Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотиками та їх незаконному обігу

Історія метадону Метадон – це синтетичний наркотик Він був отриманий в ході хімічного експерименту німецькими вченими М.Бокмюлем і Г.Ерхартом в 1937 році. З 1942 року використовувався в ряді європейських країн і США як знеболюючий засіб в лікуванні героїнової залежності. Назва «метадон» з’явилося лише в 1954 році, а до цього часу препарат називався Дольфін – на честь Адольфа Гітлера

    Метадон виглядає як білий зернистий порошок. Може застосовуватися у формі таблеток білого, жовтого або рожевого кольору або в формі ін’єкцій.

    Метадон являє собою щось середнє між морфієм і героїном і відноситься до препаратів, що містять опіат – тобто, знімає біль і напругу, викликає помутніння розуму і звикання При прийманні препарату всередину його знеболююча дія настає через 20-30 хвилин – спочатку потрапляючи в шлунок, він лише через півгодини потрапляє в кров. В цьому випадку пік впливу наркотику настає через 3,5-4,5 години. Якщо метадон вводиться внутрішньовенно, то він розчиняється крові вже через 10 хвилин, а кульмінація настає через 1,5-2 години. Загальна наркотична дія метадону може тривати від одного до трьох діб. Під впливом препарату людина може страждати галюцинаціями, втратою орієнтації, розладом зорового нерва і шлунка.

    У порівнянні з героїном отримане задоволення від метадону значно нижче, але його наслідки, надані на організми, дуже небезпечні і згубні:

  • Сильна залежність вже після другого прийому. Тим, хто переходять від метадону до героїну, потрібна подвійна доза;
  • Сильна ломка – після трьох тижнів відмови від метадону починають хворіти кістки, наздоганяють напади паніки і задухи, спостерігається тахікардія;
  • Руйнування клітин печінки, підвищується ризик виникнення гепатиту і цирозу печінки;
  • Погіршуються імунні функції організму, значно знижується маса тіла;
  • Кістки стають слабкими і крихкими, так як метадон вимиває кальцій з організму;
  • Порушується серцевий ритм, нерідко безпричинно частішає серцебиття, що може привезти до хвороб серця і судин;
  • Впливає на статеву систему – розвивається імпотенція і безпліддя;
  • Порушується нервова система, що призводить до проблем з психікою і зниження уявної активності. Вживання метадону має високий ризик передозування, що в абсолютній більшості випадків закінчується летальним результатом.

   Фізична залежність від метадону проявляється наступними симптомами:

  •  Проблема з диханням (напади задухи, задишка);    
  • Нестабільне серцебиття;
  • Нудота і блювота;
  • Лихоманка.

   Коли колишня доза метадону перестає діяти, наркоман збільшує споживання препарату в кілька разів. Але чим частіше вживається наркотик, тим складніше людині досягти того відчуття насолоди, якого він так бажає. У його поведінці можна встежити постійний поспіх і дратівливість, рухи стають різкими і хаотичними. Після 4-6 прийомів метадону людина вже не відчуває «кайфу» або насолода – все його існування направлено на те, щоб заглушити той біль, який приносить ломка. Часто наркомана тягне на гострі відчуття і більш серйозні препарати, наприклад, так званий «вуличний метадон», який моментально заражає вени і підвищує ризик передозування. Фізична залежність тісно пов’язана з психічною – чим більше наркотик заволодіває тілом людини, тим більше він заволодіває його свідомістю.

   Найбільш сильна психічна залежність від метадону виникають у людей, які намагаються «злізти» з героїну шляхом вживання метадону. Великий вміст наркотика в крові викликає ефект сонливості, людині починає здаватися, що він постійно хоче, коли як насправді його організм не втомився. Вживання метадону викликає тривожні відчуття, появу і розвиток фобій, параної. Такі люди стають і дратівливими і підозрілими – їм здається, що оточуючі хочуть заподіяти їм шкоду. Метадон не викликає галюцинацій, лише дає відчуття тепла і спокою. Коли проходить дія препарату, людей заповнює відчуття порожнечі і туги, він постійно перебуває в стані апатії, коли у нього немає ні сил, ні бажання що-небудь робити. Такий стан нерідко призводить до депресії.

Як кинути вживати метадон? Самостійно кинути вживання метадону дуже складно через найсильнішу ломку, що триває близько місяця. Вчені, які розробили препарат, припускали, що людина буде приймати його постійно як заміну героїну і зовсім не задавалися питанням, як кинути вживати метадон. Кинути вживання складно, але можливо. В першу чергу потрібно мати прагнення зав’язати з наркотиком і заручитися підтримкою друзів, рідних і близьких. Потрібно вирішити діяти до кінця і не збиватися з вірного шляху, тому складних ситуацій буде багато – до цього потрібно бути готовим і пам’ятати, що безвихідних ситуацій не буває. Хвора людина повинна придумати собі потужну мотивацію, яка стане стимулом до одужання – заради сім’ї або близької людини, заради отримання освіти, заради можливості подорожувати і так далі. Бачачи перед собою будь-яку мету, людині буде простіше позбавитися від цієї згубної звички.

Лікування метадонової залежності

  • Перший етап лікування – це детоксикація. Організм повинен повністю очиститися від наркотику. Зазвичай в цей період пацієнт відсиджується вдома, утримуючись від вживання метадону. Період утримання триває близько місяця, але не кожна людина здатна витримати такий термін, тому в деяких випадках детоксикація проходить під наглядом фахівців в лікарні. У найважчих випадках застосовується ультрашвидка детоксикація – медична процедура, яка швидко знімає симптоми навіть сильної ломки.
  • Другий етап лікування – це підшивка. В організм пацієнта вводиться речовина, яка повністю усуває ефект метадону. Цю процедуру можна порівняти з алкогольним кодуванням – після цього наркоман більше не буде відчувати ніякого тепла і заспокоєння, якщо надумає знову приймати метадон.
  • Заключний етап лікування – це реабілітація.      

  Наркотик послаблює організм, порушує цілісність роботи внутрішніх органів, і вимагає час, щоб всі функції змогли знову злагоджено працювати. У реабілітацію обов’язково має включатися психологічна допомога – людина повинна позбутися залежності не тільки на фізичному, але і на психологічному рівні, знову стати частиною суспільства і радіти життю. В середньому період лікування триває близько 10-12 місяців і вимагає контролю з боку фахівця.

Лікар психіатр-нарколог КНП БСР “Бородянська ЦРЛ” В.А. Омельченко