з вени) протягом дня, або, що більш надійно, визначення рівня глюкози натще (не їсти мінімум 10 годин перед дослідженням).
Нормальний рівень глюкози в крові коливається від 3,3 до 6,7 ммоль/л.
 Глюкоза є основним джерелом енергії,  своєрідним універсальним паливом для наших клітин, яке, згораючи, забезпечує нормальну функцію мозку, печінки, серця і м’язів, особливо при додаткових навантаженнях.
А для того щоб цукор потрапив у клітини, потрібен інсулін.
Інсулін – це гормон підшлункової залози, який забезпечує надходження глюкози в клітини організму, відповідає за регулювання обміну білків, каталізуючи їх синтез з амінокислот, і переносить отримані білки до клітин, доставляє в клітини глюкозу, розчинену в крові.
Брак інсуліну або порушення його взаємодії з клітинами організму призводить до того, що з’являється гіперглікемія – стійке збільшення вмісту глюкози (цукру в крові). Тобто при цукровому діабеті глюкоза не може самостійно проникнути в клітину і залишається в крові як непотрібний елемент.
 
Типи, симптоми, лікування діабету
Є два типи цукрового діабету. При будь-якому з них суть захворювання зводиться до підвищення концентрації глюкози (цукру) в крові.
Цукровий діабет 1 типу пов’язаний з дефіцитом інсуліну: його виробляється мало або зовсім немає.
Зустрічається в 10-15% випадків. Підшлункова не справляється зі своїми функціями – кількість синтезованого гормону не переробляє всього обсягу глюкози, і рівень цукру в крові підвищується.
При цьому типі діабету інсулінотерапія потрібна завжди.
Цукровий діабет 2 типу: інсуліну виробляється достатня кількість, буває навіть більше норми. Але гормон виявляється практично не потрібен, тому що тканини організму втрачають до нього чутливість.
У цьому випадку інсулін використовується рідко – тільки при важкому перебігу, коли інші ліки не допомагають.
Лікарі виділяють також так званий “прихований діабет”, який можна виявити лише за допомогою спеціального аналізу, і потенційний, коли до нього є схильність.
Подібне трапляється при ожирінні, несприятливій спадковості і при надлишковій масі тіла при народженні (від 4 кг
і вище).
 
Основні симптоми діабету:
1.   Посилене виділення сечі, яке викликається підвищенням її осмотичного тиску через наявність в сечі розчиненої глюкози (глюкози в сечі людини при відсутності патологій бути  не може). Виявляється рясним прискореним сечовипусканням в денний, а також у нічний час.
2.   Невтолима постійна спрага, зумовлена істотними втратами з сечею води, а також збільшенням осмотичного тиску крові.
3.   Невгамовний постійний голод. Цей симптом викликається супроводжуючим діабет порушенням обміну речовин, а точніше – нездатністю клітин поглинати, а також переробляти глюкозу без інсуліну.
4.   Виражене схуднення, особливо характерне для діабету 1-го типу. Це типовий симптом, що з’являється, незважаючи на наявність у хворих підвищеного апетиту. Схуднення, а нерідко навіть виснаження хворих свідчить про підвищений катаболізм жирів, а також білків через виключення глюкози з енергетичного обміну клітин хворого.

Ознаки діабету в залежності від типу
1.   Ознаками діабету першого типу є: велика втрата ваги, а також спрага, часте сечовипускання, сухість у роті, дратівливість, швидка стомлюваність, нудота, іноді блювота. Другорядними ознаками діабету такого типу є: болі в серці, болі в литкових м’язах і судоми в них, фурункульоз, шкірний свербіж, головний біль, дратівливість і порушення сну. Щодо другорядних ознак діабету 1-го типу в дітей, слід відзначити появу  нічного нетримання сечі.
2.   Для діабету другого типу характерно: оніміння і судоми ніг, больові відчуття в ногах, а також у руках, відчуття постійної спраги, свербіж, помутніння в очах, погане загоєння ран, наявність шкірних інфекцій, стомлюваність, сонливість, зниження больової чутливості, часті інфекційні захворювання, поступове збільшення ваги, зниження потенції у чоловіків.
3.    При діабеті другого типу спостерігається випадання волосся на ногах на тлі посиленого росту волосся на обличчі, поява на тілі невеликих жовтих наростів, іменованих ксантомами.
4.   Також до перших ознак діабету 2-го типу відноситься запалення крайньої плоті, пов’язане з частим сечовипусканням.
5.   Поява симптомів діабету 2-го типу відбувається не відразу, їх важко виявити, оскільки вони не надто виражені. Нерідко трапляються  випадки, коли дане захворювання протікає мляво, що ускладнює встановлення діагнозу. У подібних випадках діабет виявляється випадково, після здачі аналізу на цукор або дослідження сечі. Найчастіше дане захворювання проявляється у зрілому віці. Як правило воно є наслідком неправильного харчування.
Основним методом лікування цукрового діабету обох типів є спеціальна дієта, яку прописує лікар, орієнтуючись на індивідуальні ознаки і стадію захворювання. Також хворим не забороняється працювати, і обов’язково пропонуються помірні фізичні вправи. Іноді на додаток до цього, доктор прописує препарати для стабілізації рівня цукру в крові.
Діабет I-го типу завжди вимагає ін’єкцій інсуліну!
 
