1 грудня 2021року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

КОЖЕН ТРЕТІЙ ВІЛ-ПОЗИТИВНИЙ УКРАЇНЕЦЬ НЕ ЗНАЄ ПРО СВІЙ ВІЛ-СТАТУС. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ

В Україні близько 257 тисяч людей живуть з ВІЛ, і майже 70% із них знають про свій діагноз. Але все ще кожен третій українець або українка не знають про свій ВІЛ-статус. 

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Міжнародне гасло ООН цього року:  Ліквідувати нерівності. Покінчити зі СНІДом. Припинити пандемії. 

Без сміливих дій проти нерівності світ ризикує не досягти цілей щодо припинення СНІДу до 2030 року, а також затяжної пандемії COVID-19, соціальної та економічної кризи, що наростає.

Минуло вже сорок років з моменту реєстрації перших випадків СНІДу, але ВІЛ-інфекція все ще залишається глобальною загрозою. Світ відстає від виконання спільних зобов’язань щодо викорінення СНІДу до 2030 року, і справа не в нестачі знань чи коштів, а в структурній нерівності, яка перешкоджає ефективному застосуванню перевірених рішень для профілактики та лікування ВІЛ.

У 2015 році всі країни взяли на себе зобов’язання скоротити нерівність на національному та міжнародному рівнях відповідно до Цілей сталого розвитку. Викорінення нерівності допоможе не лише покласти край епідемії СНІДу, а й захистити права ключових груп населення, людей, які живуть із ВІЛ, підвищити ефективність боротьби з COVID-19 та іншими пандеміями, забезпечити відновлення економіки та підтримку її стабільності. 

Мета з викорінення СНІДу була відсунута у зв’язку з пандемією COVID-19 та через надмірне навантаження на системи охорони здоров’я та їх ослаблення. Викорінення СНІДу може бути під загрозою, оскільки загальна увага переключилася на боротьбу з COVID-19. 

Однак, заходи з протидії СНІДу не припиняються. 

Гнучкі, орієнтовані на населення і керовані населенням заходи протидії СНІДу довели свою стійкість до порушень роботи через COVID. Ці порушення спричинили колосальні наслідки. Досягнутий прогрес став відкочуватися назад. 

Люди, як і раніше, інфікуються, особливо ключові групи населення, дівчатка-підлітки та молоді жінки. Люди, як і раніше, помирають від захворювань, пов’язаних зі СНІДом. Люди, які живуть з ВІЛ і постраждали від нього, як і раніше, стикаються з дискримінацією та порушенням своїх прав.

На фоні надскладної епідемічної ситуації у світі ООН наголошує, що у центрі уваги має бути людина. І безпека всіх залежить від безпеки кожного. Заходи у відповідь на епідемії у всіх ситуаціях мають бути зосереджені на вразливих та найбільш постраждалих групах населення, включаючи тих, хто найбільше страждає від ВІЛ.

За останні десять років Україна досягла певних успіхів, завдяки послідовній політиці у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІД та дотриманню Україною взятих міжнародних зобов’язань щодо ліквідації хвороби до 2030 року. Про ознаки стабілізації епідемічного процесу в Україні зокрема зазначає у своєму звіті Європейське регіональне бюро ВООЗ. 

За оцінками експертів загалом в Україні 257 тисяч людей інфіковані ВІЛ. З них третина досі не знають, що є носіями ВІЛ. Це означає, що підступна хвороба непомітно, але  впевнено руйнує день за днем їх здоров’я. 

І навіть коли ВІЛ досягає своєї цілі і знищує імунну систему, ми не завжди розпізнаємо його під маскою різноманітних симптомів, чи то незрозумілої втомлюваності, чи почастілих пневмоній або рецидивів герпесу тощо. За 5-10 років людина часом і пригадати не зможе, коли вона інфікувалася ВІЛ.

Отже, єдиним правильним рішенням може стати тестування – тестування, яке в Україні доступне і безкоштовне. На щастя, медицина не стоїть на місті і для діагностики ВІЛ швидким тестом достатньо лише 15 хвилин: це той час, який дає шанс зробити правильний крок і врятувати власне життя, розпочавши лікування. Антиретровірусна терапія (АРТ) щороку удосконалюється, а препарати для лікування безкоштовні і доступні для усіх, хто їх потребує.

