Бородянська центральна районна лікарня

Залишок лікарських засобів та виробів медичного призначення станом на 31.07.2020р.

Гепатит дуже небезпечна інфекція!

У рамках акції  щорічно проводяться різні заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.

Проблема є актуальною для всього світу, у т.ч. для України і для нашої області.

На 69-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я 194 країни прийняли Глобальну стратегію  ВООЗ з вірусного гепатиту, яка включає цілі ліквідації гепатиту В і С протягом наступних років.

У світі започатковано унікальну в своєму роді Глобальну ініціативу  поетапного викорінення вірусного гепатиту до 2030 року.

Захворюваність на гострі вірусні гепатити А, В та С є однією з актуальних медичних і соціальних проблем в Україні, в тому числі й на Київщині.

Широка розповсюдженість та висока хронізація цих інфекційних захворювань визначають необхідність кожному з громадян осмислити свою поведінку для забезпечення від ризиків серйозних захворювань, використання можливостей профілактики методами імунізації, ведення здорового способу життя.

 

Гепатит дуже небезпечний

Проблема полягає в тому, що 80% зараженнягепатитом «С» призводить до хронічного процесу.

Хронічний перебіг гепатиту – це загроза цирозу або раку печінки.

Для ясності слід вияснити, які види гепатитів взагалі існують в Україні. Основними вважаються – “А”, “В”, “С”, “D”, “Е”. Із них два “А” і “E” – це типова кишкова паличка і так звані хвороби брудних рук. Вони виникають там, де санітарно-епідеміологічні норми низькі.

 Гепатити, викликані вірусом “А” і “E”, вважаються доброякісними.

Як у звичайної кишкової інфекції, у них чітка циклічність, яка закінчується одужанням і дуже рідко призводять до цирозу печінки.

Від гепатитів “А” і “Е” дуже просто уберегтися, зробивши щеплення. Зокрема, від гепатиту “Е” варто вакцинуватися людям, які планують мандрівку за кордон, особливо в країни Західної Азії.

ВУкраїні він рідко діагностується.

А от з гепатитами “В”, “С”, “D” – окрема справа.

Гепатит “С” – захворювання вірусної етіології, яке уражує клітини. Воно характеризується прихованим протіканням хвороби, відсутністю специфічних симптомів, наявністю запального процесу в цьому органі. Це так звані трансмісійні захворювання печінки. Вони, як правило, передаються через кров, за рахунок ушкодження цілісності слизовихоболонок та шкіряного покриву.

Гепатит “D” є досить імуногенним вірусом, не зовсім сформованим в процесі еволюції. В організмі людини він закріплюється лише за наявності австралійського антигену.

Якщо цей ген є, то РНК-віруси закріплюються з антигеном і у людини почнеться гепатит “D”.

Щодо цього гепатиту, то він є досить тяжким і дуже часто закінчується цирозом печінки. Причому розвиток цирозу може розвиватися швидше, ніж гепатит “С”.

Цей вид гепатиту є досить поодиноким. Його лікування слабо розроблене і в Україні стандартів такого лікуванню немає.

Симптоми гепатиту

Часто на запитання, що таке гепатит, впевнено відповідають що це жовтяниця”. Відповідь справедлива, але лише частково.

 Жовтяниця виникає, коли жовч, що виробляється в печінці, замість участі в переробці їжі, потрапляє в кров і надає шкірі характерний жовтуватий відтінок. Потрапляє вона і в сечу, роблячи її темною, а кал, навпаки, позбавляючись жовчі, стає безбарвним. Таке буває при запаленні печінки, а саме при вірусних гепатитах, коли вірус порушує нормальну роботу органу. Проте не завжди вірусні гепатити протікають з жовтяницею. Бувають, і досить часто, безжовтушні форми, які проходять не так гостро. Щоб безпомилково поставити діагноз гепатиту, потрібно зробити аналіз крові, сечі, а в складних випадках – біопсію печінки.