Народні засоби лікування цукрового діабету
Народні засоби лікування цукрового діабету застосовуються додатково до основного лікування. Збори чергують через кожні 2-3 місяці. Народні засоби сприяють запобіганню хворих від уражень серцево-судинної системи, сітківки очей, нирок і печінки або віддаляє момент появи ускладнень.
Збори трав можуть застосовуватися у поєднанні з іншими ліками при обов’язковій консультації у лікаря.
Перед тим як приймати той чи інший збір, бажано ознайомитися з протипоказаннями до трав, що входять до складу цього збору.
Поліпшення при фітотерапії настає через 3-4 тижні регулярного прийому трав.
Вправи, призначені для хворих на цукровий діабет, які не мають серйозних ускладнень.
Примітка: Робіть вправи стільки разів, скільки вийде, не доводячи себе до стомлення. Навантаження повинно збільшуватись поступово.
Тримаючись за спинку стільця або стіну, піднятися «навшпиньки» 15-20 разів.
Тримаючись за спинку стільця, присісти 5-10 разів.
Лягти на підлогу навпроти  стіни, підняти прямі ноги під кутом 60 градусів, притиснути ступні до стіни. Полежати так 3-5 хвилин.
Сісти на стілець, прикріпити еспандер до пальців ніг і згинати ноги в колінах 8-15 разів.
Корисні також прогулянки, якщо перемежовувати  швидкий і повільний темп.
Поради щодо профілактики діабету
ü  Правильно харчуйтеся. Споживайте їжу з низьким вмістом жиру, з більшою кількістю рослинних волокон. П’ять страв з овочами й фруктами в день. Їжте більше продуктів, багатих на складні вуглеводи. Це сповільнить надходження глюкози в кров, буде підтримувати низький рівень холестерину. Їжте хліб з борошна грубого помолу, макаронні вироби, рис, овочі, овес, ячмінь, капусту, гречку, картоплю.
ü  Не створюйте великі навантаження на підшлункову залозу. Харчуйтеся маленькими порціями суворо через 4 години. Це кращий спосіб забезпечити кров необхідною кількістю інсуліну для переварювання їжі, що ви з’їли.
ü  Не вживайте цукор і сіль. Навіть дуже мала кількість з’їденого цукру може до небес підняти його рівень у крові. А солона їжа різко підвищує кров’яний тиск.
ü  Слідкуйте за своєю вагою.
ü  Займайтеся спортом. Заняття легкими фізичними вправами не менше 5 разів у тиждень, знижують ступінь ризику захворіти цукровим діабетом на 50 %.
ü  Пийте вітаміни.
ü  Уникайте стресів.
ü  Стежте за рівнем глюкози в крові.
ü  Відмовтесь від алкоголю і тютюну.
Сьогодні діагноз цукровий діабет, на жаль, не рідкість. Однак досягнення медицини, засновані на постійному вивченні цього захворювання, дозволять хворим на цукровий діабет вести нормальне життя, повноцінно працювати і займатися спортом.
 Діабет – нестримно зростаюча епідемія, але зміна способу життя може запобігти катастрофі!

12 листопада – Всесвтній день боротьби з пневмонією


12 листопада-Всесвітній день боротьби з пневмонією.
Це особливо актуально сьогодні під час пандемії коронавірусу.
Нажаль статистика смертей від запалення легенів поповнюється трагічною статистикою смертей від коронавірусной інфекції.
 
