Психічне здоров’я – основа щасливого життя людини

Психічне здоровя

На 10 жовтня припадає Всесвітній день психічного здоров’я. Цей День відзначається з 1992 року, з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). Щорічно Видаються тематичні журнали міжнародних психіатричних організацій, розсилаються звернення в урядові структури і органи охорони здоров’я, що закликають взяти участь у міжнародному русі, випускаються спеціалізовані телевізійні програми. Наприклад, у 2018 році заходи, присвячені Дню психічного здоров’я, будуть фокусуватися на темі проблем молоді та її психічного здоров’я в мінливому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в наші дні на планеті існують більше 450 мільйонів людей, які страждають психічними захворюваннями. А в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. Сучасне життя само по собі сприяє стресам, і якщо людина починає з ними миритись, це загрожує депресією

                     Як зберегти психічне здоров’я

Психічне здоров’я — це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів.

Психологічно здорова людина – це перш за все людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і така, що пізнає себе і навколишній світ не лише розумом, але і відчуттями, інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе і при цьому визнає цінність і унікальність людей, що оточують її. Така людина покладає відповідальність за своє життя перш за все на саму себе і отримує уроки з несприятливих ситуацій. Її життя наповнене сенсом, хоча вона не завжди формулює його для себе. Вона знаходиться в постійному розвитку і, звичайно, сприяє розвитку інших людей. Її життєва дорога може бути не зовсім легкою, а інколи досить важкою, але вона адаптується до умов життя, що швидко змінюються. І що важливе – вміє знаходитися в ситуації невизначеності, довіряючи тому, що буде з нею завтра. Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо.

Оскільки кінцевим підсумком високорозвиненої особи є психологічне благополуччя, тому для комплексного розвитку потрібно знати основні складові психічного здоров’я і благополуччя. Їх усього шість.

Першою і найважливішою складовою є прийняття себе як людини, гідного поваги. Це центральний ознака ментального здоров’я людини.

Уміння людини підтримувати позитивні, теплі, довірчі відносини з іншими. Люди з такими якостями мають вищий потенціал до любові і дружнім відносинам.

Автономність – це незалежність і здатність людини регулювати свою поведінку зсередини, а не чекати похвали або оцінки себе з боку оточуючих. Це здатність, завдяки якій людина може не дотримуватися колективних вірувань, забобонів і страхів.

Екологічна майстерність – здатність людини активно вибирати і створювати власне оточення, яке відповідає його психологічним умовам життя.

Наявність мети в житті – упевненість в наявності мети і сенсу життя, а також діяльність, спрямована на досягнення цієї мети.

Самовдосконалення – мало досягти тих характеристик, які були описані вище, важливо розвивати власний потенціал. Тобто повинна бути потреба реалізації себе і власних здібностей. Важливим аспектом ставлення до себе, як до особистості, здатної до самовдосконалення, є також відкритість новому досвіду.

 Міжнародний стандарт психічного здоров’я включає 10 ознак:

інтелект, цілеспрямованість, гнучкість, логічність мислення, моральні якості, соціальна поведінка, особливості харчування, емоційність, відношення до свого здоров’я, сексуальність. Для збереження психічного здоров’я важливо уникати скупості, мстивості, заздрощів, лицемірства, гордині, хворобливого самолюбства.

За прогнозами ВООЗ кількість психічних захворювань буде збільшуватись і до 2020 року їх доля серед усіх захворювань може досягти 50%. Зростанню психічних розладів сприяють інформаційні перенавантаження, політичні і економічні катаклізми, стреси, які стали складовою частиною життя сучасної людини.

В Україні нараховується близько 1 млн. 200 тис. осіб із психічними захворюваннями (це більше 3 % всього населення. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець. У показниках на 100 тис. населення число інвалідів становить 588 осіб. Серед них переважають хворі на шизофренію, шизоафективні та шизотипові розлади (208 осіб на 100 тис. населення), розумову відсталість (211 на 100 тис. населення) та епілепсію (63 на 100 тис. населення).