Гепатит починається з інфікування.

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить різний час: від 2-4 тижнів(гепатит А), до 2-4, і навіть 6 місяців, при гепатиті В. Після закінчення цього періоду, під час якого вірус розмножується і адаптується в організмі, хвороба починає проявляти себе.

Спочатку, до появи жовтяниці, гепатит нагадує грип і починається з підвищення температури, головного болю, загального нездужання, ломоти в тілі, як при гепатиті А. При гепатитах B і С початок, як правило, більш поступовий, без різкого підйому температури.

Вірус гепатиту В проявляє себе незначною температурою, болем у суглобах, іноді висипаннями. Початкові прояви гепатиту С можуть обмежитися слабкістю і зниженням апетиту. Через кілька днів картина починає мінятися: пропадає апетит, з’являються болі в правому підребер’ї, нудота, блювота, темніє сеча і знебарвлюється кал.

Зазвичай після появи жовтяниці стан хворих покращується.

Цього не відбувається при гепатиті С, а також у хронічних алкоголіків і наркоманів –  через інтоксикацію організму. У решти ж хворих поступово, протягом декількох тижнів, відбувається зворотний розвиток симптомів. Так протікають гострі форми вірусних гепатитів.

Клінічний перебіг гепатитів може бути різного ступеню тяжкості. Назви – легка, середньотяжка і важка форми – говорять самі за себе.

 Є ще й четверта, фульмінантна, тобто блискавична форма. Це найважчий різновид гепатиту, при якому розвивається масивний некроз печінки,  зазвичай він закінчується смертю хворого.

Хронізація характерна тільки для гепатитів B, C, D.

Найбільш характерними ознаками хронічних гепатитів є нездужання, підвищена стомлюваність під кінець дня, неможливість виконувати колишні фізичні навантаження.

Ці симптоми непостійні, через що багато хто не ставиться до хвороби серйозно, адже такі ознаки гепатиту як нудота, болі в животі, суглобові та м’язові болі, розлад шлунку, можуть бути зумовлені як основним захворюванням, так і іншими хворобами шлунково-кишкового тракту.

 

 

Шляхи зараження вірусним гепатитом

Переважна більшість хворих на вірусні гепатити В та С – це  особи віком від 18 до 40 років, статевий шлях інфікування у них дуже суттєвий.

 Інші шляхи зараження – ін’єкційне введення наркотичних засобів, процедури в салонах краси тощо.

      Загалом шляхи зараження вірусом виглядають так:

• перинатальний – від матері дитині під час вагітності, в пологах, під час годування грудьми;

  – парентеральний (ін’єкційна наркоманія, переливання крові та її компонентів, трансплантація органів, уколи, пірсинг, татуювання, нестерильне медичне обладнання тощо);

  – побутовий (ризик менший, проте суттєвий: при використанні чужих лез, зубних щіток, гребінців, засобів для миття).

     До основних груп ризику належать підлітки та особи, які мають безладні гетеро- та гомосексуальні стосунки, медичні працівники, пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.

Захиститвід цієї хвороби

          Одним з ефективних неспецифічних засобів профілактики гепатиту єпопередження його передачі від хворої людини до здорової.

Концентрація HBV в рідинах організму неоднакова: висока у крові, плазмі, середня – у слині, спермі, вагінальному секреті, низька або не визначається – у сечі, калі, поті, сльозах, грудному молоці.

 

Пам’ятайте – вірус гепатиту дуже витривалий і, на противагу вірусу СНІДу, довго зберігається у зовнішньому середовищі!

 

Узагальнити інформацію щодо попередження зараження вірусамигепатиту з парентеральним шляхом передачі можемо у кількох важливих порадах:

– ніколи не користуйтеся спільними шприцами та голками;

– секс має бути безпечним: використання презервативів допомагає уникнути зараження, проте навіть при правильному використанні презерватива він ніколи не захищає на 100%;

– при наколюванні татуювань, пірсингу, проколюванні вух необхідно бути впевненим у якісній стерилізації інструментів, переконатися, що майстер використовує одноразові рукавички.

