Бородянська центральна районна лікарня
Історична довідка
«Шануймося, будьмо єдині,
вивчаймо, хто ми є і чиї ми діти…»
Віктор Лупейко
Заслужений вчитель України, письменник
Бородянський район Київської області займає територію 934 кв.км. Станом на 1 січня 2018 року в районі проживало 57 тисяч 168 чоловік. В 5 селищах міського типу проживає 60% населення району. Майже половину території, а саме 45 відсотків, становлять ліси, переважно соснові та дубові. За величиною Бородянщина займає 12 місце серед 25 районів Київської області, а за густотою населення (61 особа на кв. км) поступається лише Києво-Святошинському, Обухівському та Броварському районам.
Загальна протяжність межі району становить близько 192 км, з них 22 км проходить по річці Тетерів і 4 км по річці Ірпінь. З південного заходу на північний схід по торф’янистих низинах протікає річка Здвиж, яка неподалік села Приборськ Іванківського району впадає в р. Тетерів, а далі в Київське водосховище.
Бородянський район розташований на відстані 70 км від епіцентру найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття – вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції.
Адміністративний центр району – смт.Бородянка (13,5 тис.жителів), до району входять 5 селищ міського типу (Бородянка, Бабинці, Клавдієво, Немішаєво, Пісківка) та 42 села.
Бородянка – селище міського типу
На півночі, сході та півдні район межує з Іванківським, Вишгородським, Києво-Святошинським та Макарівським районами Київської області, на заході – з Малинським районом Житомирської області.
Вся сучасна поверхня району відноситься до низовин Київського Полісся.
До 1894 року на всю Бородянську волость не було жодного лікаря. Першим дипломованим медиком був земський лікар Виноградов, котрий поселився у флігелі місцевого крамаря Штенкеля.
Лікар Виноградов займався приватною практикою. Вже в 1895 році був відкритий прийомний покій для амбулаторного прийому хворих та розміщено 6 ліжок для важко хворих
На 1 січня 1900 року в Бородянській волості був лікар, фельдшер та акушерка.
В 1905 році земство виділило кошти на будівництво нової лікарні. Керував будівництвом земський лікар Готтард Фрідріхович Гейне. Будівництво лікарні було завершене в 1910 році. Урочисте відкриття відбулось 12 вересня 1910 року. Лікарня була освячена священником. На тому місці, де розташована нинішня лікарня, в той час було зведено 4 добротні споруди – стаціонар на 16 ліжок, амбулаторію, аптеку та дім на 8 кімнат для проживання лікаря. Зараз в цій споруді після добудови другого поверху знаходиться адміністрація центральної районної лікарні. Крім того земський лікар мав у своєму розпорядженні кухарку, покоївку та парокінний фаетон.
Будівля адміністрації Бородянської ЦРЛ
В одному із статистичних довідників перед початком першої світової війни зустрічається така інформація: «Лікарня земська на 15 ліжок, Лікар Гейне Г.Ф. Фельдшери: Гельчин Є., Косьминський П. Акушерка Панасевич-Калинова Ю.».
Із лікарів, які працювали в Бородянці до 1917 року, в пам’яті старожителів залишилися лікар Бойченко, якого люди згадували з винятковою теплотою за його гуманність. Не відмовляючи в допомозі усім хворим, він сам заразився тифом від чого і помер у 1920 році.
Вперше хірургічні операції в Бородянській лікарні почав робити у 1922 році лікар Бенюмов.
Майже півстоліття віддав медицині Петро Розумникович Космінський, який працював спочатку фельдшером, а після одержання вищої освіти – лікарем. Він широко і з успіхом використовував народну медицину і мав серед населення великий авторитет.
В 20-х роках ХХ століття охорона здоров’я на Бородянщині розвивалась доволі повільно. Так, у 1927 році лікарня мала все ті ж 16 ліжок, в ній працював один лікар. Але за наступне десятиліття кількість ліжок збільшилась до 75, а кількість медичного персоналу до 18 чоловік.
З 1936 по 1947 рік лікарню очолював Т.В. Чунтулов, хірург за професією.
В 1936 відкрито інфекційне відділення на 30 ліжок та пологове на 20 ліжок.
Гарну пам’ять про себе залишила Ганна Миколаївна Максюта, яка молодою акушеркою у 1927р. у віці 22 років прибула з Києва до Бородянки. Після закінчення медінституту Ганна Миколаївна працювала майже 50 років отоларингологом. У своїх спогадах лікар Яків Павлович Храпаль згадував про неї: «Це лікар з високо розвиненим почуттям обов’язку, лікарської совісті і лікарської майстерності. Вона завжди залишалася врівноваженою, доброзичливою – і завжди вмілою і знаючою. З нею охоче радились лікарі других спеціальностей».
В період німецької окупації майно та обладнання лікарні в значній мірі було розграбованим. Допомога надавалась тільки інфекційним та важко травмованим хворим. Опікувались ними лікарі Г.М. Максюта та Є.П. Тріодін.
Після окупації Бородянську лікарню було відкрито 11 листопада 1943 року. Відновлювальні та будівельні роботи проводилися медичними працівниками.