Так, ми ще не зупинили епідемію СНІДу, але загальмувати її нам вдалось. Якщо у 2000 році інфікувались ВІЛ 30 тисяч людей, то минулого року їх кількість була же втричі меншою (9 тисяч). Ще десять років тому через СНІД ми втрачали до 14 тисяч людей на рік. Але СНІД, як вирок, почав відступати. Минулого року кількість померлих була в рази меншою — близько 3 тисяч. 

Від початку епідемії переважно молодь 15-24 років інфікувалася ВІЛ. На початку 2000-х щороку інфікувались ВІЛ близько 10 тисяч людей юного віку, що становило серйозну проблему для суспільства. І лише завдяки комплексним заходам профілактики, зокрема серед ключових груп, ми досягли сталого зменшення кількості таких випадків.

Успішне впровадження заходів з профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини забезпечило суттєвий прогрес у досягненні цілі щодо ліквідації випадків ВІЛ серед дітей. Система профілактики, як складова програм репродуктивного здоров’я населення, була інтегрована в службу медичної допомоги матерям і дітям. Цільовий програмний підхід до надання послуг вагітним жінкам та народжених ними дітей дозволив звести ризик інфікування дітей до мінімуму. За останні 10 років ми запобігли інфікуванню понад 12 тисячі дітей.

Системно знизити захворюваність та смертність у зв’язку з ВІЛ вдалось через реалізацію спільних з громадськими організаціями масштабних профілактичних програм серед ключових груп населення, створення умов для вільного доступу населення до тестування на ВІЛ та, що найголовніше, забезпеченню доступу до АРТ усім, хто її потребує.

Для того, щоб зупинити епідемію СНІДу, потрібно зробити ще дуже багато, але одне завдання має першорядну важливість. Не можна зупинити епідемію, не надавши відповідного лікування всім, хто його потребує. Ми суттєво скоротили прогалину у кількості людей, які знають свій ВІЛ-статус. Щороку близько 2,5 млн. людей тестуються на ВІЛ-інфекцію, і на сьогодні ми маємо вже 69% діагностованих випадків. 

Але ми маємо досягти амбітної цілі: 90% людей, які живуть з ВІЛ, мають знати свій статус і, відповідно, розпочати лікування. Передусім це стосується ключових груп населення, які часто зазнають стигматизації чи дискримінації з боку суспільства через особливості поведінки чи ВІЛ-статусу. Можна по різному ставитися до чужої долі, але кожна людина має право на отримання медичної допомоги.   

Ми активно втілювали в життя стратегію децентралізації ВІЛ-послуг, щоб максимально спростити доступ до АРТ. За 10 років кількість людей, які отримують АРТ, зросла з 20 до 130 тисяч. Це більше половини від людей, хто знає свій ВІЛ-статус, при чому більшість з них досягли невизначального рівня вірусного навантаження. Саме громадські організації зробили вагомий внесок у подоланні епідемії СНІДу і допомогли забезпечити безперервність надання послуг з лікування ВІЛ під час пандемії COVID-19.

Так, ми досягли величезного прогресу у протидії СНІДу, але ми ще не покінчили з епідемією ВІЛ. Нова глобальна стратегія протидії СНІДу є обґрунтованим планом дій щодо викорінення СНІДу до 2030 року. Ця стратегія може допомогти світу, зокрема Україні, покінчити не тільки зі СНІДом, але і з COVID-19. 

Лікарські препарати, вакцини, діагностичні засоби та інші медичні технології повинні розглядатися як суспільні блага для боротьби з пандеміями та захисту ключових та вразливих груп населення у всіх соціоекономічних сценаріях. 

Цього Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом ми маємо нагадати про те, що нерівність впливає на всіх нас, незалежно від того, хто ми і де живемо. Щодня ми втрачаємо дорогоцінне життя через СНІД. У нас немає часу. Час викорінити нерівність. Час викорінити СНІД. Час зупинити пандемії.

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», 2021

В Україні стартував щорічний Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху, присвячений питанням запобігання дорожньо-транспортного травматизму в країні, дотримання правил дорожнього руху та безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Тиждень покликаний привернути увагу суспільства до проблеми ДТП та об’єднати зусилля державних органів, відомств, структур, зацікавленої громадськості та ЗМІ заради її подолання.