Пам’ятайте, татуювання в 4 рази підвищує ризик інфікування гепатитом С;

– використовуйте тільки особисті інструменти для манікюру, педикюру;

– пройдіть аналіз на гепатит В при плануванні вагітності;

– максимально застосовуйте медичні та лабораторні інструменти одноразового користування;

– не дозволяйте проводити будь-які ін’єкції, вакцинації, внутрішньо-шкірні проби та інші маніпуляції кільком особам одним шприцом при заміні лише голок. Під час будь-якої маніпуляції для кожного хворого використовується окремий стерильний інструмент;

– в мікроскопічних дозах кров може залишатися на бритвах після гоління, зубних щітках, ножицях для нігтів. Не користуйтеся цими предметами разом з іншими людьми.

          І все ж, шляхи зараження вірусними гепатитами в більшості випадків залишаються невідомими.

Для збереження свого здоров’я слід дотримуватися елементарних правил гігієни та проводити своєчасну вакцинацію, яка, зокрема, є надійним засобом захисту від вірусного гепатиту В.

Обов’язковим є обстеження донорської крові та її препаратів!

 

Літо – час відпочинку. Хтось залюбки проведе  довго­очікувані вихідні в горах, насолоджуюсь неймовірними краєвидами та смакуючи шашлики, інші заздалегідь придбали путівки, аби побачити море, а є й такі, хто прекрасно проведе відпустку вдома, часто відвідуючи приміські водойми, вдосталь гуляючи на вулиці чи просто гріючись на сонці.

Але в цей період не варто забувати й про обережність – деякі літні небезпеки можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю, а в певних ситуаціях навіть становити небезпеку для життя.

Щоб літо не обернулося на проблеми, лікарі радять не забувати про деякі надзвичайно важливі моменти. Адже спека для нашого здоров’я не менше (а може – й більше!) небезпечна, ніж холод.

Сонячні та теплові удари, опіки, нещасні випадки на воді, травми, укуси комах, кишково-шлункові проблеми – усе це наслідки легковажного ставлення до здоров’я влітку.

Щоб літній відпочинок на природі не обернувся бідою, щоб уберегти себе і свою родину від непередбачуваних проблем, та як уникнути важких, а деколи й трагічних наслідків, коли вони все ж виникли, слід дослухатись до рекомендацій фахівців.

Остерігайтеся палючого сонця

Влітку так хочеться погрітися на сонці та позасмагати. Але важливо пам’ятати, що надмірне перебування під його променями може викликати почервоніння шкіри або опік. Для того, щоб захистити ніжну шкіру від небажаних наслідків, вирушаючи на вулицю, користуйтеся сонцезахисним кремом. А в період із 11.00 і до 16.00 години краще взагалі не виходьте під сонце, особливо з дитиною.

Також у спекотну сонячну погоду через тривале перебування на природі можуть виникнути не лише опіки, а й теплові удари та перегрівання. Отож, якщо відчули запаморочення та головний біль, а шкіра стала вологою, змініть обстановку.

Перебуваючи довгий час на сонці, можна навіть втратити свідомість. Щоб цього не сталося, перемістіться у прохолодне приміщення, підніміть ноги та покладіть під коліна валик з одягу. На голову накиньте рушник змочений холодною водою. Попийте холодного чаю і викликайте «швидку». А  якщо сильно обпеклися на сонці, то в домашніх умовах підійде Пантенол.

Не тільки опіками небезпечний літній сезон для шкіри. У спеку збільшується кількість гнійничкових захворювань – вискакують прищі, з’являється висип та інші болячки.Щоб не допустити появи гнійників на тілі, дерматологи радять приймати ваннуз настоями трав-антисептиків: ромашки, чистотілу, череди. Та й загалом не забувати про частий душ!