На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.

Психічні розлади є причиною великої кількості смертей та інвалідності. Країни з низьким та середнім рівнем доходів виділяють на охорону психічного здоров’я менше, ніж 2% своїх бюджетів охорони здоров’я. На психічну захворюваність впливають швидкі соціальні зміни та нестабільність у суспільстві, стресові умови на роботі та в побуті, гендерна дискримінація, нездоровий спосіб життя, фізичне, моральне та сексуальне насилля, генетичні фактори та дисбаланс хімічних речовин у мозку.

Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність.

Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем. Охорона психічного здоров’я – це процес, який починається в кожній окремій родині, продовжується за місцем роботи людей, охоплює все місцеве співтовариство та інфраструктуру системи громадської охорони здоров’я в цілому.

ВООЗ підкреслила, що недостатньо просто підтримувати психічне здоров’я, необхідно передбачати майбутні тенденції та озброювати людей знаннями та навичками, які допоможуть їм справлятися із життєвими проблемами. Швидкі погіршення якості життя є особливо родючим ґрунтом для розвитку психічних розладів.

Фізичне і психічне здоров’я людини взаємопов’язані.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І повірте, фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я. Людське тіло живе своїм власним життям, яке нерозривно пов’язане з життям психічним, хоч до нього не належить. Проте, людське тіло зовсім не бездушний механізм, воно у певному розумінні рівноправний партнер. Воно не тільки храм духу, але й один із його аспектів. Здоров’я, життєвий успіх і так зване щастя в значній мірі залежить від набуття життєвої гармонійної цілісності психічного і тілесного компонентів.

Наші почуття постійно впливають на наші тілесні функції.

Між психічним та фізичним самопочуттям людини існує найтісніший взаємозв’язок, думки та вчинки людей можуть та безпосередньо впливають на їхній стан, фізичне та емоційне здоров’я, загальне благополуччя та якість життя. Тому існує реальна необхідність приділяти увагу проблемам психічного здоров’я людей з хронічними фізичними захворюваннями та проблемам фізичного здоров’я людей, що страждають на психічні захворювання, в рамках безперервного і комплексного медичного обслуговування.

До поведінкових факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я,

належать:

тривалі негативні стресові ситуації, невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими, конфлікти, недостатній відпочинок, малорухомий спосіб життя, зовнішні подразники (шум та ін.).
Серед причин депресивних психічних розладів також економічна нестабільність, невпевненість у завтрашньому дні, інформаційні перевантаження через високу інтенсивність праці. Негативно діють на психіку наших співвітчизників і активно нав’язані пресою еталони та ідеали західного суспільства, культ успіху, особистого благополуччя. А криза інституту сім’ї та людських зв’язків призводить українців до самотності, адже людині немає від кого отримати емоційну підтримку та визнання.

 Збереження психічного здоров’я несумісне з вживанням будь-яких психоактивних речовин!

Нікотинова залежність є найбільш розповсюдженим психічним розладом, яка не допомагає позбавитись стресу, а навпаки підвищує його рівень, що сприяє розвитку більш тяжких психічних розладів.

Кожна людина свідомо чи підсвідомо володіє якимись релаксуючими стратегіями. І дуже добре, щоб якомога раніше кожен із нас зрозумів, що йому приносить полегшення і задоволення. Для цього потрібно вивчати себе, вивчати свої можливості в різних сферах життя і свою поведінку в різних ситуаціях.

У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя.

Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

 Плануйте своє життя!

Ставте реальні цілі і не чекайте, що зміни відбудуться самі собою – працюйте для себе. Не шукайте розслаблення у зловживанні алкоголем або прийманні психоактивних речовин – це лише поглибить психоемоційні проблеми.

Пам`ятайте, що всі люди потребують підтримки, участі, співчуття та любові. Ви не самотні! Поруч є завжди люди, які зрозуміють і допоможуть. Не соромтеся звертатися за допомогою! У разі потреби звертайтеся до фахівців – отримаєте індивідуальну, конфіденційну  консультативну допомогу і підтримку.

