21 жовтня – Всесвітній день профілактики йододефіцитних захворювань


Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) — патологічні стани, обумовлені зниженням споживання йоду. Ця група захворювань включає йододефіцитний гіпотиреоз, дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), вузловий і багатовузловий еутиреоїдний зоб, функціональну автономію щитоподібної залози (ЩЗ). Найчастіше трапляється збільшення в розмірах ЩЗ — зоб. Регіон називається ендемічним за зобом, коли в більше ніж 10 % жителів цієї території визначається зоб.
Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Тому впродовж тривалого часу зоб вважався єдиним проявом такого стану. На сьогодні доведено, що, крім зоба, дефіцит йоду має також інший негативний вплив на здоров’я людини.Термін «ЙДЗ», або «розлади, спричинені нестачею йоду», використовується для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і розвиток організму, насамперед на формування мозку дитини.
В Україні проблема ЙДЗ упродовж останніх років значно загострилася. Це пов’язано як із ліквідацією попередньої системи профілактики ЙДЗ, що ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, так і з помітним зменшенням у харчуванні населення частки продуктів, відносно багатих йодом. У всіх обстежених на сьогодні регіонах країни встановлений дефіцит йоду в харчуванні. Йодний дефіцит притаманний також областям України, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Нестача йоду зумовила підвищене накопичення радіоактивного йоду в ЩЗ у значного числа жителів (особливо в дітей) і вважається чинником підвищеного ризику розвитку онкологічних захворювань.
Йод — необхідний елемент для нормального росту й розвитку тварин і людини.. В організмі людини він присутній у невеликій кількості (15–20 мг), а його кількість, необхідна для нормального розвитку, становить лише 100–150 мкг на добу.
За все життя людина споживає 3–5 г йоду, що менше від од-нієї чайної ложки.
Селен є «другом» йоду. При дефіциті селену йод погано засвоюється організмом. Добова потреба людини в селені становить 70-100 мкг.
Спектр ЙДЗ досить широкий і залежить від періоду життя, у якому ці захворювання проявляються.
Йодна недостатність у плода викликає:
• смерть
• вади розвитку
Йодна недостатність у новонароджених викликає:
• низьку масу тіла при народженні
• вроджені аномалії
• частий розвиток інфекційних захворювань
• гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози)
Йодна недостатність у дітей і підлітків:
• ендемічний зоб
 гіпотиреоз
• порушення розумового і фізичного розвитку
• порушення формування репродуктивної функції (можливості мати дітей)
Йодна недостатність у дорослих:
• ендемічний зоб
• гіпотиреоз
• знижнння фізичної та інтелектуальної працездатності
 