 

Будьте обережними на воді

У спекотні дні, що нині спостерігаються на території України, більшість людей рятуються від палючого сонця на берегах водойм.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати.  Та навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  правил поведінки на воді дітям.

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:

• діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
• вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
• не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
• не можна запливати за обмежувальні знаки;
• слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
• якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
• не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
• не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
• не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
• не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
• не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
• купатися рекомендовано вранці i ввечері;
• не слід купатися наодинці;
• не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
• не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.

Стережіться укусів комах

Літо люблять не лише люди, а й різні комахи. Однак «близьке спілкування» з ними може призвести до неприємних наслідків. Наприклад, укус комара здатний викликати алергічну реакцію, яка може супроводжуватися не лише почервонінням, свербінням, а й набряком на місці укусу. Також не забувайте, що комарі можуть переносити інфекцію. Щоб захиститися від цих комах, використовуйте репеленти.

Любите збирати ягоди та гриби у лісі або просто ходити босоніж по траві або землі,тоді робіть це обережно, адже так легко наступити на отруйних павуків та змій.

Після укусу рану продезінфікуйте та накладіть стерильну пов’язку, а зверху прикладіть холодний компрес, щоб не дати отруті поширюватися. Викликайте «швидку», але не відсмоктуйте отруту і не розрізайте ранку у цілях вилучення отрути. Краще багато пийте (воду, чай, але не каву).

Також у лісі, чагарнику чи високій траві існує ймовірність укусу кліщів. Нагадаємо, що ці комахи здатні переносити такі хвороби, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) та кліщовий вірусний енцефаліт. Якщо виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого травмпункту.

Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: захопіть петлею з нитки тіло кліща щонайближче до шкіри і видаліть його коловими рухами, викручуючи кліща проти годинникової стрілки.

Увесь відпочинок можуть зіпсувати й укуси бджіл чи ос. Вжаливши, вони здатні провокувати різні алергічні реакції – від висипу до набряку. Найважча форма – анафілаксія, коли отрута бджоли призводить до зниження артеріального тиску, що може мати летальний наслідок.

Якщо сильна алергічна реакція виникла у вас вперше, прикладіть до місця укусу щось холодне й негайно зверніться до найближчого медичного закладу. Якщо не маєте можливості звернутися по допомогу, витягніть жало, але робіть це обережно, щоб не розчавити «отруйний» мішечок. Місце укусу протріть перекисом водню, прикладіть щось холодне і випийте антигістамінний препарат,  а  при необхідності – й знеболювальне.

Уникайте отруєнь

Літо – найпоширеніший час для кишкових інфекцій. Заразу можна підхопити з’ївши що-небудь смачне або просто купаючись у басейні, де живуть чимало різних збудників кишкових інфекцій.

Кишкові інфекції передаються через споживання зараженої їжі, вживання зараженої води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту. Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах та овочах.

Як уберегтись від отруєння

Збираючись відпочити на природі, не беріть з собою ковбасних, молочних, кондитерських виробів, м’ясних салатів, паштетів тощо. Випічку з кремами краще замінити на пиріжки з вишнею, чорницями, яблуками тощо.

Якщо відпочинок на природі не можете уявити без шашлика, купуйте і маринуйте м’ясо для нього самі, а головне – добре його просмажуйте. Згідно зі статистикою, 15% літніх отруєнь припадає саме на неякісні шашлики

Утримуйтесь від вживання незнайомих грибів, ягід, трав та інших рослин. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж) виключайте контакт продуктів з ґрунтом та піском.

Щоб вберегти себе від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій.

Кроки до безпечнішої їжі

1. Підтримуйте чистоту:

мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;

мийте руки після відвідування туалету;

вимийте і продезинфікуйте всі поверхні і кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі;

захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

2. Відокремлюйте сиру їжу від готової:

відокремлюйте сире м’ясо, птицю і морепродукти від інших харчових продуктів;

для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;

зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.