Пневмонії
Пневмонії бувають різного походження.
Інфекційні, де збудниками пневмонії є віруси, бактерії, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми і пневмоній, які виникають під впливом шкідливих речовин.
         Пневмонія, спричинена грибками, не є типовою, але найчастіше випадки зараження фіксують у пацієнтів з послабленим імунітетом (наприклад при ВІЛ/СНІД).
         Як правило пневмонія – це гостре інфекційне запалення легень, яке локалізується у повітряних міхурцях, що мають назву альвеоли.
Альвеоли здорової людини наповнені повітрям і нормально функціонують під час дихання.
У хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, які викликають біль при диханні та обмежують надходження кисню.
Збудниками пневмонії найчастіше бувають бактерії або віруси, і які як правило передаються при безпосередньому контакті з інфікованими людьми.

Причини і клінічні симптоми пневмоній
Існують різні шляхи розповсюдження збудників пневмоній.
Віруси і бактерії локалізуються у носі або горлі і можуть потрапити у легені при диханні.
Ці збудники поширюються повітряно-крапельним шляхом при кашлі або чханні.
Але інфекційною пневмонією можна заразитися і через кров!
Основні симптоми пневмоній:
висока температура тіла (38° і вище)
кашель;
свистячі хрипи під час дихання;
утруднене, прискорене дихання.
Симптоми пневмоній схожі, однак у хворого на вірусну пневмонію може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.
Але сьогодні треба враховувати, що коронавірусна пневмонія несхожа на клініку звичайних пневмоній.
Тому вкрай важлива своєчасна диференційна і лабораторна діагностика!
Особливо вразливе населення, яке відноситься до групи ризику: люди, які мають хронічні захворювання, люди похилого віку, хворі діти з послабленим імунітетом.
Ризик захворіти на пневмонію також підвищується під впливом шкідливих екологічних чинників:
·      вплив хімічних речовин всередині приміщень на виробництвах зі шкідливими умовами праці;
·      використання біопалива для опалення;
·      забруднення повітря в результаті приготування їжі;
·      проживання в перенаселених будинках;
·      куріння.
                                 Профілактика пневмоній у дітей
         Профілактика пневмонії є одним із основних елементів стратегії зниження рівня дитячої смертності у всьому світі.
         Планова вакцинація проти Hib-інфекції (гемофільної палички типу Б), пневмококової інфекції, кору та кашлюку визнано найбільш ефективним методом профілактики пневмонії.
         Згідно календаря профілактичних щеплень проводиться вона тричі: в 2 та 4 місяці і в 1 рік.
                                    Лікування пневмоній
         Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно.
Якщо у вас з’явились симптоми, негайно зверніться за допомогою до лікаря.
А у випадку підозри на коронавірусну інфекцію терміново викликайте швидку медичну допомогу!
Лише фахівці можуть підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити своєчасне відповідне лікування!

Щорічно 29 жовтня відзначається Міжнародний День боротьби з інсультом
Всесвітній день боротьби з інсультом — це щорічний захід, його було розпочато в 2006 році Всесвітньою організацією інсульту (WSO).

Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту, що створює велике навантаження на систему охорони здоров’я, соціального забезпечення, економіку та все суспільство.

В Україні, згідно з офіційною статистикою, цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2 (100–110 тис. смертей, близько 14 % від всіх померлих), щороку стається 100–110 тис. інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30-40 % хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % — впродовж 1 року від початку захворювання, 20-40 % хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5 % первинної інвалідності), і лише близько 10 % повертаються до повноцінного життя.

Інсульт (інфаркт головного мозку ) – захворювання серцево-судинної системи, при якому порушується кровопостачання мозку. У разі ішемічного типу відбувається зниження або повне припинення кровотечі по церебральних артеріях. При геморагічному типі розвивається крововилив в\у речовину головного мозку, субарахноїдальний простір або шлуночки. Цей  патологічний стан відомо ще з часів Гіппократа , який називав його апоплексією. А в середині 17 століття  були встановлені основні причини захворювання, пов’язані із зупинкою кровотечі по церебральних артеріях або внутрішньомозковим крововиливом.  І лише на початку 20 століття інсульт був офіційно розділений на два підтипи: геморагічний інсульт і ішемічний.