 Бережіть психічне здоров`я! Адже це запорука щасливого життя і     довголіття!

Відповідальний укладач

                                                    Головний лікар В. П. Красник

                                                    Редактор   В.В. Портяк

Професійний розвиток лікаря

 

лекція

4 жовтня на базі поліклінічного відділення райлікарні відбулося планове семінарське заняття із лікарями ЦРЛ та центру первинної медико-санітарної допомоги.

Доцентом кафедри Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Муквіч О.М. прочитана лекція на тему «Віруси і факти», а медичним представником АТ «Київський вітамінний завод» Яременко І.В. – «Актуальність противірусних препаратів».

Дискримінація та  стигматизація осіб, які  живуть з ВІЛ була темою лекції, яку в рамках міжнародної Програми боротьби з ВІЛ/СНІД прочитала юрист  Юрченко Т.В.

28 вересня – День отоларинголога

лор3

Щиро вітаємо наших колег

 

 – Морозова Анатолія Костянтиновича, Свінцицьку Ірину Павлівну та Пончко Світлану Іванівну з Днем ЛОРа  і бажаємо міцного здоров’я, творчого довголіття і благополуччя в родинах.

Адміністрація  і профспілковий комітет

КЗ БРР «Бородянська ЦРЛ»

Вітаємо завідувача хірургічним відділенням  Лісогор Павла Васильовича з першим 65-річчям!

Лісогор

 

Шановний Павле Васильовичу!

         В цей знаменний день прийміть наші найщиріші поздоровлення та побажання кріпкого здоров’я на нелегкій стезі найгуманнішої із професій – лікуючого Лікаря.

         Батьки та благодатна Піддубнянська земля Чернігівщини дала Вам життєвих сил, щоб майже 40 років успішно працювати в святця-святих медицини-хірургії.

ЛІСОГОР 2

         На другій батьківщині – Бородянщині  Ви стали висококласним спеціалістом, керівником чудового колективу.  Тут сформувалася Ваша велика і дружня сім’я.

         Бажаємо Вам активного і творчого довголіття, сімейного затишку, душевної молодості і удачі.

Від імені колективу

Бородянської центральної районної лікарні

 Головний лікар                                                       І.С. Чебишев

  Голова профспілки медичних працівників   І.М. Данильчук

 

17 вересня 2018 року відбулося чергове засідання госпітальної ради Бородянського госпітального округу

Протокол №6

Від 17.09.2018 року

Засідання членів госпітальної ради Бородянського госпітального округу

Місце проведення:

 КЗ «Вишгородська ЦРЛ», м.Вишгород, вул.Кургузова,1

ІІ поверх, актова зала

14.00

Присутні:

Клюзко Іван В’ячеславович – голова госпітальної ради БГО, головний лікар КЗ «Вищгородська ЦРЛ»,

Шумак Оксана Петрівна, заступник  голови Іванківськоїрайонної ради та заступник голови Бородянського ГО;

Комісарова Інна Валентинівна – заступник голови Бородянського ГО;

Семко Наталія Григорівна – заступник міського голови Ірпінської міської ради;

Савенко Олег Васильович –  головний лікар Поліського району

Кадун Оксана Миколаївна – головний лікар Іванківського району;

Джам О.І.- головний лікар КНП «Бучанський міський центр ПМСД»

Бідула Людмила Миколаївна-головний лікар КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня»;

Чебишев Ігор Сергійович – головний лікар КЗ БРР «Бородянська районна лікарня»;

Головаш Андрій Володимирович- завідуючий інформаційно-аналітичним відділомКЗ БРР «Бородянська районна лікарня»;

Соловйова Юлія Олександрівна – депутат Пісківської селищної ради ОТГ;

Шилан Н.П.-заступник головного лікаря з медичної частини  КЗ «Вишгородська ЦРЛ», секретар Бородянського госпітального округу.

Відсутні: Мельник Марина Гурамівна та Матюшенко Лариса Анатоліївна.