3. Ретельно готуйте їжу:

ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти;

доводьте страви до кипіння, щоб переконатися, що вони готувалися при щонайменше 70°С.;

сік м’яса чи птиці при приготуванні повинен бути прозорим, а не рожевим;

ретельно підігрівайте приготовану їжу.

4. Зберігайте їжу при безпечній температурі:

не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 2 години;

зберігайте приготовані страви гарячими (60°С) аж до подачі до столу;

не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;

не розморожуйте продукти при кімнатній температурі.

5. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

використовуйте чисту або очищену воду;

обирайте свіжі і незіпсовані продукти;

ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх сирими;

не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Перша допомога при харчовому отруєнні

При перших ознаках харчового отруєння слід негайно промити шлунок чистою водою, можна злегка підсоленою. Випити максимум, потім викликати блювоту. Повторювати процедуру слід доти, поки зі шлунка не почне виходити вода без сторонніх домішок.

Після промивання шлунка слід прийняти ентеросорбенти, що допоможуть вивести отруйні речовини з організму. Переважно це активоване вугілля, смекта, ентеросгель тощо. Приймати слід згідно з інструкцією, кожні 4 години.

Якщо очистити шлунково-кишковий тракт не вдалося і токсини встигли всмоктатися в кров, слід почати пити мінеральну воду без газу. Це допоможе швидше очистити організм і відновити водний баланс. Зверніть увагу: пити треба часто, плавно, невеликими ковтками, щоб не давати додаткового навантаження на постраждалий організм.

Якщо відбулася дуже велика втрата рідини, слід приймати розчини, що дозволять відновити баланс мінералів і електролітів. Наприклад, регідрон, який можна купити в аптеці.

Після промивання шлунка та прийому ліків, слід зберігати спокій. Перебуваючи на питному режимі, бажано 5-7 годин або більше не вживати їжу, потім перейти на щадний, дієтичний раціон.

Якщо після промивання шлунка та прийому ентеросорбентів  не кращає, триває блювота, тримається температура тощо, слід негайно звернутись до лікаря. Самолікування небезпечне!

Збираючись у відпустку чи  вихідними днями на природу, не забудьте прихопити аптечку з найнеобхіднішим:  активоване вугілля, спазмолітики, сонцезахисні креми чи гелі, бинти, йод, зеленку, перекис водню, спирт мурашиний, нашатирний спирт, валідол тощо.

26 червня 2020 року відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням.

Цей день був заснований в 1987 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою  створення міжнародного суспільства, вільного від вживання наркотиків.

Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства.

 Необхідно пам`ятати, що прагнення до наркотиків забирає людські життя.

Сьогодні, за оцінками спеціалістів, близько 4 % жителів планети вживають наркотичні речовини.

В багатьох країнах алкоголізм і наркоманія перетворилися в справжню епідемію, що забирає життя десятків тисяч життів, калічить мільйони доль. Причому останні десятиліття позначені не лише зростом наркоманії, а й значним її помолодшанням.

Все більше випадків наркоманії трапляється серед молоді і підлітків.

В сучасних умовах великого значення набуває боротьба з наркоманією – потворним явищем, що наносить непоправної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, згубно впливає на виховання дітей, на їх майбутнє, наносить надзвичайну матеріальну і моральну шкоду суспільству.

Часто єдиною спонукою до вживання наркотиків для підлітка є бажання спробувати. Зазвичай – після порад чи вмовляння когось зі знайомих.

До цікавості домішується ще й бажання пристосуватись до правил «своєї групи», острах перед кепкуванням з боку бувалих і досвідчених.

Це може бути також проявом сліпого наслідування прикладів з життя деяких відомих зірок зі світу кіно, популярних серед молоді музикантів, співаків тощо.

Протягом останніх років в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії.

Наркозалежність поступово молодіє, середній вік людей, що вживають нелегальні наркотики, стабільно знижується.

