Тиждень обізнаності про Сказ (26 лютого-1 березня)

        За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сказ входить у першу п’ятірку хвороб, спільних для людей і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день випадки захворювання на сказ реєструються у 115 країнах світу.

         В Україні щорічно реєструються поодинокі випадки захворювань людей на сказ. Хворіють люди, які не зверталися після покусів тваринами за медичною допомогою та не отримали антирабічних щеплень.

          У 2023 році зареєстровано 1 випадок у Вінницькій області. Захворів чоловік, 1962 р.н., якого укусила за палець руки кішка, яка через 2 дні після цього зникла. За медичною допомогою не звертався, захворів на сказ через 19 днів після укусу кішкою, помер на 5-й день захворювання.

          У Київській області за останніх 30 років зареєстровано 4 випадки сказу серед людей, з них 2 вип. у Кагарлицькому районі (1997 та 2011 роки), по 1 вип. у Переяслав-Хмельницькому районі (2003 рік) та м. Ірпінь (2013 рік). 

         Останній випадок зафіксовано у 2016 році у киянки, яка була інфікована збудником сказу у Васильківському районі.

        В  Бучанському  районі  щороку фіксуються випадки захворювань на сказ серед тварин. В 2023 році зареєстровано 3 випадки сказу серед тварин: в с. Діброва  Ірпінської ОТГ були покусані домашньою собакою чоловік та жінка, м. Ірпінь Ірпінської громади(покус  домашньою  собакою  жінки та  ослизнення чоловіка та дитини),с.Бузова , Дмитрівської ОТГ(контакт чоловіка з хворою на сказ собакою).

         Щороку велика кількість осіб звертається у заклади охорони здоров’я для отримання медичної допомоги, зокрема курсу антирабічних щеплень з приводу нападу та укусів тварин. За 12 місяців    2023 р.в Бучанському районі  звернулися за медичною допомогою  565  таких осіб, з них – 225 особам призначено щеплення проти сказу.Станом на 22.02.2024 року в Бучанському районі зареєстровано 23 звернення за медичною допомогою,14  з яких діти до 17 років. Призначено курс щеплень 8-ми особам.

  Сказ – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке уражає центральну нервову систем, має тяжкий перебіг, завжди закінчується смертю і спричиняється вірусами. Крім нервової тканини, вірус виявляють у слинних і слізних залозах. Людина інфікується збудником сказу від тварин.

          В Україні основними джерелами сказу у дикій природі є червоні лиси та інші м’ясоїдні тварини, у населених пунктах наближені до людей тварини, переважно коти і собаки (особливо безпритульні), домашня худоба. 

          Збудник сказу передається із слиною через укус хворої тварини або при ослиненні нею слизових оболонок чи ушкоджених шкірних покровів людини. Рідше можливе інфікування при зніманні шкури з хворих на сказ тварин (особливо диких, м’ясоїдних). Передача збудника сказу від людини людині при укусі чи з слиною теоретично можлива, хоча ні разу не була підтверджена. 

          Тваринизаразні ще в інкубаційному періоді. Від декількох годин до декількох днів вірус знаходиться на місці укусу, а потім стрімко починає поширюватися по нервових волокнах і досягає центральної нервової системи. Тому особливо небезпечні укуси ділянок тіла, що близько розташовані до мозку – голова, шия, а також пальці рук. Вкрай небезпечні укуси дикими тваринами.

        Інкубаційний (прихований) період сказу триває від 7 днів до року і більше (в середньому 1-3 місяці). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що призводять до летального наслідку.

         Початковими симптомами сказу є підвищення температури, поколювання, печіння у місці укусу. При поширенні вірусу у центральну нервову систему відмічаються симптоми енцефаліту, гідрофобії (водобоязні), аерофобія (страху руху повітря), акустикофобії (страху звуку) з судомами. Хвороба може проявлятися також у вигляді паралічів м’язів, з наступною комою.