Дорожньо-транспортний травматизм, за даними ВООЗ, є однією з найбільших світових проблем охорони здоров’я. Травмуються або отримують каліцтва щодня понад тисячі осіб. Ризик загинути внаслідок ДТП різниться в різних країнах, проте 70% припадає на країни з низьким та середнім рівнем доходу.

Щороку, за різними статистичними даними, Україна втрачає в дорожньо-транспортних пригодах понад 3 тисячі своїх громадян, більше 30 тисяч травмуються.

  ДП “УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ТРАНСПОРТУ        МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом

Майже 3% первинної інвалідності дорослого населення в України є наслідком захворювання на діабет.

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Інсулін – це гормон, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові.

В результаті неконтрольованого діабету виникає гіперглікемія (підвищення рівня глюкози в сироватці крові), що призводить до ураження багатьох систем організму, особливо нервів та кровоносних судин.

СИМПТОМИ ДІАБЕТУ

Основні симптоми діабету:

  • надмірне сечовиділення,
  • спрага,
  • постійне відчуття голоду,
  • втрата ваги,
  • відчуття втоми,
  • погіршення зору.

ТИПИ ДІАБЕТУ

Розрізняють декілька типів діабету:

Діабет І типу (або ж інсулінозалежний) – характеризується недостатнім виробленням інсуліну. Причини виникнення недостатньо вивчені, тому запобігти захворюванню практично неможливо.

Діабет ІІ типу (інсулінонезалежний) – виникає через неефективне використання інсуліну організмом. Більшість випадків діабету цього типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності.

Гестаційний діабет – характеризується підвищенням рівня цукру у крові, яке розвивається у жінок під час вагітності. При цьому типі діабету виникає висока ймовірність ускладнень під час вагітності та пологів.

РИЗИКИ Й УСКЛАДНЕННЯ

Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2% cмертей у світі пов’язано з діабетом.

Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації.

Ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти.

Діабет є основною причиною ниркової недостатності.

ПРОФІЛАКТИКА ДІАБЕТУ

Профілактика діабету ІІ типу полягає у простих заходах з підтримання здорового способу життя. Щоб вберегтися від діабету ІІ типу, вам необхідно:

• досягнути нормальної ваги тіла та підтримувати її;
• бути фізично активним та приділяти не менше 150 хвилин на тиждень регулярній фізичній активності;
• дотримуватись здорового харчування та зменшувати кількість цукру та насичених жирів;
• утримуватись від тютюнокуріння.

Центр громадського здоров’я МОЗ

12 ЛИСТОПАДА — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ПНЕВМОНІЄЮ

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає два малюки у світі.

Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.

Пневмонія, або запалення легень, — це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень).

У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування у спеціалізованих медичних установах.

Причини пневмонії

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.

Шляхи передавання інфекції

Є кілька механізмів інфікування:

  • респіраторно-синцитіальний вірус потрапляє в організм, коли людина торкається предметів, на яких є віруси, бактерії чи грибки, а потім — очей або носа; 
  • повітряно-крапельним шляхом (через носову чи ротову порожнину) поширюються як віруси, так і бактерії;
  • через кров часто відбувається бактеріальне зараження немовлят під час пологів або відразу після народження.

Щойно вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він проникає у поверхневий шар їхніх клітин, альвеоли чи легеневу паренхіму. Разом із легенями також уражаються інші органи, що призводить до порушення різних функцій організму.

Симптоми пневмонії

Симптоми вірусної та бактеріальної пневмонії загалом подібні, однак у хворого на вірусну пневмонію може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.

Найчастіші симптоми пневмонії:

  • підвищення температури тіла (38–39 °C, рідше — 37,2–37,4 °C), лихоманка;
  • кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
  • відчуття браку повітря, зниження апетиту;
  • втома, сонливість, пітливість;
  • задишка внаслідок фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
  • втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
  • свистячі хрипи під час дихання (частіше за вірусних інфекцій).

Інколи хворим грудним дітям важко пити або ковтати їжу, у них знижується температура тіла, з’являються судоми, дехто може навіть знепритомніти.