Щорічна кількість наркоманів в нашій державі збільшується в середньому на 5-10%.

Поширення наркоманії тісно взаємопов’язано із епідемією ВІЛ/СНІДу. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД – це ін’єкційні споживачі наркотиків.

Молода людина стає перед вкрай важливим  життєвим вибором між новим відповідальним життям або передчасною смертю від наркотиків чи СНІДу.

Допомогти їй в цьому виборі мають близькі люди, суспільство, соціальні служби та медпрацівники.

Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотиків – це важлива нагода для підняття рівня поінформованості, особливо серед молоді, щодо негативного впливу наркотичних речовин на організм людини.

Обережно – наркоманія!

Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.

Наркоманія розвивається стрімко.

Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення.

Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана.

Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами.

Всі думки зосереджуються лише на наркотику.

Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини.

З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу.

В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.

Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею.

Важка психічна хвороба – шизофренія  набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки, простягнув руку до наркотиків.

Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого жахливого.

Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.

Досить скоро настає жорстока розплата!

Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.

Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством.

У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.

Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.

Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей.

Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.

Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість).

У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани   важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми.

Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів.

Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.

Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації.

Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи.

Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.

Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої ряди нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.

Кожен наркоман це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.

Крім цього, наркомани піддаються ще одному ризику–зараженню ВІЛ/СНІДом.

Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти.

Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. Ось шлях падіння наркомана.

Повинні знати!

Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо.

Та якщо вже знайомство з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою до лікаря-психіатра чи нарколога, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.

Треба знати: хворі на наркоманію виліковні.

Проте, як при будь-якій хворобі, особи, які вживають наркотики тривалий період, піддаються лікуванню дуже важко і, як правило, повного оздоровлення так і не настає. Тому термін початку лікування та індивідуальні особливості організму мають вирішальне значення. Що раніше почати лікування, то більше шансів відновити порушені функції.

Медична служба в нашій країні має всі можливості для лікування таких хворих.

Для цього треба звернутися до наркологічних закладів, причому незалежно від місця проживання. Більше того, якщо людини боїться розголосу, вона може лікуватися анонімно, ніяких документів від неї не вимагають. Такі кабінети анонімного лікування є в кожній області при наркологічних диспансерах.

Наркоманія це шлях до злочину!

Враховуючи велику шкоду для здоров’я від вживання наркотиків, а також соціальні наслідки наркоманії, передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за викрадання, перевезення, зберігання і збут наркотиків.

Заходи передбачені досить суворі.

Кримінальним кодексом України за такі дії, залежно від тяжкості злочину, передбачені покарання до 6 років позбавлення волі, а за вчинені повторно – аж до 10-ти.

Суворо карається залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

Особливо, коли жертвами стають неповнолітні, в цьому випадку передбачено термін ув’язнення до 8 років.

Від сплати штрафу до 3 років обмеження волі карається Законом вирощування «невинних» конопель чи снодійного маку ( а в разі рецидиву чи вирощування у великій кількості – до 7 років в’язниці).

Юнаки і дівчата, подумайте над тим, що вас чекає попереду, якщо ви будете вживати наркотики! 

Підступність їх у тому, що розплата неминуча. Зробіть одне-єдине зусилля!

Не піддайтеся спокусі легковажного знайомства з наркотичною речовиною!

Скажіть категоричне «ні» добровільному безумству!

Виховуйте в собі моральну чистоту!

Пам’ятайте, ця отрута – неминуча смерть!

Здоров’я, радість життя і щастя у ваших руках!

 

Шановні колеги!

Щиро вітаємо Вас з нагоди професійного свята –

Дня медичного працівника!         

Бажаємо Вам міцного здоров‘я на довгі роки, стійкості та невичерпної енергії, професійних успіхів!

Нехай Ваша благородна справа, яка повертає людям здоров‘я та віру на одужання, приносить задоволення та радість, а людська вдячність додає сил, творчого натхнення та оптимізму!   