          Ймовірність захворіти на сказ є високою, якщо людина після укусу тварини не звертається за медичною допомогою або відмовляється від курсу призначених антирабічних щеплень чи перериває курс щеплень. На жаль, такі випадки в області реєструються щорічно. Так, за 6 міс. 2023 р. зареєстровано 62 відмови від призначених щеплень та 32 випадки самовільного перериванн їх курсу. 

Як же захиститисявід сказу ?

До основних заходів запобігання захворювань людей на сказ, спрямованих на джерело збудника хвороби відносяться: 

✅ вирішення проблеми безпритульних тварин у населених пунктах (відлов, поміщення безпритульних тварин у притулки, стерилізація тварин);

✅ уникнення контактів потенційно небезпечними, зокрема дикими та безпритульними тваринами;

✅ проведення щеплень проти сказу домашніх і диких м’ясоїдних тварин;

✅ дотримання громадянами правил утримання домашніх тварин.

   Для запобігання захворюванню на сказ після укусу або ослинення твариною, необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани обробити 70% спиртом або 5 % розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку, і невідкладно звернутися по медичну допомогу у найближчий травматологічний пункт та виконувати призначення лікаря.  

         У випадку призначення антирабічних щеплень застосовується антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Курс лікування складається із 5 ін’єкцій антирабічної вакцини. Антирабічний імуноглобулін призначається при тяжких укусах та укусах, нанесених дикими тваринами. Антирабічні щеплення в Україні безкоштовні. У випадку укусу відомою твариною проводиться ветеринарне спостереження за нею впродовж 10 днів.

Важливопам’ятати, що при підозрі на захворювання тварини – необхідно негайно звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця; тварин, які нанесли укуси чи ослинення, необхідно ізолювати для проведення за ними ветеринарного нагляду, ні в якомуразі не можнатваринувбивати !

Презентовано Рамку цифрової компетентності працівника охорони здоров’я

Рамка цифрової компетентності працівника охорони здоров’я – це важливий інструмент для впровадження освітніх ініціатив і формування державної політики, спрямованої на підвищення рівня цифрової грамотності, практичного використання засобів і сервісів цифрових технологій фахівців медичної сфери різних напрямів та категорій.Документ містить опис та структуру цифрових компетентностей, що визначають обсяг знань, умінь і практичних навичок, необхідних для ефективного використання в роботі сучасних досягнень інформаційних технологій.

Рамку підготували: Міністерство охорони здоров’я України у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством освіти і науки України та Національною службою здоров’я України за сприяння Проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».

«Презентація і практичне застосування рамки цифрової компетентності працівника охорони здоров’я на практиці означає підвищення професійних стандартів, створення навчальних програм для майбутніх та практикуючих медичних і фармацевтичних працівників. Також рамка сприятиме оцінюванню і самооцінюванню, заповнюючи прогалини та підвищуючи цифрові навички. Як результат відбудеться покращення якості надання послуг та функціонування системи в цілому – от і виконання домашнього завдання з євроінтеграції», – говорить заступниця міністра з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

«Ми будуємо найзручнішу цифрову державу в світі. Для цього потрібно, щоб українці мали розвинуті цифрові навички. Саме тому ми створили та затвердили концепцію розвитку цифрової грамотності, розробили регіональні концепції з розвитку цифрової грамотності, адаптували європейські фреймворки DigiComp 2.1 та 2.2, створили Рамку цифрової компетентності, яка була схвалена Кабміном до 2025 року. Окремо – для підприємців, держслужбовців, освітян та молодих підприємців. А сьогодні – й для працівників охорони здоров’я», – додає заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства цифрової трансформації України Валерія Іонан.

Рамку рекомендовано для посадових осіб, які формують державну політику у сфері охорони здоров’я, розробників професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик, укладачів навчальних програм закладів освіти та закладів підвищення кваліфікації, членів атестаційних комісій.Реалізація цього документа – важливий крок втілення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, Концепції розвитку цифрових компетентностей та Концепції розвитку електронної охорони здоров’я.

https://www.youtube.com/watch?v=CGL5adRKdQg&t=237s