 Порядок  денний:

 1.Зміна складу членів госпітальної ради  (далі ГР).

2.Затвердження графіку засідань ГР на ІІ півріччя 2018 року.

3.Обговорення  проекту наказу МОЗ України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинні забезпечуватись багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів та змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

4.Проблемні питання діяльності госпітального округу та шляхи їх вирішення.

5.Різне.

Пропозицій до порядку денного не надійшло, підтримано одноголосно.

По першому питанню слухали голову ГР Клюзка І.В.

Він повідомив, що Рішенням 47 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 06.02.2018 року до госпітальної ради Бородянського госпітального округу делеговано Бідулу Людмилу Миколаївну- головного лікаря КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» на місце Тумасова (копія Розпорядження додається).

По другому питанню слухали секретаря ГР Шилан Н.П.

Запропоновано  встановити графік засідань – один раз на квартал та за необхідністю.

Головним лікарем КЗ БРР «Бородянська ЦРЛ» Чебишевим І.С. запропоновано до кінця року провести,крім сьогоднішнього,  ще одне  планове засідання  в листопаді 2018 року.  За ініціативою членів госпітальної ради, при потребі, буде проведено позачергове засідання.

Голосували за таку пропозицію:

«Так» – 12;

«Проти» – не має;

«Утримались» – не має.

Рішення прийнято.

По третьому питанню виступив голова ГР Клюзко І.В.

Члени ГР були ознайомлені з   проектом  наказу МОЗ України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинні забезпечуватись багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів та змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

 Під час обговорення виникли основні питання:

  1. Місцева влада, що є власником комунального майна, не вважає доцільним приймати до відома бачення розвитку медицини в контексті формування госпітального округу, а самостійно приймає рішення про розвиток підпорядкованих медичних закладів.
  2. Не визначено, яку юридичну силу мають рекомендації ГР, як дорадчого органу, для органів місцевогосамоврядування.
  1. В проекті наказу не вказано чітко джерел фінансування медичних закладів в окрузі.
  2. Також, в проекті наказу не вказані механізми впливу рішень госпітальних рад на міжрегіональні фінансові трансфери.
  3. Члени ГР зазначили, що згідно з вимогами до медичних закладів надання вторинної допомоги, жодна з районних лікарень розташованих на території Бородянського ГО не відповідає, на сьогодні, вимогам БЛІЛ другого рівня.
  4. В проекті наказу не встановлено, які заклади є структурами третинного рівня. Відсутні чіткі інструкції щодо механізму переведення пацієнтів до установ третинного рівня, та на яку з установ буде покладено забезпечення транспортування до установ третинного рівня.
  5. Не зрозуміло чи є доцільність створення на базі ЛІЛ  другого рівня великої кількості відділень (наприклад ревматологія, ендокринологія, гематологія,нефрологія, комбустіологія) з огляду на те, що допомога яка надається в цих відділеннях є плановою та не відноситься до екстреної або ургентної медичної допомоги
  1. Обов’язкове врахування існуючого кадрового дефіциту, як важливої складової функціональної потужності лікарень, з огляду на розширення функціоналуЛІЛів під час їх створення.
  2. В проекті наказу не визначено установи, що будутьзабезпечувати надання допомоги дитячому населенню, а саме:нейрохірургічну,травматологічну,ЛОР та офтальмологічну допомогу.Також не визначено забезпечення надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, психіатричним та наркологічним хворим.

Вирішено:

  1. На даному перехідному етапі медичної реформи вторинної ланки в госпітальному окрузі неможливо утворити БЛІЛ другого рівня.
  2. Звернутись до місцевих рад Бородянського госпітального округу з листом, щодо погодження з госпітальною радою округу, намірів відкривати нові відділення або будувати нові медичні заклади.
  3. Ініціювати проведення засідання ГР з представниками органів місцевого самоврядування, що входять до ГО, з метою визначення можливих обсягів та джерел фінансування медичних закладів округу.
  4. Членам ГР, делегованих місцевими радами, надати пропозиції стосовно переліку питань, які підлягають розгляду на засіданні ГР в листопаді 2018 року.