З 1950 по 1956 роки будувався хірургічний корпус. Як згадує Я.П.Храпаль: «Було відпущено 4 гектари території лісу і наказано: рубайте і будуйте». Умови в лікарні були важкі: водопровід діяв тільки в хірургії і тільки через день, каналізація майже не функціонувала,очисні споруди (невеликий ставок) знаходились на території лікарні, приміщення опалювались торфом, інструменти стерилізували на керогазі.
Хірургічне відділення
Лапароскопічну операцію виконують завідувач хірургічним відділенням Лісогор П.В., лікар-хірург Ковальчук О.Л. та старша операційна сестра Ширяєва Т.О.
З часом лікарня розширилась: в 1945 році було 40 стаціонарних ліжок, у 1955р.-140, у 1960 р. -245 ліжок.
З 1968 року по 1989 рік лікарню очолював лікар-хірург Ковальчук Вітольд Дмитрійович.
У 1970 році в рай лікарні відкрили клінічну, санітарно-бактеорологічну та зубопротезну лабораторії.
В 1971 році введено в дію флюорографічний кабінет та кабінет функціональної діагностики.
Поліклінічний корпус
У 1972 році введена в експлуатацію нова трьохповерхова поліклініка, а опісля –двоповерховий лікарняний корпус, де були розміщені хірургічне, пологове, гінекологічне та дитяче відділення.
Лікувальний корпус
В період фінансової кризи 90-х років минулого століття району лікарню очолював Володимир Степанович Сливінський – лікар-терапевт і великий гуманіст. В той час, коли заборгованість із виплатою заробітної платні сягала багатьох місяців, а грошей не було на технологічний процес, коли лікарня працювала із ризиком закриття, йому вдалося зберегти не лише колектив медичних працівників, а і матеріально-технічну базу. Було розпочато будівництво дитячого відділення.
Дитяче відділення
В пологовому відділенні
З 2003 по 2014 рік головним лікарем ЦРЛ працював Лук’яненко Анатолій Трохимович. За цей період було закінчено будівництво дитячого відділення, проведено капітальний ремонт в лікувальному корпусі, переведена на газове опалення котельня ЦРЛ.
Господарський блок
У вересні 2005 року сесією Бородянської районної ради була затверджена районна Програма розвитку сімейної медицини. В 2006 році в районі було створено 6 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини в селах Блиставиця, Загальці, Козинці, Луб’янка, Микуличі, Мирча, в 2007 році в селах Пилиповичі, Мигалки, Здвижівка. Програма розвитку сімейної медицини дала поштовх для якісного покращення матеріально-технічної бази медицини на селі.
За сприянням виконкомів сільських рад проведені капітальні ремонти амбулаторій в селах Мирча (сільський голова Кулінічев С.П.), Пилиповичі (голова сільської ради Губиш О.О.), Микуличі (голова сільської ради Корнієнко В.М.), Блиставиця (сільський голова Пархоменко Т.А.), Мигалки (сільський голова Олексієнко Г.О.), а також ФАПів в селах Небрат (Яременко І.В.), Дружня (Сліпенко В.І.), Озера (сільський голова Кушніренко Л.В.).
У 2013 році в структурі охорони здоров’я організовано 2 медичних заклади – комунальний заклад Бородянської районної ради «Бородянська центральна районна лікарня» (КЗ БРР «Бородянська ЦРЛ») та комунальний заклад Бородянської районної ради «Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги» (КЗ БРР «Бородянський ЦПМСД»). Першим головним лікарем Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги став лікар-уролог Рибченко Ігор Васильович. З квітня 2015 року цей заклад очолює Бовсуновський Микола Іванович.
У грудні 2014 року рішенням сесії Бородянської районної ради головним лікарем КЗ БРР «Бородянська центральна районна лікарня» призначений Чебишев Ігор Сергійович.
1 липня 2015 року було відкрито відділення трансфузіології. За останні три роки лікарня поповнилася лікарями хірургами, анестезіологами, терапевтом, неонатологом, урологом, трансфізіологом, рентгенологом, отоларингологом, лікарями лаборантами.
На сьогодні лікарня є багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом, який надає вторинну (спеціалізовану) стаціонарну та амбулаторну медичну допомогу населенню Бородянського району та Пісківської об’єднаної територіальної громади.
У відділеннях районної лікарні розміщено 200 стаціонарних ліжок, в тому числі 40 терапевтичних, 35 хірургічних, 20 травматологічних, 20 неврологічних, 20 дитячих, 20 пологових, 20 гінекологічних, 10 урологічних, 10 отоларингологічних. Відділення інтенсивної терапії та анестезіології налічує 6 стаціонарних ліжок.
В лікарні працюють 395 співробітників, в тому числі 75 лікарів та 150 середніх медичних працівників.
|
Підготував А.Головаш При написані довідки використані матеріали із книги «Літопис рідного краю» під редакцією Іченця Б.П., спогади хірурга Храпаля Я.П., акушерки Баранової І.Й. та фотографії власного архіву |