Йодна недостатність у жінок дітородного віку:
•    ендемічний зоб
•    анемія
•    безплідність
•    невиношування вагітності
•    передчасні пологи
•    ризик народження дитини з розумовою відсталістю
Оцінка тяжкості йододефіцитних захворювань. На сьогодні з метою оцінки тяжкості йододефіцитних захворювань і контролю за їх ліквідацією використовують рекомендації, вироблені ВООЗ/ЮНІСЕФ/ICCIDD.
Згідно з цими рекомендаціями, виділяють дві групи параметрів для визначення початкового стану йодного дефіциту в обстежуваному регіоні і для контролю ефективності заходів щодо ліквідації його наслідків. Вони містять клінічні (розмір і структура ЩЗ, наявність розумової відсталості і кретинізму) і біохімічні (концентрація тиреоїдних гормонів, уміст йоду в сечі) індикатори.
У багатьох країнах здійснюється неонатальний скринінг на вроджений гіпотиреоз, що дозволяє встановити діагноз у перші дні життя дитини, вчасно призначити лікування й уникнути тяжких наслідків дефіциту тиреоїдних гормонів під час формування функцій мозку.
Профілактика ЙДЗ набагато ефективніша, ніж лікування наслідків йодного дефіциту, тим більше що деякі з них (розумова відсталість, кретинізм) практично необоротні. Незважаючи на велику поширеність, ендемічний зоб належить до тих захворювань, які підлягають ефективній первинній профілактиці.
З метою подолання недостатності йоду в харчуванні використовують методи індивідуальної, групової та масової йодної профілактики.
Індивідуальна йодна профілактика полягає у споживанні продуктів із підвищеним вмістом йоду (морська риба, продукти моря), а також лікарських препаратів, що забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду (йодид калію). Для ефективного подолання йодного дефіциту індивідуальна профілактика вимагає від людини достатнього навчання і мотивації. Найбільший уміст йоду в морській рибі. Мало йоду в інших продуктах харчування. Тому при неможливості регулярного харчування морською рибою і продуктами моря слід використовувати для профілактики препарати йоду.
Групова йодна профілактика передбачає призначення препаратів йоду під контролем спеціалістів у групах найбільшого ризику розвитку ЙДЗ (діти, підлітки; вагітні і жінки, які годують груддю; особи дітородного віку; особи, які тимчасово проживають в ендемічному зобному регіоні; при позитивному родинному анамнезі; пацієнти, які завершили курс лікування ендемічного зоба), особливо в організованих колективах (дитячі садки, школи, інтернати).
Йодна профілактика здійснюється шляхом регулярного тривалого вживання медикаментозних препаратів, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду:
— для дітей віком до 12 років: від 50 до 100 мкг на день;
— для підлітків і дорослих: 100–200 мкг на день;
— при вагітності та під час годування груддю: 250 мкг на день.
Препарати йодиду калію містять добову фізіологічну дозу йоду, тому їх слід приймати щоденно, після їжі, запиваючи водою.
Масова йодна профілактика вважається найефективнішим і найекономічнішим методом і досягається шляхом додавання солей йоду (йодиду або йодату калію) до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води) та розрахована на всіх жителів певного ендемічного регіону. Цей метод профілактики називають також німим, адже споживач може не знати, що використовує продукт харчування, збагачений йодом. Використання йодату калію підвищує якість йодування солі і дозволяє збільшити термін придатності такої солі з трьох місяців до року.
Вживання йодованої кухонної солі вважається базовим і найуніверсальнішим методом профілактики йододефіцитних захворювань: сіль вживає більшість населення незалежно від соціального й економічного статусу, діапазон її споживання незначний (від 5 до 10 г на добу), вартість йодованої кухонної солі практично не відрізняється від нейодованої.
Інші способи (йодування хліба, води, плавленого сиру, кондитерських виробів тощо) використовуються не так часто й не можуть конкурувати із  вживанням йодованої солі.
Рекламовані в засобах масової інформації харчові добавки з йодом типу йодованого молока, йогуртів, дріжджів тощо за ефективністю, доступністю, ціною та іншими аспектами не можуть бути рекомендованими для популяційної профілактики дефіциту йоду, для профілактики дефіциту гормонів ЩЗ, для нормального фізичного та розумового розвитку дітей.
Разом із тим категорично забороняється використовувати для профілактики зоба краплі спиртового розчину йоду або розчину Люголя. Навіть в одній краплі розчину Люголя міститься йоду в 100 разів більше, ніж потрібно організму на день. Надлишок йоду може призвести до небажаних наслідків.
«Друг» йоду – селен міститься в таких продуктах харчування як: печінка, морепродукти, яйця, кукурудза, рис, фасоль, чечевиця, фісташки, пшениця, горох, горіхи, капуста.

Профілактика раку молочної залози

Указом Президента України від 17 січня 2005 року введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
Як і у всьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає – в середньому на 1-2% за рік – і в даний час у структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від нього вмирає одна жінка. В цілому щорічно це грізне захворювання забирає життя майже
7,5 тис. жінок по всій Україні.
На жаль, саме пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що хоча в світі помітна тенденція до зниження смертності (в середньому на 1% за рік), в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у чверті українських пацієнток, і половина з них помирає вже протягом першого року після виявлення.
Не останню роль у пізньому зверненні до лікарів відіграє непоінформованість суспільства про справжній стан проблеми раку грудної залози, неконтрольований державою стихійний розквіт самореклами “народних цілителів», некомпетентних і, зазвичай, непорядних людей, а не лікарів-професіоналів. Через неправильне лікування хворі втрачають час, а хвороба набирає обертів.
 
 ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ЖІНКАМ ПРО РАК ГРУДЕЙ
        Жіночі груди – найпривабливіша частина жіночого тіла, але це дуже ніжний орган. Він вимагає особливої уваги і, при необхідності, лікування, тому що може бути легко пошкоджений. Найнебезпечніше захворювання, яке загрожує жіночим грудям – рак молочної залози.
           Захворюваність на рак молочної залози постійно зростає. Сьогодні – це найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, виходить на перше місце в структурі онкопатології жінок вже після 30 років, а після 40 років – вона є лідером серед онкологічних захворювань у представниць прекрасної статі. Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, не позбавлені цього ризику і чоловіки, і все ж таки 99% усіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.
     Здоров’я жінки багато в чому залежить від її способу життя та поведінки. Саме профілактика та рання діагностика дозволяє максимально ефективно провести лікування та уникнути інвалідизації.
 