Термін:до 22.10.2018 року.

По четвертому питанню виступив голова ГР Клюзко І.В.

Він звернув увагу, що  в первинних документах округ називався «Північним», потім з невідомих причин змінилась назва на «Бородянський». Так як протоколи засідань ГР повинні друкуватись в місцевих засобах масової інформації,  та на сайті місцевої ради адміністративної території,визначеної центром госпітального округу, запропоновано звернутись до Київської обласної державної адміністрації з листом про зміну назви «Бородянський ГО»  на «Північний ГО».

Питання винесено на голосування:

«Так»-9

«Проти»-1

«Утримались»-2

Рішення прийнято.

Різне.

Головний лікар КЗ БРР «Бородянська районна лікарня»

Чебишев Ігор Сергійович повідомив, що після проведення виїзного засідання ГР в м.Бородянка, терапевтичне відділення, що знаходилось в смт.Немішаєво, перенесено в Бородянську ЦРЛ.

Головний лікар КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» Бідула Т.М. доповіла, що через обмежене фінансування, проект будівництва стаціонарного корпусу в м.Ірпінь змінено і планується побудувати лише 4 поверхи, де будуть розміщенні дитяче відділення, акушерство та гінекологія. Всі інші відділення так і будуть знаходиться в м.Буча.

Запропоновано протокол засідання ради опублікувати на сайтах місцевих рад ГО, сайтах ЦРЛ та надіслати до Департаменту охорони здоров’я КОДА.

Голосували за таку пропозицію:

«Так» – 12;

«Проти» – не має;

«Утримались» – не має.

Рішення прийнято.

 

Голова госпітальної ради

Бородянського госпітального округу                             І.В.Клюзко

Секретар ГР                                                                           Н.П.Шилан

 

 

 

СКАЗ- це смертельно небезпечно!

сказ

Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), Атланта, у Сполучених Штатах Америки за підтримки Всесвітньої Організації Охорони здоров’я. Цей День має щорічний характер і проводиться 28 вересня.

 Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником  серед тварин.

 У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів, Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів Сполучених Штатів Америки щодо боротьби з хворобами і профілактиці хвороб, щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому, одна людина кожні 10 хвилин.

                    Характер хвороби та джерела інфекції

Сказ це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю. Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей, через низьку доступність медичної допомоги та антирабічної вакцини.

Рабічна інфекція або сказ реєструється на території 110 країн світу.

На сказ можуть хворіти теплокровні тварини (коти, собаки, сільськогосподарські та дикі тварини). В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів.

В останні роки в Україні значно погіршилася епізоотична ситуація зі сказу. Активні вогнища природного типу цієї особливо небезпечної інфекції практично існують на всій території України.

Джерелом інфекції для 60% осіб, які захворіли, послужили собаки, 10% – кішки, 3% – лисиці, 3 % – вовки та інші тварини.

Захворювання сказом є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень або не завершення курсу імунізації. Частіше хворіють жителі сільських районів, більшість осіб з яких – чоловіки. Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.

У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.

При появі скаженої тварини необхідно негайно сповістити заклади санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби.

Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання. Тому не слід підбирати навіть здорових на вигляд бездоглядних тварин.

Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини. З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі.

У тварин прихований період захворювання триває 7-8 днів (у людини – до 1 року). Ось чому небезпечними можуть бути навіть здорові на вигляд тварини. Слід уникати небезпечних контактів з дикими та бездоглядними тваринами.

Важливо виконувати Правила утримання тварин: вигулювати собак тільки на повідках, в намордниках, у сільській місцевості – тримати на прив’язі або у вольєрах.