Причини інсульту

Причиною геморагічного інсульту є розрив судини всередині мозку.

Ішемічний інсульт – це порушення мозкового кровообігу у зв’язку з закупоренням судини головного мозку тромбом.
Інсульт у чоловіків трапляється зазвичай частіше. Пов’язано це з тим, що вони знаходяться в групі ризику в розвитку атеросклерозу. На відміну від жінок, у яких гормональний фон до менопаузи захищає судини від утворення бляшок, у представників сильної статі навіть невелике підвищення рівня холестерину призводить до відкладення його в стінках артерій. Крім того, чоловіки набагато частіше курять і зловживають алкоголем, а шкідливі звички також значно підвищують ризик інсульту.

Фактори ризику

Багато факторів можуть збільшити ризик розвитку інсульту. Деякі з цих факторів також збільшують ризик розвитку захворювань серця. Фактори ризику інсульту включають:

  • Наявність особистого або сімейного анамнезу інсульту, інфаркту або ТІА (транзиторні ішемічні атаки).
  • Вік 55 років і старше.
  • Високий кров’яний тиск. Ризик інсульту починає рости з ростом артеріального тиску вище 115/75 мм рт. ст.
  • Високий рівень холестерину – загальний рівень холестерину вище 5,2 ммоль / л.
  • Куріння сигарет або пасивне куріння.
  • Діабет.
  • Надмірна вага або ожиріння .
  • Відсутність фізичної активності.
  • Серцево-судинні захворювання, у тому числі серцева недостатність, вада серця, серцеві інфекції або порушення серцевого ритму.
  • Використання протизаплідних таблеток або гормональної терапії, які включають естроген.
  • Вживання алкоголю.
  • Використання наркотиків.

У зв’язку з тим, що ризик інсульту зростає з віком, і жінки, як правило, живуть довше, ніж чоловіки, інсультом частіше хворіють і вмирають від нього жінки.

Симптоми інсульту

Симптоми інсульту приблизно однакові для ішемічної і геморагічної форми, однак в останньому випадку захворювання протікає більш стрімко.

Серед симптомів можна виділити загально-мозкові:

1.головний біль;

 2.нудота і блювання, пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного тиску;

3. епілептиформний припадок, який можна переплутати з нападом епілепсії;

 4. кома, зумовлена наростанням набряку мозку та зміщенням серединних структур;

5.порушення дихання і серцебиття, викликані ураженням стовбура мозку.


Неврологічна симптоматика залежить від конкретної локалізації вогнища ушкодження. Вона може проявлятися у вигляді:

1.парезів або паралічів верхніх або нижніх кінцівок;

2.асиметрії обличчя, пов’язаної з порушенням іннервації мімічної мускулатури;

Перша допомога при інсульті

Запам’ятайте! Інсульт — хвороба не домашня,  ефективно її лікувати можна тільки в умовах стаціонару, особливо в перші години після виникнення. При перших ознаках інсульту негайно викликайте швидку допомогу й вимагайте госпіталізації в інсультний центр.

 Якісна спеціалізована допомоги в перші години після виникнення «судинної катастрофи» це насамперед: повна діагностика(обов’язкова комп’ютерна томографія) і адекватна програма інтенсивної терапії з наступною тривалою нейрореабілітацією. Тому в розвинутих країнах надання екстреної допомоги й подальша реабілітація пацієнтів з інсультом відбувається у спеціалізованих інсультних центрах зі спеціально підготовленим персоналом і необхідним оснащенням. Результати лікування в таких центрах значно кращі, ніж у звичайних лікарнях, смертність нижча, а відсоток пацієнтів з максимальним відновленням порушених функцій взагалі вражає.

Але перед приїздом лікаря є можливість вжити низку заходів, що полегшить стан хворого. Ось вони:

Покладіть хворого на ліжко, підклавши йому під голову, плечі і лопатки подушку так, щоб кут нахилу хворого по відношенню до ліжка становив не більше 30 градусів.

Вийміть (при наявності) знімні протези, розстебніть комір сорочки, зніміть ремінь.

 У приміщенні забезпечте доступ свіжого повітря, відкривши вікно або кватирку.

 При блювоті терміново очистіть порожнину рота марлею або просто чистою носовою хустинкою, повернувши голову хворого набік.

 Хворому слід створити абсолютний спокій.