За пневмонії часто вислуховують хрипи в легенях. Але вислухати їх удається не завжди. Діагностувати недугу допомагають рентген і комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння.

Лікування пневмонії

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити відповідне лікування.

Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів нерідко стає фатальним для пацієнта.

Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або пацієнти зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.

Пам’ятайте: самолікування, особливо із використанням антибіотиків, може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу фахову терапію!

Профілактика пневмонії

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає:

  • щеплення;
  • зміцнення імунітету;
  • достатнє та збалансоване харчування;
  • здоровий спосіб життя;
  • регулярну фізичну активність на свіжому повітрі;
  • дотримання правил особистої гігієни;
  • адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям;
  • дослідження середовища.

Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

Хто ризикує захворіти на пневмонію?

Захворіти на пневмонію можуть особи різного віку, соціального статусу і професії. Але все ж є чинники ризику:

  • вік (на запалення легень частіше хворіють маленькі діти й літні люди);
  • цукровий діабет та інші хронічні захворювання;
  • робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», 2021

“Доступних ліків” стало більше.  З 1 жовтня цього року люди з епілепсією, розладами психіки та поведінки можуть отримувати лікарські засоби безоплатно або з незначною доплатою, у рамках програми “Доступні ліки”. 

Загалом додано 57 препаратів  для лікування епілепсії, розладів психіки та поведінки (зокрема, посттравматичним стресовим розладом, шизофренією, афективними розладами, депресією та невротичними розладами) Із них 18 – повністю безоплатні, решта – з доплатою.  Вартість препаратів аптеці відшкодує Національна служба здоров’я України. 

На Київщині 423 місць відпуску ліків, де пацієнти можуть отримати препарати для лікування епілепсії, розладів психіки та поведінки. 

До 1 жовтня пацієнти купували ці ліки або повністю за власний кошт, або мали пільги в межах місцевих бюджетів. Тобто у кожному регіоні доступ до безоплатних ліків був різним і залежав від фінансової спроможності громади.

Щоб отримати препарати за програмою “Доступні ліки”, необхідний електронний рецепт. 

Електронний рецепт для пацієнтів із епілепсією, невротичними розладами може виписати невролог або психіатр – в тому числі і дитячі лікарі за цими спеціальностями.

Електронний рецепт для пацієнтів із психічними розладами виписує виключно психіатр, у тому числі – і дитячий.

Сімейні лікарі електронні рецепти за напрямами “Розлади психіки та поведінки” та “Хвороби нервової системи” не виписують.

Тому, щоб  користуватись програмою “Доступні ліки” пацієнтам із епілепсією, розладами психіки та поведінки потрібно відвідати свого лікуючого лікаря – невролога чи психіатра. Це необхідно, щоб лікар створив індивідуальний план лікування і вніс його в електронну систему охорони здоров’я.

 Якщо лікуючого лікаря немає – потрібно його обрати в будь-якому медичному закладі, який має договір з НСЗУ за напрямом амбулаторної допомоги та відповідного фахівця. Щоб потрапити на первинну консультацію до невролога для встановлення діагнозу та складання індивідуального плану лікування безоплатно, потрібно електронне направлення. Його може виписати сімейний лікар.

Для звернення до психіатра електронне направлення не потрібно.

В індивідуальному плані невролог або психіатр фіксує встановлений діагноз та призначення відповідних ліків. 

Надалі на основі індивідуального плану лікування буде формуватися електронний рецепт. З електронним рецептом пацієнт обирає будь-яку аптеку, в будь-якому регіоні країни, яка має договір з НСЗУ за таким напрямком реімбурсації. 

На 1 листопада у Київській  області 63 пацієнтів погасили 78 рецептів. Загалом лікарі виписали 162 електронних рецепти для пацієнтів із епілепсією, розладами психіки та поведінки.

Доступність послуг у сфері психічного здоров’я

З 1 жовтня 2021 р. доступні послуги у сфері психічного здоров’я стосовно отримання необхідних ліків пацієнтами із розладами поведінки, психіки та епілепсією за Програмою реімбурсації (відшкодування) лікарський засобів.

Для цього необхідно зробити 4 кроки

Список аптек колишнього Бородянського району, які працюють за Програмою реімбурсації лікарських засобів