                  Пам’ятайте — запобігти сказу можна за умови   виконання таких правил:

  1. Всі громадяни зобов’язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив’язі, або у вольєрах. Категорично забороняється пастухам мати на випасі сторожових собак, не щеплених проти сказу.
  2. В жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів. Про це негайно слід повідомити медичному та ветеринарному працівникові. 3. При появі біля гурту сільськогосподарських тварин хижаків (лисиць, вовків та інших) та нанесення ними покусів тваринам необхідно терміново сповістити сільських або міського голову, ветеринарних та медичних працівників.
  3. Слід пам’ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ. З такої відстріляної тварини не можна знімати шкуру. Про це слід сповістити ветпрацівників.
  4. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ. До з’ясування причин захворювання при наданні тварині лікувальної допомоги ветпрацівниками слід дотримуватися правил безпеки.
  5. Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.

                                         Якщо стався укус

  1. Терміново (оскільки вірус втручається в організм впродовж 15 хвилин) промити рану від покусу тварини або місце, куди потрапила її слина, великою кількістю проточної води та натерти шкіру господарським милом до утворення густої мильної піни. Звернутись в медичний заклад та повністю пройти призначений курс щеплень в передбачений строк.
  2. Суворо дотримуватись режиму, призначеного лікарем. Вживання будь-яких спиртних напоїв в період вакцинації категорично заборонене.

Щоб не заразитись сказом:

  1. Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.
  2. Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.
  3. Не вбивайте здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликайте ветеринарного лікаря.
  4. Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.
  5. У разі укусу домашньою твариною з’ясовуйте ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.
  6. Укушені рани, подряпини негайно промийте теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробіть 70 0 спиртом чи 5% настоянкою йоду та накладіть стерильну пов’язку. Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту, що працює цілодобово, для проведення антирабічного щеплення чи серотерапії.
  7. При пошкодженні одягу, в який була одягнута людина під час укусу, одяг обробіть гарячою праскою, і тільки після цього його можна ремонтувати.
  8. Щорічно доставляйте на щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак.

Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною допомогою!

          Відповідальний укладач

          Головний лікар КЗ КОР “Київський    обласний центр здоровя” В. П. Красник

         Редактор   В.В. Портяк

 

Чергове засідання Госпітальної ради Бородянського госпітального округу

   17 вересня на базі КЗ БРР «Вишгородська ЦРЛ» відбулося засідання госпітальної ради Бородянського госпітального округу за участю представників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Поліського районів, міст Ірпінь та Бучі.

Порядок денний:

1. Розгляд проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинна забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівнів» та «Змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги».

2. Розробка багаторічного плану розвитку госпітального округу.

    В роботі госпітальної ради приймали участь від Бородянського району головний лікар ЦРЛ Чебишев І.С., завідувач інформаційно-аналітичним кабінетом Головаш А.В., представник від Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Соловйова Ю.О.

    Чебишевим І.С. внесені зауваження та пропозиції як до проекту наказу МОЗ, так і до запропонованих змін до порядку регіоналізації перинатальної допомоги.

Протокол рішення госпітальної ради буде опубліковано після офіційного затвердження.

Сумісна оперативна нарада

13 вересня відбулася планова сумісна оперативна нарада в головних лікарів центральної районної лікарні Чебишева І.С. та центру первинної медико-санітарної допомоги Бовсуновського М.І. за участю завідувачів відділень, служб ЦРЛ та завідувачів амбулаторій загальної практики-сімейної медицини.

Розглянуті питання:

  1. Про стан підготовки лікувально-профілактичних закладів району до роботи в осінньо-зимовий період 2018-2018р.
  1. Про виконання районної «Програми місцевих стимулів медичних працівників Бородянського району на 2017-2019 роки»
  1. Виконання та дотримання ст.72 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

За результатами наради прийнято ряд рішень та надані доручення.

 

Що потрібно знати про  ДИФТЕРІЮ

дифтеріяДифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).

Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви:

  • біль у горлі,
  • підвищена температура, лихоманка,
  • набряк слизової оболонки ротоглотки,
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
  • набряк шиї,
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Медики закликають вакцинуватись від дифтерії,

адже це єдиний метод захисту від хвороби.

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років).