Необхідно стежити за диханням, проводити заходи, що попереджають западання язика.


                    Для попередження інсульту необхідні:

  • Контроль високого кров’яного тиску (гіпертонії). Якщо у вас був інсульт, зниження артеріального тиску допоможе запобігти подальшим транзиторним ішемічним атакам або інсульту. Управління стресом, підтримка нормальної ваги, обмеження вживання солі і алкоголю дозволять тримати кров’яний тиск під контролем. Додавання більшої кількості калію в свій раціон також може допомогти. На додаток до рекомендацій щодо зміни способу життя ваш лікар може призначити ліки для лікування високого кров’яного тиску.
  • Зниження рівня холестерину і насичених жирів у вашому раціоні. Коригування свого раціону та вживання статинів необхідні для зниження рівня холестерину.
  • Відмова від куріння. Куріння підвищує ризик інсульту для курців і некурців, що піддаються пасивному курінню. Припинення паління знижує ризик – через кілька років після відмови від куріння.
  • Контроль діабету. Ви можете керувати діабетом за допомогою дієти, фізичних вправ, контролю ваги і лікування.
  • Підтримка здорової ваги. Надмірна вага сприяє іншим факторам ризику розвитку інсульту, таким як високий кров’яний тиск, серцево-судинні захворювання і діабет. Втрата ваги може знизити кров’яний тиск і поліпшити рівень холестерину в крові.
  • Дотримання дієти, багатої фруктами і овочами. Дієта, яка містить п’ять і більше порцій фруктів чи овочів, може зменшити ризик інсульту.
  • Фізична активність. Аеробні вправи знижують ризик інсульту по-різному. Вправа може знизити кров’яний тиск, підвищити рівень ліпопротеїнів високої щільності (“хорошого” холестерину), а також покращити загальний стан здоров’я кровоносних судин і серця. Це також допомагає втратити вагу, контролювати діабет і знизити рівень стресу. 30 хвилин діяльності – ходьба, біг, плавання або їзда на велосипеді – дають хороший результат.

 

Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Щороку 24 жовтня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Його мета – привернути увагу світової спільноти до цього захворювання, загрозливих наслідків та необхідності профілактики.
 
     Ще 20 років тому світова статистика звучала невтішно: вірус поліомієліту щодня паралізував тисячу дітей. Міжнародне співтовариство оголосило війну цьому захворюванню у глобальному масштабі.
 
     Починаючи з 1988 року, вдалося на 99% приборкати поширення небезпечного захворювання. Нині прояви поліомієліту трапляються у двох країнах – Пакистані та Афганістані. Для України тема профілактики поліомієліту є актуальною, оскільки наша країна досі залишається в переліку 17 країн світу, де існує ризик спалаху поліо через низький рівень охоплення щепленнями.
 
     Поліомієліт зазвичай вражає дітей віком до 5 років. Однак він може паралізувати чи навіть забрати життя дитини будь-якого віку, якщо вона не пройшла повний курс вакцинації.
 
     Ліків від поліомієліту не існує, однак його можна попередити за допомогою імунізації. Поліовакцина, застосована кілька разів, може захистити дитину на все життя.
 
     Кампанії імунізації підтримують уряди держав, Всесвітня організація охорони здоров’я, Дитячий фонд ООН, Центр США з контролю запобігання захворювань та гуманітарна організація «Ротарі Інтернешнл».
                                   
Чим небезпечний поліомієліт
       Поліомієліт знайомий  лікарям дуже давно, але описаний лише 70 років тому.  У поширенні поліомієліту ретроспективно виділяють декілька періодів. До середини  ХІХ ст.  це захворювання зустрічалось переважно у вигляді поодиноких випадків у країнах Європи і Америки. Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століть виникають епідемії в різних країнах Європи, Америки, Північної Африки, які уражають тисячі і десятки тисяч людей. При цьому близько 10% хворих вмирало і близько 40% ставали інвалідами.
      У середині ХХ ст. поліомієліт набуває епідемічного поширення майже у всіх країнах, стає однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі.
Після впровадження вакцинопрофілактики (1955 – 1965 рр.) поширення поліомієліту і захворюваність почали спадати, і він став інфекцією, яку можна контролювати.
      За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я,  з 1988 року число випадків захворювання на поліомієліт у світі зменшилось більш ніж на 99% (з 350 000 випадків до 223 випадків, які зареєстровано в 2012 році). Таке зменшення стало результатом глобальних зусиль по ліквідації цієї хвороби.
 