Благополуччя та душевного тепла Вам, Вашим рідним та близьким!

З повагою, 

від імені колективу 

Київського обласного центру медичної статистики                   

Начальник Центру                                                                                                                           

О.П. Дикун

 

Шановні колеги!

    

        Від щирого серця вітаємо Вас із Днем медичного працівника! На ваших плечах лежить турбота та відповідальність за найвищу цінність на землі – людське життя. Прийміть сердечну подяку за вашу самовіддану працю, за врятовані життя  та здоров’я тисяч пацієнтів, за віру та надію, яку ви даруєте людям. Ваші  відповідальність, мужність і самопожертва заслуговують на глибоке визнання та вдячність особливо в цей нелегкий час випробування, пов’язане з пандемією коронавірусу. Зичу всім, хто залишається  вірним клятві Гіппократа, міцного здоров’я, творчих здобутків, невичерпної енергії у вашій надзвичайно потрібній людям праці. Нехай радість життя, яку ви даруєте  людям, повертається сімейним теплом, щастям та благополуччям до ваших домівок.

З повагою,

директор КНП БРР «Бородянська  ЦРЛ» І.С. Чебишев,

голова районної організації профспілки працівників       охорони здоров’я Є.Ю.Бовтрук

Міжнародна спільнота 14 червня відзначає Всесвітній день донора крові. Це особливий день для вияву вдячності мільйонам людей, які рятують інші життя, здаючи свою кров.

 Це подяка добровільним неоплачуваним донорам за їхній благородний вчинок та порятунок життя людей, що потребують переливання донорської крові та/або її компонентів.

Різноманітні активності, що проходять в цей день, також мають за мету підвищити рівень обізнаності населення щодо необхідності регулярного донорства крові з метою забезпечення якості, безпеки та доступності крові та/або її продуктів для потребуючих у переливанні.

Саме в цей день 1868 року народився австрійський лікар-імунолог Карл Ландштейнер, який у 1900 році відкрив групи крові людини, за що отримав Нобелівську премію.

Ініціаторами проведення Всесвітнього дня донора крові виступили одразу чотири міжнародні організації, які закликали до добровільної та безоплатної здачі крові – Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові і Міжнародне товариство з переливання крові.

Рішення відзначати цей день щорічно було прийнято у травні 2005 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві

Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі і буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

У багатьох розвинутих країнах участь в донорстві крові давно стала таким же обов’язковим елементом здорового способу життя, як і заняття спортом, регулярна диспансеризація, дотримання дієти тощо.

Донором може стати будь-яка здорова людина віком від 18 до 60 років за умови, що вона не має протипоказань для здачі крові.

Вирішивши стати донором, людина робить відповідальний вибір.

Ще вчора вона  відповідала тільки за стан свого здоров’я, а сьогодні – вже і за самопочуття інших людей. Відтепер у її житті з’явився особливий, невідомий раніше сенс – дарувати здоров’я тим, хто потрапив в біду і знаходити тим самим «кровних хрещеників» – братів, сестер, дітей. Донор несе надію і здоров’я десяткам людей. Тому він не може ризикувати собою заради сумнівних задоволень.

Якщо Ви вирішили стати донором, Вам необхідно навчитися берегти себе заради інших. Здоровий спосіб життя донора передбачає правильне харчування і прийом вітамінів, відмову від надмірного вживання алкоголю, бажано – і куріння, дотримання інтервалів між дачами крові. Важливо, щоб донорство не заподіяло шкоди ні донору, ні реципієнту. Якщо у лікаря є причини не допускати Вас до дачі крові, необхідно прислухатися до його рекомендацій.

Краще один раз утриматися від дачі крові, ніж потім бути вимушеним назавжди відмовитися від донорства.

При дотриманні простих правил донорство буде корисним для Вашого здоров’я і може на довгі роки стать стилем життя.

Адже якщо Ви – донор, означає, Ви здорові.