У випадку підозри на дифтерію необхідно НЕВІДКЛАДНО звернуться до медичного працівника медичного закладу, який розташований у вашому селі або селищі.

 Маршрут пацієнта при підозрі на дифтерію у дітей

І рівень: фельдшерський пункт, фельдшерсько-акушерський пункт,

              амбулаторія загальної практики-сімейної медицини

            В усіх випадках звернення хворих з ринітом, ларинготрахеїтом, ларингітом, ангіною, пара тонзилітом, паратонзилярним абсцесом, інфекційним мононуклеозом, стенозуючим ларинготрахеїтом необхідно бути настороженим щодо дифтерійної етіології захворювання.

Крок 1. При захворюванні дитини на дифтерію (підозрі) НЕВІДКЛАДНО доставити хворого в кабінет інфекційних захворювань (ІІІ поверх поліклініки, каб.24) для консультації лікарем-інфекціоністом.

Крок 2. У вечірні, нічні години, вихідні та святкові дні хворий доставляється в приймальне відділення та консультується у лікаря-інфекціоніста.

            У випадку відмов батьків від консультації в лікаря-інфекціоніста необхідно повідомити про захворювання на дифтерію (підозру) по телефону:

  1.  050-763-40-93 – заступнику головного лікаря по дитинству ЦПМСД  Завидовській Наталії Володимирівні
  2. 098-674-58-10 – районному інфекціоністу Джус Олегу Всеволодовичу
  3. 098-623-66-29 – заступнику головного лікаря по медичній частині           Довгополу Антону Михайловичу

Маршрут пацієнта при підозрі на дифтерію у дорослих

І рівень:  ФАП, ФП, АЗПСМ

Крок 1. При захворюванні дорослого на дифтерію (підозрі) невідкладно  направити хворого в КІЗ для консультації лікарем-інфекціоністом.

У вечірні, нічні години, вихідні та святкові дні хворий доставляється в приймальне відділення та консультується у лікаря-інфекціоніста.

Крок 2. В цей же день особисто переконатись, чи госпіталізовано пацієнта, який був направлений на госпіталізацію.

Крок 3. В разі не госпіталізації – забезпечити щоденне  спостереження пацієнта вдома на протязі 3-х діб.

Маршрут пацієнта при підозрі на дифтерію

ІІ рівень:  а) Поліклінічне відділення

У випадку підозри на дифтерію  лікар поліклінічного відділення забезпечує  невідкладну консультацію пацієнта лікарем-інфекціоністом та ЛОР (каб.24, ІІІ поверх).

б)  Стаціонарні відділення

Негайний огляд пацієнта лікарем приймального відділення або черговим лікарем по лікарні у випадках:

  • Самозвернення
  • При ургентному скеруванні хворого на госпіталізацію службою ЕМД

Крок 1. Оцінити тяжкість стану пацієнта.

При наявності важкого стану хворого-невідкладна госпіталізація у відділення ІТА з  ізоляцією у палаті №4.

Крок 2. Консультація лікаря-інфекціоніста.

При загальному стані «легкий» або «середньої тяжкості»:

Крок 1 – консультація лікаря-інфекціоніста.

У випадку відсутності лікаря-інфекціоніста:

Крок 1. Терміново взяти мазки на дифтерію і забезпечити їх доставку в бактеріологічну лабораторію Ірпінського відділу епідобстежень (приміщення  бувшої райСЕС) не пізніше 2-3 годин після забору.

У вечірні, нічні години, вихідні та святкові дні пробірки з біоматеріалом помістити для  зберігання в термостат, який знаходиться у приймальному відділенні.

Крок 2. Після забору біоматеріалу хворого негайно відправити автомобілем служби ЕМД в інфекційне відділення:

а) дорослих – інфекційне відділення КЗ БРР «Макарівська ЦРЛ» або КЗ ІМР «Ірпінська центральна міська лікарня».

б) дітей – дитяче інфекційне відділення або відділення анестезіології та інтенсивної терапії КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня» (м.Боярка).

 

Не займайтесь самолікуванням!