                                         Що ж таке поліомієліт?
       Це вірусне захворювання, при якому вражається сіра речовина спинного мозку. Хвороба здатна за кілька годин призвести до паралічу. Крім цього, можуть виникати запальні явища в слизуватій оболонці кишечника й носоглотки.
      Збудник поліомієліту відноситься до категорії ентеровірусів. Відмінною особливістю вірусу-збудника поліомієліту є його підвищена стійкість до дії чинників навколишнього середовища, у зв’язку з чим збудник здатний тривалий час зберігати патогенність, особливо в продуктах харчування, воді та випорожненнях людини. Збудник поліомієліту може тривалий період часу зберігати ознаки життєдіяльності в умовах знижених температур, тривалого заморожування і висушування, і в той же час виявляє крайню чутливість до підвищених температурних реакцій. Так, при впливі температури понад 55 ° С інактивація вірусу настає протягом 8 хвилин. Повне руйнування вірусу поліомієліту в найкоротші терміни спостерігається при впливі хлораміну, розчину хлорного вапна або формаліну, а також калію перманганату і перекису водню.
       Джерело інфекції – хвора людина. Найчастіше поліомієлітом хворіють діти у віці до 10 років, причому більше половини випадків захворювання припадає на дітей молодше 4 років. Пік захворюваності реєструється в період із серпня по жовтень.  Та хоч поліомієліт уважається дитячою хворобою, занедужати можуть і дорослі, причому в них захворювання протікає дуже важко.
      Важливо знати, яким шляхом передається поліомієліт і як від нього захиститися, адже це захворювання належить до тих, які легше попередити, ніж боротися з наслідками. При настанні важкої паралітичної форми захворювання поліомієліт залишає про себе пам’ять до кінця життя людини. Більше половини пацієнтів живуть з постійною м’язовою слабкістю або іншими патологіями. В тих групах м’язів, які зазнали впливу хвороби, з часом слабкість може розвинутися ще сильніше, аж до повної атрофії. З віком цей стан може погіршуватися. Третина пацієнтів, що перенесли паралітичну форму, залишаються інвалідами.
      Переносником збудника, як уже зазначено, є заражена людина, рідше – мухи, що транспортують поліовірус на собі. Найбільш часто зараження відбувається саме орально-фекальним шляхом, тобто вірус можна підхопити через немиті руки, заражену їжу чи загальні предмети побуту. Також поліомієліт передається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання, під час розмови).
 
                                     Ознаки і симптоми хвороби
        Це ще одна підступність цього захворювання. Справа в тому, що при атиповій формі хвороба протікає з ознаками, дуже схожими зі звичайною застудою. У зараженого з’являється лихоманка, головний біль, нездужання, біль у горлі, який іноді плутають з ангіною. Іноді захворювання взагалі  протікає  з мало вираженими симптомами і залишається непоміченим (у випадках, коли організм зараженої людини поборов вірус самостійно, у нього виробляється імунітет, і ймовірність повторного зараження практично дорівнює нулю).
 
                                       Стадії прояву поліомієліту
       Препаралітична. Симптоми нагадують гостре респіраторне захворювання, іноді поєднуються з розладами травної системи. Триває такий стан від 3 до 5 днів, а потім наступає поліпшення. Хворий думає, що застуда відступила, але згодом хвороба повертається, і до неї додаються інші симптоми: різке погіршення самопочуття, сильні головні болі, біль у спині й кінцівках. Іноді настає затьмарення свідомості. Хвороба переходить у наступну стадію.
 
      Паралітична – знижується м’язовий тонус, а через кілька годин настає параліч. До загальних симптомів додається біль у м’язах. Зазвичай уражаються нижні кінцівки, рідше – м’язи тулуба і шиї. В останньому випадку може розвинутися дихальна недостатність, пацієнт не може нормально ковтати. Такий стан може протриматися від декількох днів до декількох тижнів. Потім настає поліпшення, і захворювання переходить у наступну стадію.
 
       Період відновлення – рухова функція швидко починає приходити в норму, але з часом відновлення сповільнюється. Такий період може тривати до декількох років. Немає ніякої гарантії того, що пацієнт зможе відновитися від хвороби повністю. У людини, що перехворіла на поліомієліт,  може закріпитися його залишковий синдром.
 
