21 жовтня – Всесвітній день йододефіциту

Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.

Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.

Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду 1.

Чим небезпечний дефіцит йоду?

Наслідки нестачі йоду в організмі:

  • відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
  • збільшення щитовидної залози (зоб);
  • затримка росту у дітей;
  • затримка інтелектуального розвитку у дітей;
  • зниження розумової активності у дорослих;
  • порушення обмінних процесів;
  • загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
  • неонатальний гіпотиреоз;
  • рак щитовидної залози;
  • погіршення пам’яті, слуху;
  • підвищення холестерину;
  • сухість шкіри, втрата її еластичності;
  • порушення роботи кишківника;
  • відчуття холоду;
  • різке зниження чи підвищення маси тіла;
  • набряки;
  • випадіння волосся тощо.

Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях, у низці прибережних регіонів тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йододефіциту.

Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим?

Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).

Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.

Для дітей:

  • 0–6 років — 90 мкг;
  • 6–12 років — 120 мкг.

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу! 2

Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.

У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.

За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.

Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник.

Профілактика йододефіциту

Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

  • морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
  • білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
  • морську капусту (ламінарію);
  • овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
  • фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
  • яйця;
  • молоко;
  • яловичину;
  • волоські горіхи.

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.

Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту. За даними Глобальної йодної мережі (IGN), 129 із 197 країн світу вже ухвалили законодавчі зміни для йодування принаймні харчової солі або солі для харчової промисловості.

Центр громадського здоров’я МОЗ України ініціює громадське обговорення з метою впровадження законодавчих змін щодо обов’язкового універсального йодування солі.

Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та громадським сектором розраховують, що Україна також долучиться до світової практики обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків йододефіциту.

1Згідно з Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 000 дітей (80%) щороку народжуються із ризиком розладів унаслідок йододефіциту і розвиваються без споживання необхідної кількості йоду з їжею.

2Загальнонаціональне репрезентативне дослідження забезпеченості населення мікронутрієнтами, здійснене ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим фондом ООН 2004 р., довело актуальність проблеми йододефіциту для всієї території України.

Центр громадського здоров’я МОЗ України

20 ЖОВТНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку понад півмільйона жінок у всьому світі помирає через цю недугу. Однак хворіють на рак грудей і чоловіки.

Найвищу захворюваність жінок зареєстровано у віковій групі 65–69 років, смертність — у віковій групі 80–84 роки.

Вже у віці 18–24 роки рак грудної залози має третє місце у структурі захворюваності українок (10,8%), а з 30 до 74 років він стало лідирує (27,6–20,6%). У структурі смертності від раку жіночого населення рак грудей переважає у вікових групах 30–54, 55–74 та 75+ років і складає 24,5%, 20,6% та 18,5% відповідно.

Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

Ви перебуваєте в групі ризику, якщо у вас є:

  • родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
  • відсутність вагітностей та пологів;
  • перша вагітність у 30 років і старше;
  • вік старше 40 років;
  • ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
  • пізня менопауза — після 55 років;
  • безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
  • цукровий діабет;
  • надмірна вага та ожиріння;
  • куріння;
  • зловживання алкоголем;
  • гіпертонічна хвороба;
  • перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
  • вплив джерел радіації.

За даними ВООЗ, 21% усіх випадків смерті від раку молочної залози у світі спричинено вживанням алкоголю, зайвою вагою і ожирінням, а також фізичною інертністю.

Проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо того, як часто вам потрібні профілактичні огляди — це залежить від вашого віку та факторів ризику, які можуть вплинути на розвиток раку.

Рак молочної залози на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) має безсимптомний перебіг і не завдає болю. Привернути увагу мають дуже хворобливі місячні, болі в молочних залозах.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

  • прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
  • втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;
  • зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
  • ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
  • ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
  • збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Профілактика

Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря:

  • мамолога — не рідше одного разу на 1–2 роки;
  • жінкам старше 50 років — щодва роки здійснювати мамографічні обстеження.

Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря!

“Центр громадського здоров’я МОЗ України”