Фактори ризику
      1. Стать. Просто бути жінкою означає наявність головного чинника ризику раку молочної залози. У зв’язку з тим, що у жінок є значно більше клітин молочної залози в порівнянні з чоловіками і, можливо, через те, що на їх клітини впливають жіночі гормони росту, рак молочної залози зустрічається значно частіше серед жінок. У чоловіків також можливе виникнення раку молочної залози, але це захворювання спостерігається у 100 разів рідше.
      2. Вік. Ризик раку молочної залози підвищується з віком. Це захворювання зустрічається у кожної 8-ої жінки старше 45 років і у 2 з 3 жінок від 55 років і старше.
      3. Генетика. Від 5 до 10 % випадків раку молочної залози – прямий наслідок генетичних дефектів, успадкованих від батьків.
      4. Випадки раку грудей в сім’ї. Ризик раку молочної залози вищий серед жінок, чиї близькі (кровні) родичі страждали таким захворюванням. Постійний контроль стану молочних залоз дозволяє вчасно помітити початок утворення пухлини і видалити її.
      5. Особиста історія раку молочної залози. Якщо пухлина була виявлена в одній із молочних залоз , то ризик її появи в другій підвищується в 3-4 рази.
      6. Вживання алкоголю серйозно збільшує ризик раку грудей. Причому цей ризик зростає з кількістю випитого спиртного. У тих, хто випиває від двох до п’яти стандартних доз алкоголю (1 стандартна доза дорівнює 25 мл горілки; 60 мл десертного вина; 100 мл сухого вина; 300 мл пива) ризик появи злоякісної пухлини молочної залози зростає в півтора рази.
     7. Надмірна вага. Жіночий статевий гормон естроген виробляють не тільки яєчники. Він присутній і в жировій тканині. Тому великі дози естрогену і його триваліший вплив на тканини залоз у повних жінок підвищує ризик появи ракової пухлини.
      8. Малорухомий спосіб життя. Дослідження показали, що лише 10 годин прогулянок на тиждень знижують ризик раку грудей майже на 20%.
      9. Куріння. Паління тютюну і навіть пасивне куріння підвищують ризик розвитку раку грудей.
      10. Щільні тканини молочних залоз. Пухлини можуть бути частково приховані щільною тканиною молочної залози, що може призвести до пізньої діагностики передракових захворювань та онкопатології.
      11. Окремі види доброякісних пухлин грудей підвищують ризик раку молочної залози. Жінкам, у яких виявлені такі новоутворення, треба ретельно контролювати стан самих молочних залоз і регулярно проходити онкопрофогляд.
      12. Особливості менструального періоду. Якщо менструації у жінок почалися дуже рано (до 12 років), а менопауза почалася дуже пізно (після 55 років), ризик розвитку раку грудей підвищений. Це пов’язано з більш тривалим впливом гормонів естрогену і прогестерону на тканини молочної залози.
       13. Бездітність або пізні пологи. У бездітних жінок і тих, хто народив дітей після 30 років, ризик розвитку раку грудей вищий. Наявність багатьох вагітностей і вагітності до 30 років знижують ризик раку молочної залози.
      14. Відмова від грудного вигодовування. Годування грудьми знижує вірогідність раку молочної залози. За даними Єльського медичного університету в США, у жінок, що годували дитину грудьми більше 13 місяців або тих, що природно вигодували більше трьох дітей, ризик розвитку раку молочної залози в два рази нижчий, ніж у жінок, які ніколи не годували грудьми.
     15. Вміння справлятися зі стресами. Для профілактики патології молочної залози є важливим вміння справлятися зі стресами. Щоб залишатися здоровою, жінка має бути спокійною. Треба завжди пам’ятати:  змінюйте те, що можна змінити, і приймайте як долю те, що змінити неможливо. Уникайте неприємних людей, більше спілкуйтеся з приємними людьми, живіть сьогоднішнім днем і отримуйте від цього задоволення.
 
      Як виявити патологію молочної залози вчасно та на ранніх стадіях?
      Рак на ранніх етапах протікає безсимптомно або проявляє себе слабо, тому жінкам рекомендовано регулярно проводити самообстеження молочних залоз. Кожній жінці також необхідно проходити щорічне обстеження у лікаря, а також УЗД молочних залоз (для жінок віком до 40 років) та рентгенівську мамографію (старше 40 років).
     Це обстеження безболісне і не забере багато часу. Питання про частоту обстеження вирішується індивідуально в залежності від скарг та об’єктивних даних, отриманих лікарем при проведенні огляду.
 При виявленні раку молочної залози на ранніх стадіях  у більш ніж 80% випадків можливе повне одужання!
      Коли потрібно негайно звернутися до лікаря?
     1. Якщо під час самообстеження жінка знайшла у себе ущільнення або будь-які інші зміни в молочній залозі.
     2. Якщо жінка помітила виділення з соска.
     3. Якщо відчуває біль у грудях під час місячних.
 
                                       Найважливіше
      Регулярне обстеження у лікаря дозволить вчасно виявити пухлину і повністю її вилікувати. «Важку хворобу легко виявити, але важко вилікувати, а легку хвороба важко виявити, але легко вилікувати», – говорив Гіппократ. Якщо хвороба виявлена на ранній стадії, це дає можливість провести органозберігаючі операції, уникнути хіміотерапії і променевої терапії, провести корекцію гормональних показників, усунути фактори ризику. А жінці дає шанс на повноцінне, довге і здорове життя.
 
     Пам’ятайте, рак не є неминучістю.
 Дотримання здорового способу життя та виконання елементарних профілактичних заходів у десятки разів знижують ризик захворювання. І найголовніше: намагайтеся жити без негативних емоцій і любити те, що ви робите, і тих, хто поруч з вами.