       Поліомієліт  не проходить безслідно, навіть через багато років після хвороби стан людини може почати погіршуватися, з’являються задишка, стомлюваність, збій дихального ритму у сні, хронічна м’язова атрофія, запальний процес в нервових корінцях спини і сухожиллях.
      У разі, коли поліомієліт значно позначився на м’язах попереку, поступово відбувається викривлення хребта, розвиваються остеопороз, остеоартрит, нестабільна прогресуюча деформація суглобів, психічні розлади.        Спостерігаються також залишкові явища поліомієліту – стійкі мляві паралічі, контрактури, паралітична клишоногість, вкорочення і деформація кінцівок,  деформація стоп, кіфосколіози (патологічне викривлення хребта) та інші.
 
                   Лікування поліомієліту та його профілактика
       Способів специфічного лікування цього захворювання не існує. Лікування поліомієліту неспецифічне. Під час терапії лікарі борються з симптомами захворювання. З медикаментів хворому призначаються препарати, спрямовані на припинення запального процесу, знеболюючі препарати, заспокійливі та розслаблюючі, вітамінні комплекси. Якщо поліомієліт ускладнився паралічем дихальних органів, то хворого підключають до апарату штучного дихання. У період відновлення хворому призначають курс масажу, ЛФК. Крім цього, лікар ортопед проводить своє спостереження за пацієнтом.
      Головною і найдієвішою профілактикою поліомієліту були і залишаються щеплення від цієї страшної хвороби. Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці захворювання переважають легкі форми інфекції. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих осіб! Крім того, дотримуючись правил особистої гігієни, можна значною мірою убезпечити себе від зараження вірусом, так що елементарне регулярне миття рук є непоганою профілактикою поліомієліту.
 
      Вакцина від поліомієліту – оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ).
      Перше щеплення малюку роблять через 3 місяці після народження і проводять її ще три рази з інтервалом у місяць. Зазвичай щеплення від поліомієліту роблять разом із щепленням АКДС.
       Календар щеплень  здорової дитини після року виглядає так: ревакцинація в 18 місяців, в 20 місяців, в 14 років.
 
      Вакцина проти захворювання – це краплі, які закапують відразу в рот. Зазвичай це дві або чотири краплі, залежно від віку дитини. Якщо немовля виплюне краплі від поліомієліту, їх тут же дають повторно.
 
                                         Батьки повинні знати:
           Оскільки вакцина проти поліомієліту містить живий вірус, то вона має певні протипоказання: загострення наявних хронічних хвороб, ослаблений імунітет, розлади нервової системи. Тому перш ніж робити дитині щеплення від поліомієліту живою вакциною, слід обов’язково проконсультуватися з педіатром і дитячим невропатологом
 
      Шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігаються: висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах і кістках, нежить, диспепсичні розлади – блювання і проноси, біль у кінцівках, раптове порушення ходи, неможливість стати на ніжки, підвищена пітливість. Зволікання може обійтись занадто дорого!

Найсучасніший УЗД-апарат встановлено в Бородянській центральній районній лікарні.

Своєчасність та якість діагностики різних захворювань – одна з основних задач, яка стоїть перед закладами охорони здоров’я України.

Наразі ще один важливий крок було зроблено в цьому напрямку.

Найсучасніший новий УЗД-апарат SIEMENS ACUSON Premium Edition з відеофіксацією (їх лічені одиниці в області) було встановлено в приймальному відділенні КНП БРР “Бородянська центральна районна лікарня”.

Кошти на придбання УЗД апарату були виділені Постановою Кабінету Міністрів України, в чому в значній мірі посприяла депутат Верховної Ради України від партії “Слуга народу” О.М. Василевська-Смаглюк, за що лікарі та жителі Бородянщини висловлюють їй щиру вдячність. Адже всім відомо , що без якісної та своєчасної діагностики неможлива якісна та своєчасна медична допомога.

Встановлений апарат дозволить діагностувати захворювання практично всіх органів та систем людини:

  • серця
  • щитовидної залози
  • молочної залози
  • м’яких тканин
  • органів черевної порожнини
  • нирок
  • сечового міхура
  • пердміхурової залози
  • дослідження судин
  • жіночих статевих органів, у тому числі під час вагітності.