Одноразово донор може здати 470 мл крові. На перший погляд цифра велика, але якщо розібратися, то це лише 10-та частина від усієї крові людини.

Здавати можна, як цільну кров, так і її компоненти: плазму, еритроцити, тромбоцити. Зазвичай здають цільну кров, тому що це значно швидше і простіше.

Регулярна здача крові навіть корисна. Вона допомагає покращити кровотворення, вивести з організму надлишок заліза, який може викликати онкологічні та серцеві патології.

 Донорство стимулює загальну активацію та відновлення організму, сприяє нормалізації кровообігу, запобігає серцево-судинним захворюванням, стимулює імунну систему, зменшує навантаження на печінку та селезінку. Ще один великий плюс полягає в здатності організму протистояти надмірним кровотечам та значно швидше відновлюватися після них.

Попри корисність донорства, лікарі не рекомендують  здавати кров частіше 4-5 разів на рік.

                                   Що треба знати донору

 Готуючись до дачі крові, необхідно дотримуватись таких правил:

• у день дачі крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати на цей день серйозних справ, інтенсивне фізичне навантаження, прийом алкоголю.
• не бажано в цей день управляти транспортними засобами через емоційне збудження, яке буває, як правило, у всіх.
• напередодні, ввечері, необхідно повечеряти, при цьому не можна вживати жирну, молочну їжу та напої, які містять алкоголь.
• за 2 години до та 2 години після дачі крові палити небезпечно і для Вас, і для того, кому попаде Ваша кров.

                              Що робити перед здачею крові:

• намагайтесь регулярно і збалансовано харчуватися, напередодні здачі дотримуйтесь спеціальної дієти;
• вживайте побільше рідини;
• відмовтесь від вживання алкоголю за 48 годин до процедури;
• утримайтеся від вживання аспірину, анальгіну і ліків, що містять аспірин і анальгетики, за 72 години до процедури;
• по можливості, не паліть за годину до процедури;
• обов’язково виспіться, відпочиньте.

Як харчуватися перед здачею крові:

• напередодні відмовтесь від жирного, смаженого, гострого, копченого, молочних продуктів, яєць.
• рекомендується солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, сушки, відварні крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів).

Дотримання цих вимог особливо важливе, якщо ви здаєте тромбоцити або плазму.

Не виконання цих порад може зашкодити якісно провести сепарацію Вашої крові (відділення необхідних компонентів) і зробить неможливою здачу.

Під час здавання крові

• Повідомляйте  про можливі ускладнення під час здавання крові.
• Обов’язково повідомте лікаря, якщо Ви почуваєте себе недобре.

Після здавання крові

• Якщо ви недобре почуваєтеся, повідомте персонал
• Відпочиньте протягом 10 хвилин
• З’їжте легку їжу та випийте солодкий чай
• Протягом 2-3 годин не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров
• Краще уникати інтенсивних фізичних навантажень протягом наступних 12 годин.
• Алкогольні напої краще не вживати раніше, ніж через 8 годин.
• Прагніть часто та регулярно харчуватися протягом двох діб.
• Вживайте підвищену кількість рідини протягом двох діб.
• Обмежень по водінню автомобіля в день здавання  крові немає.

Гарантії, пільги для донора

Держава забезпечує донора двома вихідними днями, безкоштовним сніданком та обідом або еквівалентною грошовою винагородою.

Безпосередньо перед здачею крові донор абсолютно безкоштовно проходить медичне обстеження. Про втрату заробітної платні в ці дні переживати не варто, середній заробіток, в будь-якому випадку, зберігається.

Також законом України передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз, незалежно від періодів часу між здачею крові. Такі особи отримують відповідне посвідчення та пільги  і  їм вручається нагрудний знак “Почесний донор України” в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Донорство – місія благородна і вкрай необхідна для суспільства.

 Потрібно пам’ятати, що Ваша допомога  необхідна не тільки в день донора, а кожного дня, кожну хвилину, кожну мить!